Новини для українців всього свту

Monday, Jul. 22, 2019

Казковий особняк. Цю двоповерхову споруду традиційно коричневого кольору із численними скульптурними прикрасами кияни називають Шоколадним будинком

Автор:

|

Червень 21, 2012

|

Рубрика:

Казковий особняк. Цю двоповерхову споруду традиційно коричневого кольору із численними скульптурними прикрасами кияни називають Шоколадним будинком

Дійсно, завдяки кольору всі ті лев’ячі морди, гірлянди з квітів і плодів здаються зробленими з дорогого фігурного шоколаду.

Шоколадний будиночок у Києві не завжди був пофарбований у такий колір, яким ми бачимо його зараз. Спочатку в забарвленні фасадів були присутні кілька кавових і шоколадних відтінків, зав­дяки чому вигідно виділялися окремі елементи фасаду. Колір шоколаду та оздоблення у вигляді плиток, схожих за формою на ті, у вигляді яких виготовляють справжній шоколад, і дали назву особняку.

Тривалий час цей романтичний будиночок належав купцю 1-ї гільдії Семену Могильовцеву. Допитливі городяни, гублячись у здогадах, намагалися знайти пояснення тому, чому один із найбагатших людей Києва, щедрий благодійник, директор-скарбник міського кредитного товариства, голова Київського біржового комітету й очільник ради старійшин Київського купецького зібрання (за всіма ознаками — вигідний наречений) так і не завів родини? А все своє майно заповів численним племінникам. Їм було невтямки, чому така забезпечена людина, якій виповнилося всього лише трішки за п’ятдесят, живе самотньо в особняку-казці, де було об’єднано різні архітектурні стилі?

У підсумку народилася леґенда про те, що довгі роки Могильовцев був закоханий у якусь заміжню жінку, княгиню. І саме для інтимних зустрічей із нею, коли кохана приїжджала з іншого міста, він побудував такий «казковий» особняк із давньоруськими квітами, птахами, метеликами, павичами, гірляндами в стилі модерн та копією голівки прекрасної Сари Бернар з афіші роботи чудового художника Альфонса Мухи.

Із боку вулиці Шовковичної головний вхід будинку оформлено солідним порталом із пари безордерних напівколон, несучим, покритим ліпним листям, фризом і напівкруглим фронтоном із картушем. Привертають увагу складні скульптурні композиції над вікнами другого поверху, де скомпоновані ориґінально подані алегоричні жезли античного бога торгівлі та промисловості Меркурія.

Із просторого вестибюля відвідувач потрапляє в кімнати першого поверху (існує ще бічний вхід із вул. П. Орлика) та вгору двомаршевими сходами — на другий, парадний поверх. Кожне приміщення прикрашене в різних історичних стилях: готична їдальня (включаючи меблі), бароковий кабінет, модерн, мавританський, російський стилі. Дзеркала, ліпні стелі, розпис на стінах, стелях, мармурові підвіконня, різьблені двері з латунними приборами — усе зроблено пишно, багато, різноманітно, у розрахунку справити сильне враження багатства та благополуччя.

Найбільший зал Шоколадного будиночка був оформлений у стилі французького бароко, він носить назву Білої зали. У цій кімнаті відбувалися врочисті прийоми, влаштовувалися концерти та бали. В особняку була ще одна їдальня, оформлена в манері ренесансу. Тут переважали бордові відтінки. У цій їдальні були приховані двері для прислуги. Як було прийнято в ті роки, після закінчення застілля чоловіки та жінки розходилися по різних кімнатах. Так, представниці слабкої статі йшли наліво в будуар у стилі модерн, а чоловіки — направо в курильну кімнату, де був балкон і сходи, що ведуть у садок. Жіночий зал був оформлений із притаманною модерну вишуканістю та барвистістю. У настінного живопису — яскраво виражені етнічні мотиви, утілені за допомогою поєднання екзотичних квітів і маків, а іриси, зображені на вітражах, сусідують із волошками. Садиба відокремлена від вул. П. Орлика високим муром із художньо кованими решітками на цегляних пілонах. В’їзд був з боку Шовковичної вулиці, але старі ворота втрачено.

Далеко не вся ця пишнота збереглася до нашого часу. Після Жовтневої революції 1917 року Шоколадний будиночок переходив від одного господаря до іншого. В 1925 році його пристосували для проживання співробітників Академії наук. У ті роки тут жили такі відомі діячі, як академік Матвій Іванович Яворський, професор Микола Омелянович Макаренко, відомий своєю винятковою роллю у справі порятунку Софійського собору в Києві.

Фахівці стверджують, що на відновлення втрачених інтер’єрів піде не один рік і чимало коштів. Радує прагнення реставраторів максимально дотримуватися історичної дійсності й відновити будівлю в усій її колишній розкоші. Шоколадний будиночок не закрили повністю, а проводили відновлювальні роботи по частинах.

Зараз тут працює картинна галерея, школа естетичного виховання, музей приватних колекцій, а також музей однієї картини. Експозиція музею однієї картини буде змінюватися. У Шоколадний будиночок планують привозити якийсь один відомий твір мистецтва, улаштовувати тематичні зустрічі, перегляд фільмів.

Віталій Стечишин

About Author

MiCT

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...