Новини для українців всього свту

Wednesday, Jul. 17, 2019

Де в Україні шукати примар, привидів і інших гостей із потойбіччя

Автор:

|

Грудень 06, 2012

|

Рубрика:

Де в Україні шукати примар, привидів і інших гостей із потойбіччя

Існує безліч старовинних будинків і стародавніх замків, овіяних багатовіковими легендами й, природно, заселених справжніми привидами, які досі поневіряються в їхніх звивистих коридорах на радість туристам. Та чомусь вважається, що найбільша кількість привидів прижилася в шотландських замках. Але й Україні є чим похвалитися перед любителями всякої містики.

Київ: Лиса гора
Це, безумовно, – найзнаменитіше містичне місце столиці, а тому й найбільш привабливе. Саме на Лисій горі влаштовують свої сатанинські шабаші відьми й інша нечисть, яка злітається сюди з усього світу. Назва “Лиса” походить від стародавнього язичницького ритуалу проводити жертвоприношення на горі, попередньо очищеній від дерев, – лисій (таких гір було чимало). Тож Лисі гори й вважають нечистими, чортовими, такими, що привертають увагу всілякої “чаклунської” братії…
А ще тут є таємничі підземні ходи, що залишилися від стародавнього оборонного форту. Колись тут дислокувалася й військова частина, але військовиків прибрали звідти , оскільки із солдатами тут творилися дивні речі (особливо погано вони почувалися опівночі й опівдні). І нині цими підземеллями бродять привиди. А ще любителям гострих відчуттів можна постояти біля стародавнього жертовника на Лисій горі. Кажуть, якщо опівночі доторкнутися до каменя, від нього б’є енергією, ніби струмом.

Київ:  замок із привидами
Андріївський узвіз – просто «переповнений» легендами. А однією з його найвідоміших будівель є так званий замок Річарда-Левове серце. Його страшна історія – така: будівлю звели в 1902-1904 рр. для київського підрядника Дмитра Орлова. Він мав намір використовувати її як прибутковий будинок, тобто здавати кімнати в оренду.
Але 1911-го Орлова застрелили, а споруда, у якій він толком і не встиг пожити, почала обростати страшними історіями. Звісно, замок продали. Але мешканці розкішних апартаментів не затримувалися там надовго – людей лякали моторошні стогони й виття, що лунали в непогожі, вітряні ночі. Кияни моментально приписали всі «безчинства» нечистій силі. Особливо завзяті «мисливці на привидів» погрожували знести красивий пам’ятник неоготики.
Урятував Замок Річарда історик Степан Голубєв, якому «пощастило» жити там. Голубєв розповів усім, що «голоси привидів» мають «людське» походження. Нібито мстиві будівельники, у яких був конфлікт із господарем (а за іншою версією, із господинею) будинку, навмисне залишили в камінах яєчну шкаралупу, яка й «завивала» при поривах вітру. Утім, незважаючи на всі логічні пояснення, людям цікавіше вірити в привидів із похмурої на вигляд будівлі, ніж у банальну капость будівельників.

Чернівці: кручений храм
У Чернівцях є унікальний храм – Миколаївський кафедральний собор. У народі ж його називають «П’яною церквою». Побудований 1939 року, собор є копіє румунського храму сер. XI ст. в Куртя-де-Арджеш. У церкві незвично розташовано вівтар: праворуч від входу, а не напроти нього, як у більшості релігійних споруд. Головною ж особливістю храму є закручені по спіралі малі куполи, за які місцеві жителі й називають церква п’яною.
Вдень в Миколаївському кафедральному соборі проводяться служби, а от вночі це святе місце люди воліють обминати. І все – через ті химерно викручені башточки. Побутує легенда, що церкву будував недобрий священик, і в ній увесь час щось валилося. І ось прийшов до панотця злий дух і пообіцяв: «Ти швидко вибудуєш багатий храм, якщо завтра замуруєш у стіну першу жінку, яка ступить за поріг церкви». В обід дружина священика принесла чоловікові попоїсти й… загинула жахливою смертю. Бідолашна ридала так гірко, що від її мук і болю викрутилися башточки. Кажуть, якщо в темний час доби тричі обійти храм, можна почути відлуння крику замурованою паніматки. А чорна тінь священика витає над куполами, вимолюючи прощення.

Сімферополь: фортеця скіфів
Неаполь Скіфський – царська фортеця, побудована скіфами, була столицею пізньоскіфської держави (з III століття до н.е. по III століття н.е..) Великі археологічні розкопки Неаполя Скіфського проводилися в період з 1940 по 1950-ті роки. Тоді було виявлено залишки масивних оборонних стін завтовшки майже 9 м, вежі, мавзолей, безліч житлових приміщень, фрески, уламки статуй, залишки грецьких написів. Після проведення досліджень усі розкопані споруди були засипані землею для забезпечення їх збереження, оскільки коштів на догляд і охорону руїн не було.
Відкритою залишилася усипальня Скілура. Пам’ятка розташовується на околиці Сімферополя й має похмуру славу. Якщо спуститися всередину кам’яними сходами, людину охоплює такий холод, ніби її торкнулася сама смерть. Це – дихання Хранителя. Коли фортецю розчищали, у ній знайшли золото. За повір’ям, то була лише мала частка того, що заховали скіфи. Але археологи розбудили древній дух, який тепер чуйно стереже свій скарб від чужинців. У містичні дні, наприклад, у п’ятницю 13-го, Хранитель стає особливо сильним і може заморозити своїм подихом до смерті.

Запоріжжя: капище богів
Це загадкове стародавнє святилище розташоване на острові Хортиця. Сучасні язичники і понині поклоняються тут своїм богам, а маги проводять ритуали. Переказ свідчить, що в містичні дні тут відчиняються двері в інший світ, населений тінями й демонами. Треба тільки стати в центрі магічного кола й на кілька секунд заплющити очі. А ось те, кого ви зустрінете в потойбіччі, – уже лотерея. Адже духи бувають добрі та злі. Очевидці запевняють, що можна опинитися віч-на-віч із величезним цапом, в очах якого палає пекельне полум’я.
Свого часу в цілій низці окультних газет і одній місцевій було надруковане вкрай цікаве повідомлення: “Місцеві жителі розповіли одну цікаву історію, яка сталася в 90-х роках. Двоє жителів міста Запоріжжя, повертаючись із риболовлі на Хортиці, вийшли на галявину, на якій стояв величезних розмірів скіфський ідол. Очі в ідола світилися. Рибалки відразу ж поспішили покинути небезпечне місце, але всі дороги незмінно виходили до ідола. Ідол не відпускав їх від себе цілих три доби, поки вони якимось дивом не вирвалися із цієї загадкової петлі”.
Дарина Галицька

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...