Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Friday, Apr. 20, 2018

Олена Геймур: «Співати — це жити!»

Автор:

|

Лютий 15, 2018

|

Рубрика:

Олена Геймур: «Співати — це жити!»

У статті «Концерт творів українських композиторів у Нью-Йорку», опублікованій у «Свободі» від 19 листопада 2010 року Володимир Ткаченко писав: «Поки ми співаємо, ніщо й ніхто не зможе поставити нас на коліна. Українці завжди співали. Це піднімало їх над світом убогости, гноблення, голоду й зневіри. Наші професійні музиканти завжди усвідомлювали свою високу місію у збереженні та примноженні народної пісенної традиції». А розпочала цей концерт Олена Геймур, оперна й концертно-камерна співачка. Це про неї Вільям Вендісон, дириґент і керівник оркестру «Метрополітен-опери», сказав: «Олена Геймур володіє одним із найпрекрасніших голосів, які я будь-коли чув раніше».
Олена народилася в Статен-Айленді (штат Нью-Йорк) в українській родині. Мати Валентина — уродженка Полтавщини, батько Кирило — з Дніпропетровщини. У США батько довгі роки був членом УНСоюзу, а мати — Союзу українок Америки. Але голос в Олени, як запевняє сама співачка, від бабусі та дідуся.
З ранніх років у Олени виявилася любов до музики та бажання займатися нею серйозно. Спочатку вона навчалася гри на фортепіано в Мангеттенській музичній школі. Ще в час навчання дівчина часто виступала з концертами перед українською публікою. Перший із них відбувся 5 червня 1977-го в залі «Мангеттен Скул оф Мюзік». Так, присутній на концерті Теодор Терен-Юськів, співак і музичний критик, писав: «Ще в «Прелюдії» й «Місячнім сяйві» Дебюссі в її грі відчувалися залишки скованості, а вже в «Хмарах» Ґріффіса та «Баладі» Шопена, вона була бездоганною». У концертній програмі піаністки були «Англійська сюїта» Баха, «Соната ля-мажор» Шуберта й «Токката» Хачатуряна.
Часопис «Свобода» повідомляв, що 8 березня 1981 року в залі Українського музичного інституту (УМІ) в Нью-Йорку було поставлено оперету «Ноктюрн» Лисенка. Серед виконавців головних партії в опері було й ім’я Олени Геймур. Вона виконувала партію Цвіркунки. Поставлена переважно студентською молоддю, опера засяяла світлою, життєдайною енергією, свіжим колоритом. Саме цього й намагався досягнути автор музики, коли зображав велич природи в спомині про минуле кохання, молодість і красу людських почуттів.
Проявляла Олена й велику активність у культурно-мистецькому житті української громади. Влітку 1982 року виступила в концерті в Гантері, де виконала арію Графині з опери «Весілля Фігаро» Моцарта та кілька українських народних пісень, 18 вересня в «Союзівці» здобула титул «Міс Союзівка», а 6 листопада репрезентувала український щоденник часопису «Свободи» на Десятому міжнародному балі преси у Філадельфії. Брала участь і в українських музичних фестивалях у Сан-Матео, Беам-Віллі (США) та в Торонто (Канада).
1983 року Геймур закінчила знамениту Джулліярд-скул і в складі Нью-Йоркської мандрівної опери дебютувала в партії Мікаели в опері «Кармен» Ж. Бізе. Це сталося за підтримки Б’янки Беріні, солістки «Метрополітен-опери», котра, почувши голос українки, допомагала їй у кар’єрному зростанні. З колективом цієї оперної компанії співачка виступала в партіях Віолетти в «Травіаті» Верді, Паміни («Чарівна флейта» Моцарта), Мімі («Богема» Пуччіні), Мікаели («Кармен» Бізе), Маргарити («Фауст» Гуно).
У грудні того ж року Олена здобула перемогу на Всеамериканському конкурсі по відбору співаків для участі в Римсько-Моцартівському фестивалі в містах Італії. 15 червня 1984-го вона виїхала до Італії з п’ятимісячним турне, де виступила в партіях Графині Альмавіви («Весілля Фігаро») та Першої дами («Чарівна флейта») Моцарта та Мюзетти в «Богемі» Пуччіні. Публіка була зачарована її голосом, артистичністю та гарною вродою. У Римському щоденнику «Корре Дель Умбрія» зазначалося: «Партію Альмавіви з великим ентузіазмом і відданістю виконала Олена Геймур (українка за походженням), чим прислужилася до діамантового виконання цієї опери. Вона є співачкою високої якості інтерпретації». Після цього виступу її було запрошено до міста Сполетто з правом виконання головної партії в опері «Анжеліка» Дж. Пуччіні, яку виконала з великою майстерністю. «Італійці — дуже приємні люди з теплим відблиском у очах, — розповідала співачка. — Рим чудовий! Базиліка св. Петра із Сикстинською каплицею, руїни Колізею створили в мені особливий настрій, передали дух сторіч італійської історії та італійського народу, надихнули надзвичайним настроєм, що володів мною під час моїх виступів». Спілкувалася вона там італійською, яку вивчила перед поїздкою в Італію.
18 травня 1985 року на запрошення Української музичної фундації в США Олена взяла участь у літературно-музичному вечорі в Ірвінґтоні, де виступала разом із піаністкою Дарією Гординською-Каранович, скрипалем Рафаїлом Венке та хором «Трембіта». 24 жовтня співачка виступила в «Медісон Сквер Ґарден» у Нью-Йорку, а 27 жовтня її голос вперше прозвучав на хвилях радіо «Пісня України» в Торонто. На концертах того часу вона найчастіше виконувала арії Маргарити з («Фауст» Гуно), Анни («Валлі» Пуччіні), Віолетти («Травіата» Верді), Джульєтти («Монтеккі і Купулетті» Беліні), Графині («Весілля Фігаро» Моцарта), Ганни ( «Весела вдова» Легара), «Спи, дитинко моя» Людкевича та народну пісню «Ой летять галочки».
1 жовтня 1988-го Олена виступила на святковому концерті до 1000-ліття прийняття християнства в Україні в м. Рочестер, а 20 листопада — в знаменитому «Карнеґі-гол» у Нью-Йорку. Останній із них став епілогом великих святкувань у містах США. У концерті брали участь мішаний хор «Думка» з Нью-Йорку, чоловічий хор «Прометей» із Філадельфії, дівочий хор «Веснівка» з Торонто, які виконали кантату «Радуйся ниво неполитая» Лисенка на слова Шевченка.
1989-го співачка здобула першу нагороду в конкурсі американських оперних аудицій, стала дипломанткою Міжнародного конкурсу ім. Чайковського в Москві (1990) та лауреатом міжнародного вокального конкурсу фундації Пуччіні «Лючії Альбанезе» (1995). Водночас як солістка українсько-канадського оперного хору під орудою В. Колесника брала участь у записах на платівки 35-х концертів Бортнянського.
Співачка охоче брала участь у організації концертів Літературно-мистецького клубу в Нью-Йорку, де співала твори українських композиторів Лисенка, Людкевича, Рудницького, Кос-Анатольського. Ще частіше її голос звучав у залі УМІ. Один із її виступів там відбувся 7 жовтня 1995-го з нагоди 50-ліття Української вільної академії наук.
Ще раз співачці пощастило стати учасницею виконання кантати «Радуйся ниво неполитая» Лисенка 1 квітня 2012-го в залі Gerald W. Lynch Theater у Нью-Йорку. Це була імпреза до 100-ліття смерті композитора. Ініціатором та учасником цієї імпрези був хор «Думка» під орудою Василя Гречинського. Як солістка хору Олена виконала ліричну частину кантати «І спочинуть невольничі, увтомлені руки, а в квартеті разом із Оксаною Кровицькою, Корнелем Сятецьким та Олегом Чмиром-Опалинським — «І процвітеш, і позеленієш».
Чи не найбагатшим за репертуаром української музики був концерт співачки, що відбувся 10 жовтня 2012 року в залі Українського інституту Америки. Серед виконуваних нею творів були «Богородице Діво» Соневицького, «Місяцю Князю» Алчевського, «Не дивися на місяць весною» й «Пісня пісень» Барвінського (слова Лесі Українки), «Колискова» Людкевича, «Минули літа молодії» Нижанківського, «Пісня Галі» та арія Назара з драми «Назар Стодоля» Данькевича, «Ой, козаче мій» Гайворонського, «Якби мені черевички» Скорика. Для американської публіки Олена робила короткі коментарі змісту текстів пісень. Загалом вона виконувала 30 партій.
Як солістка Олена співала з українськими хорами «Думка» (Нью-Йорк), «Прометей», «Трембіта» (Філадельфія), «Веснівка» (Торонто), Українсько-канадським оперним хором ім. М. Лисенка (Торонто). Виступала на сценах у Канаді, Італії, Росії, Україні, Таїланді, де її сприймали щиро й сердечно.
Із репертуару української класики Олена радо виконує пісню Наталки з оперети «Наталка Полтавка», арію Марильці з опери «Тарас Бульба», вальс Венери з «Енеїди» Лисенка.
Творча біографія співачки продовжується. Її голос ще можна почути на сцені в супроводі фортепіано, різного складу оркестрів і камерних ансамблів. Із 2004-го вона викладає на факультеті виконавського мистецтва в коледжі Статен-Айленду, є професором Нью-Йоркського університету, власниця приватної студії звукозапису. Співачка — член асоціації «Новий співучий Нью-Йорк». Серед її вихованців є значне число професіоналів оперного співу, котрі працюють у різних театрах світу. Олена Геймур й сьогодні повна сил, творчого натхнення й бажання бути задіяною в культурно-мистецькому житті української спільноти.

Анатолій Житкевич

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...