Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Friday, Dec. 15, 2017

Віктор Морозов співав у Сомерсеті

Автор:

|

Вересень 04, 2014

|

Рубрика:

Віктор Морозов співав у Сомерсеті

Віктор Морозов

Консисторія Української православної церкви в США та її Український історично-культурний центр Нью-Джерзі 22 серпня ц. р. провели в Українському культурному центрі в Сомерсеті вечір на честь 23-ї річниці відновлення Незалежності України. Вечір відкрила та вела Наталя Гончаренко, директор центру. На сцену винесли прапор США і заспівали гімни обох країн. Єпископ Даниїл виголосив молитву й запропонував присутнім разом прочитати молитву за Україну, текст якої вони отримали в залі.

Наталя Гончаренко у своєму виступі зупинилася на подіях в Україні, зокрема розповіла про загибель від смертельної рани героя Марка Паславського. Він народився 1959-го в українській родині в Нью-Йорку. Вступив до військової академії у Вест-Пойнті, яку закінчив 1981 року. Служив у 75-му полку рейнджерів, а покинувши армію в чині капітана 1991-го, переїхав в Україну, працював у фінансовому секторі інвестиційним консультантом.
Із початком війни на сході України п. Паславський у квітні ц. р. приєднався до батальйону «Донбас». Перед цим прийняв українське громадянство, відмовившись від американського. Мав позивний «Франко». Наприкінці травня разом із батальйоном вступив у Національну гвардію й пройшов курс навчання в Нових Петрівцях. 19 серпня він загинув під час звільнення Іловайська, отримавши три поранення в спину. Марко Паславський був племінником Тараса Гунчака, почесного професора Ратгерського університету. Старший його брат Нестор Паславський працює управителем на «Союзівці». Крім брата залишилися мати та дві сестри.
Наталя Гончаренко також прочитала привітання від Криса Крісті, губернатора Нью-Джерзі. Костянтин Ворона, віце-консул України в Нью-Йорку, зачитав вітання від Генерального консула Ігоря Сибіги та Постійного представника України в Оранізації Об’єднаних Націй Юрія Сергеєва, подякував за допомогу Україні та розповів про малят із дитячого садка в Йонкерсі, котрі малюють для українських вояків.
На сцену з міні-концертом вийшла скрипалька-віртуоз Інеса Тимочко-Декайло, випускниця Львівської консерваторії, котра своєю грою виносить старовинні українські пісні у світ, мріє про якнайширше виконання творів українських композиторів найкращими скрипалями.
На сцені побувало кілька танцювальних груп хореографа Момота, директора танцювальної школи «Барвінок» із Савт-Бавнд-Бруку. Григорій Момот народився поблизу Тернополя, учився в Києві, танцював у славетному ансамблі Павла Вірського, очолював дитячий танцювальний ансамбль «Пролісок» у Тернополі, а в США працює з 1996 року. Його учні різних вікових груп виступили з танцями «Гуцульський», «Гопачок» і «Гопак». Зала гучно привітала юного танцівника Тимофія Варшавського, котрому якраз виповнилося шість років. Йому заспівали «Многая літа».
Гурт «Галичани» представляв сольним співом його засновник, професійний музикант заслужений артист естрадного мистецтва України Віктор Сидір. Музичні вміння п. Сидора розвивалися під впливом батька, талановитого музиканта. Уже з 12-річного віку Віктор грав із батьком по весіллях. У 18 років – вступив до музичного училища, яке закінчив із відзнакою. Приїхавши в Америку, він продовжив свою музичну кар’єру.
Віктор Сидір — композитор і поет. Гурт виконує багато його пісень. На концерті він співав про красу українських дівчат-галичанок.
Павло Доскоч — автор і виконавець власних композицій, який здобув заслужений авторитет і повагу серед любителів української авторської пісні. Він співав у Онтаріо, Нью-Йорку, Нью-Джерзі, Пенсильванії, Коннектикуті, Мічиґані, Ілінойсі. У Сомерсеті полонив слухачів піснею про живу воду з батькової криниці.
Подією вечора став виступ Віктора Морозова, легенди української естради. Коли він навчався у Львівському університеті, то на останньому курсі був виключений із вишу за публікацію вірша в самвидавчому альманасі «Скриня»‚ але не занепав духом‚ а разом з однодумцями заснував львівський театр-студію «Не журись!», який став улюбленим завдяки яскравій політичній сатирі та відродженню заборонених у СРСР пісень січових стрільців. У жовтні 1989-го, під час вистави «Повіяв вітер степовий», зі сцени вперше пролунала заборонена пісня «Ще не вмерла Україна»‚ нинішній гімн молодої держави. У ті роки я працював на обласному радіо в Черкасах і пам’ятаю, як ми записували виступ цього театру, попри заборону тодішньої влади.
Віктор Морозов розповів‚ що колись не розумів музики‚ зокрема, не сприйняв рішення батьків віддати його до музичної школи‚ яку він, звісно, покинув. Але старший брат навчив його слухати закордонні музичні радіопрограми, і юнак зацікавився музикою, знайшов удома гітару й зібрав гурт‚ який виступив на шкільному вечорі в стилі рок. Молодь була захоплена‚ дирекція – занепокоєна. А Віктор заснував у Львові гурт Quo vadis‚ потім — «Арніку»‚ яка 1972 року перемогла на Всесоюзному телевізійному конкурсі «Алло, ми шукаємо таланти» з піснею «Чорна рілля ізорана».
То був час‚ коли секретарем з ідеології Центрального комітету Комуністичної партії України став Валентин Маланчук‚ котрий узявся до посилення «боротьби проти націоналістичної діяльності». Саме тоді п. Морозова вигнали з університету. Відтоді він повністю віддався музиці. Працював у відомих гуртах з Ігорем і Оксаною Білозорами, Назарієм Яремчуком, Володимиром Івасюком, записував спільні альбоми‚ сам творив пісенні композиції на вірші Олега Лишеги, Юрія Андруховича, Віктора Неборака‚ був ведучим на радіо, телебаченні, на концертах і фестивалях‚ перекладав книжки з англійської та португальської мов.
Закордонні виступи Віктора Морозова розпочалися 1989-го в Канаді з гастролей театру «Не журись!» Влада заборонила ту поїздку‚ але артисти виїхали нібито до Польщі, а вже з Варшави – вилетіли до Монреаля. Після виступу в Торонто закордонне українське подружжя представило йому свою доньку Мотрю. Віктор сказав дівчині‚ що бачив її в третьому ряді в залі. Це справило на неї таке враження‚ що вона стала дружиною співака-композитора.
В оголошенні про виступ в Сомерсеті п. Морозова назвали львівським батярем. Віктор має офіційне посвідчення Головної батярської канцелярії Львова, що він є «справжнім батярем, який любить файну забаву, є справжним поціновувачем гарних кобіт, може бути почесним гостем у всіх кнайпах і на щорічному святі Батяра». У Львові батярами називали людей, котрі мали дивні погляди й робили непередбачувані вчинки, набуваючи кумедних і романтичних рис. Їхнє гасло: «Любити Львів, любити жінок і любити жартувати». У місті Лева щороку, 1 травня, проходить свято батярів під закликом: «Батяри всіх країн, єднайтеся!»
Віктор Морозов — один із найвідоміших українських співаків і композиторів‚ його пісні мали значний вплив на творчість багатьох сучасних рок-груп України. Він виступав у Австралії, Великій Британії, Арґентині, Афганістані, Бельгії, Бразилії, Індії, Канаді, Лаосі, Латвії, Литві, Німеччині, Параґваї, Польщі, Росії, США й інших країнах. Лише цього року п. Морозов і гурт «Батяр-бенд Галичина» співали на благодійному балі «Перелаз» в Українському католицькому університеті‚ він сам виступав під час низки презентацій нових книг у Львові та Києві‚ у Сілвер-Спрінґу, Мериленді, Філадельфії‚ у посольстві України й біля пам’ятника Тарасові Шевченку у Вашинґтоні, на демонстрації протесту «Зупинити російську аґресію!» під Білим домом та біля посольства Росії‚ під час інших подій та імпрез. У Сомерсеті Віктор розпочав виступ піснею на слова Василя Симоненка «Український лев», у якій поет 1962 року пророчо звертався до Львова:
Я до тебе прийшов із захопленням сина.
Од степів, де Славута легенди снує,
Щоби серце твоє одчайдушно левине
Краплю сили хлюпнуло у серце моє.
Потім п. Морозов співав стрілецьку пісню «Ой, на горі чорна хмара», повстанську «Повіяв вітер степовий», кілька пісень, що народилися на Євромайдані. При цьому він розповідав цікаві історії про ці пісні в часи СРСР. Наприклад, для виконання стрілецької пісні довелося замінити слова «стрілець січовий» на «козак молодий», але коли її заспівали у Львові, влада впізнала її та заборонила. На концерті в Сомерсеті присутні підспівували солістові.
Перед завершальною молитвою єпископ Даниїлзвернувся до присутніх зі зворушливим словом про надію на перемогу українського народу в нерівному протистоянні з аґресором.

Ларіон Костенко

Підписи до фото:
IMG_1068 — Організатори й учасники святкового вечора в Сомерсеті
IMG_1056 —
IMG_1043 — На сцені — Віктор Сидір
IMG_1030 — Чарує скрипка Інеси Тимочко-Декайло
IMG_1043 — Соліст Павло Доскоч
IMG_1067 — Танцювальники школи «Барвінок» із батьками

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...