Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Thursday, May. 23, 2019

Двірці та… вокзали. Іноді вони не гірші за замки, фортеці чи палаци Іноді вони не гірші за замки, фортеці чи палаци

Автор:

|

Лютий 16, 2012

|

Рубрика:

Двірці та… вокзали. Іноді вони не гірші за замки, фортеці чи палаци Іноді вони не гірші за замки, фортеці чи палаци

Прибуваючи кудись залізницею в пошуках нових вражень, ми подеколи навіть не звертаємо уваги на саме приміщення вокзалу чи залізничної станції. А даремно. Чимало з них є справжніми архітектурними й інженерними шедеврами. Спробуємо укласти своєрідний рейтинґ найкращих, на нашу думку, залізничних терміналів — найкращих з огляду на архітектурну складову, бо, звісно, далеко не всі з них такі зручні й інженерно досконалі, як того вимагає сьогодення. Звісно, кількість вокзалів, станцій терміналів, яких не соромно було би подати у цій статті, Україна налічує не один десяток, але зупинімося на топ-10.

1. Столичний комплект

Київ отримав першість тільки через те, що голов­ний вокзал репрезентовано одразу кількома спорудами різних часів, досить різноплановими й по-своєму гарними: Центральним вокзалом, Приміським вокзалом і новим Південним вокзалом.

Перший залізничний вокзал у столиці з’явився 1870 року. Та вже за 7 років цей готичний красень із жовтої цегли постраждав від пожежі й урешті 1908-го був розібраний. На місці нинішнього вокзалу було поставлено дерев’яний павільйон. І тривалий час приїжджі говорили про міський вокзал: «Це ж треба, таке красиве місто, а вокзал — наче барак».

І лише через 24 роки було зведено споруду нового вокзалу. 1927-го оголосили тендер на найкращий проект, який мав поєднувати в собі офіційний стиль конструктивізму й історичне українське бароко. Переміг спільний проект архітекторів Альошина та Вербицького, який і було втілено 1932 року.

Під час війни вокзал було підірвано, але споруда витримала. Згодом усе відремонтували й декорували в радянському стилі. Згодом з’явилися підземні переходи, крита галерея над шляхами, а остання реконструкція була проведена 2001 року, під час якої вокзал художньо оздобили й технічно переобладнали.

Південний вокзал було споруджено 2003 року за надзвичайно короткі терміни. Шестиповерхову споруду (два поверхи підземні), накриту зверху склопластиковим куполом, із чотирнадцятьма ескалаторами, панорамними та вантажними ліфтами, фонтаном, оздоблену мармуром та сучасними матеріалами, завершили за 175 днів!

Приміський вокзал звели після Другої світової війни. Споруда суміщена з наземною частиною станції метро «Вокзальна», а її вертикальною домінантою є башта з годинником. Протягом 2000—2001 рр. Приміський вокзал повністю відреставровано.

Сьогодні столичний вокзал щодня приймає 103 пари потягів і є найбільшим залізничним вузлом України.

2. Майже палац

Історично перший вокзал на території сучасної України — львівський. А все завдяки Програмі у справах залізниці, яку ще 1841 року затвердив уряд Австрійської імперії та якою передбачалася розбудова залізниць на Галичині. Лінія з Відня до Львова мала бути прокладена до січня 1864-го.

Відкриття головного залізничного вузла міста Лева відбулося за два роки до визначеної дати: восени 1861-го на станцію гордовито прибув із Перемишля потяг «Ярослав». Окрім паротяга та вантажних платформ, до складу поїзда ввійшли два пасажирських вагони.

Нинішня вокзальна будова — друга за ліком. Наприкінці ХIX століття її попередниця була вже не в змозі впоратися із шаленим потоком охочих скористатися послугами перевізників-залізничників. Понад дюжину архітекторів, скульпторів, інженерів працювало над остаточним проектом нового двірця, як іноді називають вокзал галичани. І після відкриття у березні 1904-го львівський вокзал став одним із наймодерновіших у Європі — майже палац.

Війни ніколи не оминають основних артерій сполучення їхніх учасників. Львів не став винятком… Кінцева повоєнна відбудова завершилася лише в 1960-х.

Та хай там що, чи не єдиний в Україні величний дебаркадер із металу та броньованого скла родом із чеської Острави над головами щойно прибулих гостей міста — безпереч­но, найкраще нагадування про походження львівського вокзалу.

3. Найзручніший для пасажирів

Східна столиця України посіла третє місце в нашому «вокзальному» рейтинґу. Сучасний вокзал Харкова на початку ХХ століття був одним із найбільших у Російській імперії. Та й зараз за габаритами підтримує свій статус гіганта. Об’єм його — 80 тис. кубометрів, висота залів дорівнює висоті 9-поверхівки, а вежі сягають навіть 15-поверхового будинку. Перший камінь у споруду було закладено 1868-го, а вже наступного року до міста на першому потязі прибув імператор Микола ІІ.

Але під час Другої світової війни споруду зруйнували, а відбудували тільки в 1952 році у традиційних на той час архітектурних формах. Та Сталін, відвідавши Харків, із приводу вокзалу висловився так: «Довго. Дорого. І негарно».

Утім, минув час, і сьогодні будівля харківського залізничного вокзалу визнана найзручнішою для пасажирів, найбільш святково прикрашеною станцією в Україні, однією з найбільш складних у конструктивному плані. Споруда вокзалу — це втілення свого роду творчого змагання кількох поколінь художників, скульпторів, майстрів барельєфа й художнього лиття. Безумовно, неповторність і незвичайність архітектурній композиції надають дві бічні 42-метрові вежі. Годинник, умонтований у південну вежу, має діаметр 4,5 метра та є найбільшим у місті.

В 1990-х роках на першій платформі з’явилась цікава скульптура героя роману «12 стільців» отця Федора, що запізнився на потяг, набираючи в чайник воду.

4. Молодший, ніж на вигляд

Своїм зовнішнім виглядом вокзал у Чернігові міг би ввести в оману не тільки недосвідчених, а й підкованих знавців архітектури. Його було побудовано 1950 року, хоч виглядає він не менше ніж на сто років, а архітектура його перегукується з німецькими зразками XVII—XIX ст. Та насправді це — псевдокласицизм сталінських часів. Його зводили після війни силами німецьких полонених за проектом В. Лоскутова (вокзал у Новосибірську) і Г. Ґранаткіна (ст. метро «Арсенальна» у Києві).

Чому так пізно збудували? Нинішній вокзал — уже третій у Чернігові. З 1899 до 1928 рр. на лівому березі Десни існувала станція вузькоколійки Старий Чернігів із дерев’яним вокзалом. Із побудовою залізничного сполучення між Черніговом і Гомелем спорудили нову станцію з вокзалом неподалік від нинішньої Привокзальної площі. Та німці не були би німцями, якби не підірвали цей вокзал під час Другої світової (за те й розплачувались, відбудовуючи новий вокзал). У зв’язку із цим переповідали, що, коли поглянути з даху вокзалу вниз, на підлозі можна розрізнити німецьку свастику. Але, звісно, ті, хто казав, ніколи її не бачили…

5. Біла мечеть

Ворота Криму — сімферопольський залізничний вокзал. Світла будівля в італійському стилі із фірмового каменю півострова — інкерманського — немовби втілює гостинність курортного півострова. Простір, сонце, море — ось, що обіцяє туристам візитівка міста.

Біла мечеть, італійський дворик, античний храм — творіння радянського архітектора Душкіна таки ввібрало в себе колорит Криму. На східні мотиви архітектури натякає аркада вокзальної галереї та внутрішнє оздоблення самих арок.

Найперше, що впадає у вічі, — вокзальна вежа з годинником заввишки 42 м. Навколо циферблата — знаки Зодіаку. Якщо пильно придивитися, то послідовність зображень на ньому є хибною. Помилки припустилися ще на стадії будівництва.

Вежа також має ще одну таємницю, хай менш космічного, але більш практичного значення. Саме у ній прихована артезіанська свердловина, а система насосів та резервуарів повністю забезпечує станційне господарство водою.

І третім секретом сімферопольського вокзалу є наявність його… двійника. Переконатися в цьому неважко — варто відвідати російський курорт Сочі. Це так по-радянському — використати креслення вдруге, а унікальність і ориґінальність — то вже щось буржуазне… Щоправда, до зимової Олімпіади-2014 тамтешню станцію можуть відреставрувати до невпі­знання з її старшою українською колеґою.

(Далі буде)

Дарина Галицька

 

About Author

MiCT

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...