Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Friday, Aug. 17, 2018

Байкове кладовище — «царство мертвих»

Автор:

|

Листопад 16, 2012

|

Рубрика:

Байкове кладовище — «царство мертвих»

Розповісти про місто можуть не тільки житлові квартали, а й місця вічного спочинку. Причому саме некрополі часто зберігають ту історію, від якої в “живому” місті й сліду майже не залишилося. Одним із найстаріших у Києві є Байкове кладовище, розташоване на однойменній горі в Голосіївському районі.

Звідки назва?
Поховання на цій території відбувалися здавна. Так, відомо, що ще 1833 року за річкою Либідь була відведена земля для “захоронення осіб католицького та лютеранського віросповідання”. Саме 1833 є офіційною датою заснування Байкового кладовища. Хоча на той час кладовище йменували НовостроєвськимА от трактування походження назви “Байкове” є неоднозначним. За однією з версій, назву цвинтареві дала Байкова гора, на якій він розкинувся, за іншою – кладовище було назване на честь генерал-майора Байкова, якому й належали ці землі.
Байкове кладовище було засноване з тієї причини, що були закриті Лютеранське й Звіринецьке, а також цвинтар на Аскольдовій могилі. Спершу навіть було дозволено переносити поховання зі старих кладовищ на нове.
Спочатку кладовище знаходилося зліва від нинішньої вулиці Байкової. Воно відрізнялося тим, що було розділене на декілька частин: православну, католицьку й лютеранську. Найбільш доглянутими і були католицька та лютеранська частини, вони навіть більше скидаються на паркову зону. А от православна була необлаштованою та захаращеною. Багато істориків пояснює це тим, що православне населення Києва було дуже бідним.

Опікун
1841 року на Байковому кладовищі спорудили Дмитрівську церкву, яка, на жаль, до кінця ХІХ століття була розібрана. А от надгробки, що збереглися, є справжніми шедеврами скульптури. Заможні родичі, сповнені скорботні за померлими, замовляли пам’ятники у відомих на той час скульпторів. Найбільший попит мали вироби фірми “Удова де Веккі”, надмогильні пам’ятники якої вирізнялися особливою майстерністю. Серед збережених надгробків є й роботи сучасних авторів радянського періоду (Бородая, Шаповала, Баннікова, Остапенко, Кальницького, Гончара та багато інших).
1874-го опікування над Байковим кладовищем узяв на себе священик Рябчинський (точне ім’я в документах не вказується). Протягом 35 років він стежив за порядком на цій території, облагороджував її, як міг. Але 1909 року в о. Рябчинського померла дружина. Після її смерті священик, цілковито знищений горем, припинив займатися цвинтарем. Й із часом він почав занепадати.

Дві нерівноцінні складові
Розміри й технічні параметри цього цвинтаря просто вражають. Загальна площа Байкового кладовища дорівнює 72,47 га. До обліку цієї площі входять не тільки поховання, але й безліч підсобних приміщень, таких як будівля адміністрації, склади, гранітна майстерня, морг, крематорій і колумбарій.
Вулиця Байкова розділяє кладовище на дві нерівноцінні частини. Південна, менша, частина – Старе Байкове кладовище, а північна, більша, частина – Нове Байкове кладовище, яке було закладене наприкінці 80-х років ХІХ століття. Воно розташувалося поруч зі Старим.
1884 року на Новому Байковому кладовищі з’явилася Вознесенська церква, збудована за проектом В. Миколаєва. Для зручності людей, що приїжджають на цвинтар, було запущено електричний трамвай, який функціонував аж до 2005 року. Нове кладовище обгороджене кам’яною стіною, вхідні ворота якої стилізовано під церкву, костел і кірху.
У часи СРСР центральна частина Байкового кладовища зазнала найбільших змін. Тут ховали суто ідеологічних особистостей, видатних діячів культури, науки та мистецтва. Завдяки зусиллям радянської влади, яка раз у раз закривала або зносила київські цвинтарі, Байкове кладовище значно розширилося. Невдовзі воно перетворилося на офіційне кладовище УРСР.

Архітектурне розмаїття
Нині на Байковому кладовищі налічується близько 190 тис. поховань! Унікальними спорудами, розташованими на території цвинтаря, є склепи, більшість із яких було споруджено архітекторами В. Городецьким та В. Ніколаєвим згідно з православним, католицьким і лютеранським канонами. Архітектура кожного склепу – дивовижна, усіх їх об’єднує наявність маленької кімнати, призначеної для поминання покійних, й обгородженого ґратами підземелля, у якому розміщувалися труни.
Більшість написів на надгробках було знищено під час Другої світової війни, а в склепах під час бомбардувань люди ховалися цілими сім’ями, в основному це були сім’ї євреїв. За версією очевидців, німці боялися кладовищ і не могли запідозрити, що там може хтось переховуватися. Завдяки цьому багато сімей не спіткала доля мучеників Бабиного Яру, і вони пережили війну.
Пізніше склепи слугували притулками для безхатченків. На жаль, усі документальні записи про каплиці, розташовані на території кладовища, були втрачені у воєнному лихолітті.

Із пальмою першості
Сьогодні більшість цих склепів опинилася в жалюгідному становищі, входи в деякі каплиці взагалі замуровано, а ті, що відкриті, перетворилися на звалища сміття та пляшок.
І все ж незважаючи на свій досить пошарпаний стан, Байкове кладовище тримає пальму першості в Україні за кількістю поховань видатних і відомих особистостей. Тут спочивають Леся Українка, Олена Пчілка, М. Грушевський, Остап Вишня, М. Рильський, П. Тичина, М. Лисенко, М. Заньковецька, Б. Брондуков, В. Чорновіл, В. Лобановський і багато інших знаних постатей вітчизняної історії.
З 1975 року за цвинтарем діє крематорій, побудований за проектом архітектора Мілецького, а з 1983-го – працює колумбарій. 2001 року Байкове кладовище офіційно було визнане видатною пам’яткою історії України. Значимість кладовища підкреслюється як похованнями на ньому, так і його архітектурними та скульптурними особливостями.
Байкове кладовище становить інтерес для багатьох людей з естетичної точки зору. Тафофіли («любителі кладовищ») приходять сюди, перш за все, щоб оцінити красу пам’ятників і оригінальність надгробних написів. Безумовно, кладовище – не місце для прогулянок, але сходити сюди – обов’язково варто! І повірте, тут є на чому затримати погляд!

Дарина Галицька

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...