Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Tuesday, May. 22, 2018

Неповторна любов до літератури

Автор:

|

Листопад 22, 2012

|

Рубрика:

Неповторна любов до літератури

Розумна людина любить не тому, що це їй вигідно, а тому, що вона в самій любові знаходить щастя. Б. Паскаль

Цією цитатою хочеться почати розповідь про відомого літературознавця Ореста Зілинського, який народився 12 квітня 1923 року в с. Красній (Коростенка) тепер — Короснянського повіту в Польщі. Орест був сином знаного професора Івана Зілинського. Початкову й середню освіту здобував у Красній, Кракові, Ярославі. 1940 року вступив до Українського вільного університету в Празі. Був заарештований за участь у антифашистському русі. 1949 року закінчив факультет слов’янської філології Карлового університету в Празі, після чого в 1949-1958 рр. працював викладачем польської мови, давньоукраїнської літератури й фольклору у вишах м. Оломоуца (тепер — місто в Чехії), допомагав готувати навчальні програми та посібники для українських шкіл Пряшівщини (поч. 1950-х рр.). З 1958-го працював у Інституті мови та літератури Чехо-Словацької академії наук. З 1969-го, після «Празької весни», зазнавав політичних переслідувань зі забороною друкуватися. З 1958 року і до кінця життя працював у Чеській академії наук у Празі над проблемою україністики й українсько-слов’янських культурних взаємин.
У науковому доробку вченого – численні праці, присвячені українському фольклорові та літературі, зокрема творчості українських письменників Т. Шевченка, І. Франка, О. Олеся, Б.-І. Антонича й інших. Орест Зілинський — автор понад 200 наукових праць, статей і рецензій. Велику увагу він приділяв вивченню літератури та культури лемків Західних Карпат і Надсяння.
Серед низки його творів з українознавства варто назвати такі, як «Чеська антологія української поезії» (1950), «Українська поезія» (1951), «Поезія радянських українських письменників 60-х рр.» (1965), «Література чехословацьких українців 1945-1967» (1968), «Сто п’ятдесят років чесько-українських літературних зв’язків» (1968).
Його праці часто друкувалися на сторінках «Нашого слова» та «Нашої культури». 1969 року вперше після Другої світової війни й востаннє у своєму житті науковець відвідав рідне село. Знайомлячись із архівами в Польщі, він відшукав серед численних документів раніш не відомий збірник 233 лемківських народних пісень (тексти) зі села Білична, який у 1880-х рр.. священик Н. Лещишак надіслав Іванові Франку. Але з різних причин книжка не була надрукована. У «Нашому слові» (1973, числа 35-41) Орест Зілинський подав короткий зміст збірника та десять балад із коментарями.
1975 року він повернувся до фольклору рідного села. В архіві батька знайшов пісні, записані 1905-го та 1912 року. Учений помістив у «Нашому слові» публікацію «Обрядові пісні села Красна на Лемківщині» (1975 р., числа 31, 34, 37). Планував опрацювати народні балади лемків Польщі як продовження монографії «Народні балади українців Східної Словаччини» (рукопис), де було зібрано понад 500 балад, але передчасна смерть перешкодила здійсненню цих задумів. Помер Орест Зілинський 14 липня 1976 року в м. Свиднику, місті українсько-руських фестивалів пісні й танцю, у Словаччині.

Ярослав Стех

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...