Новини для українців всього свту

Saturday, Jul. 20, 2019

Де в Україні шукати примар, привидів і інших гостей із потойбіччя-3

Автор:

|

Грудень 27, 2012

|

Рубрика:

Де в Україні шукати примар, привидів і інших гостей із потойбіччя-3

Туристи – істоти цікавські. Варто їм розповісти одну-дві містичні історії про те чи інше місце, як любителі гострих відчуттів і шукачі істин, охочі докопатися до витоків легенди, повалять туди юрбою. А, наприклад, тільки у Львові привидів вистачить на кожного – так, по ратуші ночами поневіряється закривавлений безрукий кат, який шукає свої руки, а навколо ратуші літає чернець-сторож, що віддав власне серце годинниковому механізму. Крім того, привидів можна пошукати й у підземеллях. І не тільки у львівських…

Львів: Домініканський собор
Майбутній будинок знаменитої львівської примари й за сумісництвом пам’ятник архітектури національного значення був закладений 1749 року. Проект собору виконав комендант Кам’янець-Подільської фортеці, видатний польський інженер Ян де Вітте. Будували храм за кошти коронного гетьмана Юзефа Потоцького й завершили 1764-го. До Другої світової війни це був головний собор римо-католицького монастиря ордену домініканців, під час радянізації в його стінах діяв музей історії релігії. Зараз споруда належить греко-католицькій громаді.
Отож, за свідченнями численних нічних охоронців, більшість із яких звільнялася після першого ж чергування, рівно опівночі тут починають відбуватися неймовірні речі. У порожньому темному соборі проходять гучні служби, а гарна акустика приміщення підсилює звуки співу потойбічного хору. Ці служби є регулярними й тривають по три години. Крім того, у бібліотеці собору із полиць часто падають щільно втрамбовані книги, а із замурованої кімнати всю ніч чути стукіт. Подібні явища спостерігаються під храмі кілька останніх десятиліть, відтоді як було виявлено та розчищено підземелля храмового комплексу. Кажуть, що саме звідти з’являється винуватець всіх нічних неподобств – привид ченця-домініканця, який час від часу потрапляє на очі переляканим нічним охоронцям. Напівпрозора фігура в білому плащі продовжує займатися звичними за її життя справами, так і не усвідомивши, що давно вже є частиною потойбічного світу.

Львів: костел Петра і Павла
Люди в львівських кав’ярнях, розташованих біля костелу Петра і Павла, зведеного ще 1702 року, розмовляють, п’ють каву, сміються й навіть не підозрюють, що в них під ногами чорний монах бродить підземними переходами стародавнього храму. Він шукає довірливу душу, щоби переписати на неї свій договір із дияволом.
Було це так. Ще у XVIII столітті настоятель ордену єзуїтів покарав одного ченця за великий гріх – гординю. Того посадили в темницю на хліб і воду. До нього нікого не пускали. Але якось до настоятеля звернувся дивний незнайомець із проханням провідати ченця. Як не дивно, але настоятель дав йому дозвіл. А коли за годину стража спустилася вниз, то в келії вже нікого не було. Знайшли тільки клаптик паперу, списаний червоними літерами. Настоятель, побачивши цей клаптик, просто заціпенів. Це була угода, за якою, чернець продав свою душу своєму гостеві – самому Сатані! Звідтоді чорний монах і бродить підземеллями, щоби переписати договір на нову людину, але нікого не знаходить. У цього підземелля – важка енергетика, стверджує львівський психолог Галина Петренко. Тут постійно присутній важкий фантом страждань і болю.

Луцьк: заповідник “Луцький замок”
Блукає привид і підземеллями під замком Любарта в Луцьку. За кілька років археологи відкопали тут два яруси підвальних приміщень. У підземеллі є ще третій ярус, там була середньовічна катівня. Із її стелі звисала диба з ланцюгами, що закінчувалися кайданками. Під нею було вогнище й інші знаряддя тортур. Були ще кімнати, викладені черепами. Моторошне місце.
Але ще більше страху навіює легенда, що по підземеллю ходить Магдалена – дружина першого коменданта Луцька Талізіна. Померла в 1795-му. Їй було всього 19. Чоловік поховав її в гробниці в підземеллі. Усі, хто заводить під гробницю, відчувають там чиюсь присутність. Місцевий учитель, що займається тут розкопками, покликав у підземелля свого друга-фотографа. Коли той сфотографував гробницю й проявив знімки, над її куполом було чітко видно блакитний силует дівчини. Але вчитель тих фото нікому не показує: про нього й так говорять, що він із привидами спілкується.
На другому ярусі підземелля є середньовічні камери для ув’язнених. У такій ніші можна було перебувати тільки стоячи, її площа – 50 кв. см. Людей там морили спрагою. У коридорі між камерами стояв колодязь. Вода хлюпала, а в’язні помирали від спраги.
Тепер туди туристи кидають гроші. Коли приходять українці, кидають копійки, поляки – євро та долари. Місцеві їх не збирають, тому що туди не дістатися. Зате розповідають, що вранці наступного дня купюри вже висять на дротиках. Це привид Магдалени їх чіпляє, залишаючи по собі ледь помітні відбитки ніг унизу в болотистому ґрунті.

Полтава: заповідник “Поле Полтавської битви”
Полтавські підземелля тільки почали вивчати. Саме тут, згідно легендами, може таїтися скарб Мазепи. У Хрестовоздвиженському жіночому монастирі під час Полтавської битви розташовувався штаб Карла ХІІ, звідки він керував облогою. Підземні ходи ведуть з монастиря до старого міста. Кажуть, гетьман Мазепа міг там сховати скарби, які він привіз шведському королю, перейшовши на його бік. Карл XII, який постійно потребував грошей, дуже розраховував на багатства Мазепи. Гетьман нібито послав Карлу 30 возів зі срібними та золотими монетами. І досі місцеві жителі знаходять людські скелети, монети, зброю, посуд і речі того часу. Подейкують, що самі скарби не можна знайти, тому що їх охороняють привиди.
Якось двійко хлопчаків – Лесик і Сашко – вирішили спробувати свого щастя й забралися в один із ходів. Ліхтарики згасли. У темряві хлопці загубилися. Лесик почув крик Саші. Пройшовши далі тунелем, він побачив на стіні білу пляму, яка стрибала вгору-вниз. Сашко лежав непритомний. Лесик якось спромігся витягнути його з підземелля, а той потім розповів, що побачив білу постать старого з довгим волоссям, яка кинулася на нього. Місцеві вважають, що так духи проганяли хлопців із підземелля, захищаючи скарби.

Дарина Галицька

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...