Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Sunday, May. 19, 2019

Мисткині Парасі Іванець — 95!

Автор:

|

Березень 12, 2015

|

Рубрика:

Мисткині Парасі Іванець — 95!
Парася Іванець. Автопортрет

Парася Іванець. Автопортрет

Її мистецькі твори можна знайти у приватних колекціонерів Канади, США, України, Німеччини, Бельгії та ще деінде. Понад 20 персональних виставок мистецьких творів Парасі Іванець відбулось в Едмонтоні, Ріджайні, Калґарі, Оттаві, Торонто, Філадельфії та Мюнхені.

Парася Іванець (дівоче прізвище — Криса) народилася 15 березня 1920 року в Піддубцях, що неподалік містечка Рави-Руської. Їй судилося пройти важкий шлях українського еміґранта. Разом із чоловіком Василем, лікарем за фахом, вона пережила важкі часи в Австрії, пізніше – в Німеччині, звідки 1948-го еміґрувала спочатку до Галіфакса, а потім до Едмонтона.
Василь Іванець погодився працювати лікарем на далекій півночі — в Ґрейт Бер Лейк. Чоловік лікував хворих, а п. Парася займалася вишиванням і аматорським малюванням. 1956 року вони повертаються до Едмонтона.
Там Парася Іванець вступає до Мистецької академії та водночас поглиблює свої знання в Альбертському університеті. Саме на той період припадає її знайомство з технікою малювання аквареллю, темперою, акриликом, конте й рисунка олівцем.
Про зростаючу майстерність мисткині Іванець свідчить і те, що 1967-го вона допомагає своєму наставнику Ю. Буцманюку в розписуванні іконостасу в катедрі Св. Йосафата в Едмонтоні. Після смерті мистця 1968 року його учениця успішно закінчила працю над іконостасом.
Із 1962-го Парася Іванець бере активну участь у різних мистецьких виставках — групових і персональних. До її надзвичайно успішних праць можна зарахувати портрети «П. Дора», «Катруся», «Гіндус», «Мурин», «Автопортрет». Колоритом і динамікою позначені її роботи «Маляр при праці», «Сінокоси», «Жнива», «Жінки йдуть до праці», «Гіпівське життя», «На березі». Дуже вдалими є численні пейзажі — «Скелі», «Коріння», «Гірське озеро», «Серед літа», «Ріка Гінтон», «Захід сонця» та низка інших.
Реалістичні картини мисткині «Хата», «Три родини», «Забута людьми», «Хата з вітряком», «Залишена ферма», «Початки Едмонтону» є вартісними не тільки в мистецькому плані, а й в історичному. Окремим розділом творчости п. Іванець можна назвати цикл рослин і квітів, які привертають увагу глядача своєю ориґінальністю та чудовим кольоровим зображенням у бездоганному виконанні.
До окремого жанру мисткині Іванець належать твори сакрального характеру, які вона виконала з особливою любов’ю та майстерністю. Крім іконостасу Св. Йосафата вона написала численні ікони, які зберігаються у приватних колекціях, дві з них — у церкві о. Василіян, ще одна — у церкві Св. Івана Богослова у Сент-Кетрінсі. З особливою любов’ю пані Парася виготовила дві Плащаниці, одна з яких зберігається в музеї м. Мондера (Альберта), а друга ще чекає на своє місце.
Парася Іванець провела також величезну дослідницьку роботу. Впродовж десяти років вона у супроводі чоловіка їздила преріями Альберти та у своїх рисунках зберігала пам’ять про 160 українських церков. З-поміж них вже багато зараз піддалося руйнівній силі часу. 153 роботи з цього циклу увійшло до книги «Українські церкви Альберти» (Пряшів, 1991). Книга, що вийшла англійською й українською мовами, вміщує надзвичайно вартісну інформацію про окремі церкви. Майже весь наклад (2 тис. прим.) був завезений в Україну й знайшов своє місце в різних бібліотеках. Окремі примірники можна було придбати також у заповіднику «Шевченківський гай» у Львові. Ориґінали вміщених у книзі картин п. Іванець подарувала Українському музеєві в Едмонтоні.
1977 року Іванці переїхали з Едмонтона до Сент-Кетрінса у провінції Онтаріо. Доля й тут приготувала для Парасі випробування — уже після двох років на новому місці мисткиня овдовіла. Після смерти чоловіка цілковито присвятила себе творчості, тут створила численні ікони, нові картини, брала участь у культурному житті громади. Під церквою Св. Кирила і Методія у Сент-Кетринсі організувала та спонсорувала музей.
Картини Парасі Іванець зараз прикрашають стіни Українського дому сеньйорів у Сент-Кетринсі, які вона подарувала, проживаючи тут до кінця лютого ц. р. Свої 95 років вона відзначатиме на новому місці — у пансіоні Івана Франка (Міссіссаґа). Хоча здоров’я вже не дозволяє Парасі Іванець творити, вона далі утримує зв’язок з рідними в Канаді, США й Україні та все ще вболіває за Батьківщину й за її долю.
Незвичайний ювілей надзвичайної мисткині спонукає нас задуматися про свою діяльність, а ювілярці бажаємо подальших благих літ і доброго здоров’я, якого вона найбільше потребує.
Многая і благая літа, Парасю Іванець!

Йосиф Сірка

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...