Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Monday, Apr. 22, 2019

Про визначного письменника Гуцульщини Осипа-Юрія Федьковича

Автор:

|

Січень 23, 2019

|

Рубрика:

Про визначного письменника Гуцульщини Осипа-Юрія Федьковича

Не дарма кажуть, що між краєм, його природою та народом існує дуже великий зв’язок. Народ черпає зі своєї землі творчі сили для свого життя. Осип-Юрій Федькович жив і творив на Буковині в часи, коли його батьківщина перебувала під гнітом австро-угорської монархії. Він народився 8 серпня 1834 року на Буковині, в гуцульському селі Сторонці-Путилові. Батько поета, ополячений український шляхтич, був спершу писарем, потім управителем польського маєтку, а згодом — поліційним суддею. Мати походила з попівського роду, вона не вміла ні читати, ні писати.
В молодій роки Юрій ріс серед сільських дітей, серед простих гуцулів. Грамоти він набирався в сусідньому селі Киселиці, в сім’ї дядька Івана Гиницького, котрий наймав учителів для своїх дітей. Три роки (1842-1845) тут і два (1846-1848) в Чернівцях хлопець провчився у нижчій реальній школі з німецькою мовою навчання. Оце й вся освіта Федьковича.
Коли по всій Буковині оголосили воєнний стан, 14-літній парубок подався до Молдавію, куди раніше втік від переслідування брат Іван. У Молдавії Юрій провів понад три роки. Заробляв на хліб то у землеміра, то в аптекаря. Багато читав, займався самоосвітою. Там же почав складати свої перші вірші німецькою. А коли восени 1852-го повернувся на Буковину, то потрапив до війська.
Десять років промучився в муштрі і повернувся додому хворим. Прибув додому навесні 1863-го. Застав там тільки недужу матір. Сестри повмирали. Відтак познайомився з письменником Ернстом Нейбауером, редактором німецької газети «Буковина». Також закохався в таку собі Емілію, але з нею не побрався, проживши все своє життя неодруженим.
Вже наприкінці військової служби Федькович набув широкої письменницької слави. Літературною творчістю захопився 1858 року і не покидав її аж до своєї смерті. Перші твори писав німецькою і продовжував нею користуватись все життя. Навіть вагався, чи не покинути писати українською та зосередитись на німецькій. На щастя, цього не сталося, і замість пересічного німецького літератора Федькович став першим представником української літератури на Буковині.
Написав десятки поезій, оповідання «Стефан Славич», «Хто винен?», «Стрілець», «Три як рідні брати», «Сафат Зінич», «Опришок», «Кобзар і жовніри», комедію «Так вам треба!», перший варіант драми «Довбуш». Крім цього, письменник уклав український «Буквар» і видав «Співанки для господарських діточок». Багато творів почав, але не закінчив.
У селі виконував і значну громадську роботу. Був писарем, війтом, уповноваженим на суді знаками за громадські землі, шкільним інспектором Вижницького повіту. У 1867-1868 рр. у Коломиї виходить друга поетична збірка Федьковича. У нього постійно виникають конфлікти з представниками реакційної інтелігенції. 1872-го він стає редактором видавництва товариства «Просвіта» і переїжджає до Львова. А 1876 року в Києві з’являються окремою книжкою його прозові твори «Повіти Осипа Федьковича». 1885-го став редактором першої в Чернівцях української газети «Буковина» і керував нею до кінця днів.
Його перу належать написані за фольклорними мотивами казки, що сатирично зображували панів і висміювали вади людей («Чортівська бочка»), дотепні байки («Горда качка», «Медвідь на пасіці»), сміховинки («По щирості»). Подібні до народних, лише більші за обсягом, але за елементами фольклористики ці твори не поступаються народним переказам і легко сприймаються легко серед читачів.
Крім казок, видатний прозаїк писав цікаві п’єси та веселі повісті та гумористичні твори. Твори Юрія Федьковича внесли в українську літературу велику силу освітнього подиху, багатство людських відчуттів, поетичну красу обрядів і все це було передане в простій сприймаючій розповіді, зрозумілою мовою. Творчі образи гордих гуцулів і досі є окрасою нашої літератури.
Помер Юрій Федькович 11 січня 1888 року у Чернівцях, де й похований на Руському цвинтарі. За заслуги на літературній ниві його обрали почесним членом Наукового товариства ім. Тараса Шевченка, видали ювілейну монету номіналом у 2 гривні, присвячена 170-річчю від дня народження письменника, спорудили пам’ятник і встановили таблицю в Чернівцях, а також названо одну з вулиць у місті.

Ярослав Стех

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...