Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Saturday, May. 26, 2018

Презентували нову книгу про Йосипа Гошуляка

Автор:

|

Жовтень 25, 2012

|

Рубрика:

Презентували нову книгу про Йосипа Гошуляка

Осіннього суботнього вечора 6 жовтня в Торонто, у приміщенні галереї КУМФ, відбулася презентація четвертої книги «Орав свій переліг. Йосип Гошуляк: від маминої пісні до вершин вокалістики» про нашого славетного земляка, оперного й камерного співака Йосипа Гошуляка, упорядником якої вкотре стала його дружина – журналіст Марта Онуфрів. На майже тисячі сторінок розміщено статті про п. Йосипа, листування, музичні рецензії на виступи, витяги з книги спогадів «Й свого не цурайтесь», а також нотний репертуар, фотографії, концертні програмки, афіші тощо.

Навесні п. Онуфрів репрезентувала книгу в Україні — у містах Києві, Тернополі, Львові, Стрию, Дрогобичі, і на батьківщині п. Йосипа — селі Палашівці Чортківського району Тернопільської області, а також у місті Чорткові, у гімназії «Рідна школа», де свого часу навчався Йосип Гошуляк.
У вересні ц. р. книга була представлена на Форумі видавців у Львові, там її було відзначено спеціальною премією Меморіального музею Соломії Крушельницької. І нарешті черга дійшла й до самого Торонто, де ось уже багато десятків літ мешкає Йосип Гошуляк і де його добре знають та шанують.
Вечір був особливим, адже презентація книги відбулася напередодні 90-літнього ювілею маестро. Тому, відповідно, й атмосфера була теплою та родинною. Вступне слово виголосила дружина й упорядник книги Марта Онуфрів, зокрема, подякувавши всім присутнім, що прийшли цього вечора вшанувати Йосипа Гошуляка, а також видавничому дому «Києво-Могилянська академія» й особисто почесному президентові Національного університету «Києво-Могилянська академія» В’ячеславу Брюховецькому за приємну співпрацю й посильну допомогу. «Книгу видали трохи більше, як за місяць. З мого попереднього досвіду знаю: так скоро і без проблем ще жодної книги не видруковували. Я надзвичайно задоволена з оформлення й поліграфії книги», — зізналася п. Марта. Окрім того, вона зупинилася на окремих етапах творчого життя співака.
Далі слово взяла доктор музикознавства Дагмара Турчин-Дувірак, випускниця Львівської консерваторії, яка висловила нові й надзвичайно цікаві оціночні судження щодо творчого доробку Йосипа Гошуляка. Вона, зокрема, зупинилася на дивовижній відновлюваності української культури в трагічному для неї ХХ ст. Коли в 1930-х у підсовєтській Україні розвій української музичної культури було перервано «нещадним сталінським терором», то неочікувано вона дає рясні плоди в Західній Україні. Коли ж у 1950-1980-х рр. у СРСР відбувалося знищення «цілих велетенських пластів української музичної традиції», то «тут, по інший бік Атлантики, на іншому континенті, з’являється, спалахує надзвичайно яскравий феномен Йосипа Гошуляка»: «Видатний співак із першорядним голосом, великий артист, музикант, він сам-один, із доброї волі, поклав на себе місію пошуків, віднайдення, вивчення, високохудожнього виконання та доведення до найширшого слухацького загалу (і не тільки українського) найкращих перлин української вокальної скарбниці, що на той час були занедбані, забуті та заборонені на їхній Батьківщині».
Підсумовуючи творчий шлях співака, доповідачка зазначила: «Ім’я Йосипа Гошуляка, його творчі осягнення назавжди вписані в золоту книгу української музики».
У якийсь момент доповіді до зали ввійшов сам винуватець урочистої події в супроводі сина Андрія. Усі стоячи привітали овацією ювіляра, а в залу внесли величезний торт зі свічками.
Після щирих привітань відбулася мистецька частина вечора, яку розпочала наймолодша учасниця, надзвичайно талановита десятирічна Мартуся, у чиєму виконанні присутні мали змогу почути «Бой Паганіні» Е. Моленгаммера (скрипка, у фортепіанному супроводі своєї матері Оксани Скіри), а також «Коломийку» О. Нижанківського (фортепіано). Далі пролунали солоспіви: Лариси Стельмашенко — «Білі акації» на сл. М. Матусовського (переклад із російської Р. Василенка), муз. В. Баснера, а також «Осіннє золото» на сл. Д. Луценка, муз. І. Шамо; заслуженої артистки України Марини Чиженко (Харків), котра якраз завітала до Канади, — арія «Віють вітри, віють буйні» з опери М. Лисенка «Наталка Полтавка». А Петро Стельмашенко вітав ювіляра добірною поезією Василя Симоненка. І линуло святковою залою могутнє «Многая і благая літа!»

Вікторія Іванців

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...