Новини для українців всього свту

Wednesday, Aug. 21, 2019

Композитори української діаспори США та Канади — Матері Божій Марії

Автор:

|

Квітень 21, 2016

|

Рубрика:

Композитори української діаспори США та Канади — Матері Божій Марії
Ікона Матері Божої Зарваницької

Ікона Матері Божої Зарваницької

Зі стародавніх часів і до наших днів українські композитори славили Божу Матір Марію в музиці. Одним із найдавніших творів про неї, який зберігся до сьогодні, є кант «Плач Марії», написаний 1051 року єпископом Кирилом Туровим. Виконують його в церквах у Велику п’ятницю підчас Єрусалимської утрені. Це — одна з найбільш хвилюючих, душевних композицій церковної музики. Рівно 100 років тому на берегах Америки її вперше виконав хор церкви св. Юра в Нью-Йорку під орудою Мирона Гундича, уродженця знаної на весь світ Зарваниці, що на Тернопільщині.
У Канаді в 1960-1970-рр. цей твір виконував хор катедри св. Володимира й Ольги у Вінніпезі під дириґуванням дириґента та знавця церковної музики Павла Маценка. Гадаю, що ще живуть люди, котрі чули твір у виконанні хору й соліста о. Романишина з Робліна. Кажуть, що коли він співав, то всі присутні в церкві плакали. В українських музеях ще можна віднайти платівку зі записом цього твору.
Великий князь Ярослав Мудрий зберігав у своїй бібліотеці канти про Богородицю Діву Марію, а 1111-го співом одного з них кияни проводжали військо Володимира Мономаха в похід на половців.
У Домініканському костелі у Львові була колись чудотворна ікона, подарована Данилом Галицьким синові Леву. Довгий час вона оберігала львів’ян від ворогів. Але 1240 року дружина князя, угорка за походженням, випросила її у чоловіка й подарувала домініканцям. Не знати, де вона тепер, але пісня про цю ікону збереглася. Ось кілька стрічок із неї:
Пресвята неба та землі цариця,
Дідична пані столичного Львова.
Ти ж собі місто Львів уподобала,
За єдине на світі мешканє обрала.
Ще зберігся в Галичині й старовинний кант «Там, у Гошеві на престолі» про Матір Божу Гошівську, написану 1758-го. Є там і такі рядки:
Гора ясна та прекрасна.
Діва сіяє
З своїм сином возлюбленим
Усіх нас приймає.
Відомий український етнограф Володимир Гнатюк у одному зі сіл Галицього Поділля 1902 року віднайшов рукопис пісні «До Божої Матері в Зарваниці» зі словами:
Роди земні соборіться,
В Зарваниці звеселіться.
Над Стрипою град Зарваниця —
Цілого світу зриться цариця.
Наприкінці 1909-го в Нью-Йорку вийшла в світ невеличка збірка пісень «Ангельський хор». Було там 34 пісні, 11 із яких — про Пречисту Діву Марію. І серед них — «Під Твою милість», «О, Маріє, Мати Божа», «До Пречистої діви Марії» й інші. А видав збірку автор музики Володимир-Василь Стех (1863-1945). На той час він жив і служив у церкві в Північній Дакоті.
Коротеньку вступну статтю про автора подав до книги єпископ Сотер Ортинський. Це й була перша українська «ластівка» на американській землі. До речі, 1977 року збірку з десятьма піснями о. Стеха з музичним супроводом для фортепіано видала в Торонто Марта Кравців-Барабаш.
Якось споконвіків так повелося, що Божа Матір найчастіше з’являлася біля цілющих джерел, або над крутими скелями, чудовими краєвидами. Так було й у Почаєві, де на одній із них вона залишила відбиток ноги. А в час боротьби з турецькими ордами саме Богородиця врятувала монастир від ворожої навали. Про це в знаменитому канті «Ой зійшла зоря» співається:
Ой зійшла зоря вечоровая,
Над Почаївом стала.
Виступало турецькеє військо,
Як та чорная хмара.
Турки з татарами брами облягли,
Монастир звоювати,
Мати Божая Почаївська
Буде нас рятувати.
І таки врятувала. Цю пісню так майстерно опрацював для мішаного хору композитор Микола Леонтович, що вона стала світовим шедевром української народної творчості. Слухати її без хвилювання просто неможливо. Особливо вдало та правдиво її виконував соліст капели маестро Кошиця Петро Ординський, котрий виконав її на американських берегах вперше 5 жовтня 1922 року в знаменитому «Карнеґі-голі» у Нью-Йорку.
Не менш майстерно й хвилююче виконував її у супроводі капели бандуристів ім. Шевченка з Детройта торонтський бас Йосип Гошуляк, річниця відходу у вічність якого виповниться 26 травня ц. р.
Славили Богородицю у своїх духовних концертах, церковних кантах, псалмах славетні композитори Максим Березовський, Дмитро Бортнянський, Антон Ведель. Часто про неї писав Тарас Шевченко, котрий називав Богородицю Царицею неба і землі. Ряд його текстів можна знайти в поемах «Марія», «Неофіти», «Сова» й «Іржавець». Композитори охоче клали його рядки на музику.
Рясніє піснями про Діву Марію творчість геніального Олександра Кошиця. Неперевершеними дотепер залишаються його геніальні обробки для мішаного хору «Радуйся, Маріє» (старовинний кант із рукописного богогласника), «Мати убо позналася єси», «О, пресвятая Діво Мати», «Помошнице моя, помагай нам, християнам», «Завжди ласка Твоя», «Не во грісі первороднім», «Пречистая Діво Мати», «Діва Марія Христа зродила», «Ой у полі плужок оре». Лагідно та чутливо зобразив композитор Богородицю в колядці «Ой, на Іордані» зі словами:
Ой, на Іордані тихая вода
стояла,
Ой там Мати Божа
Свого синочка
купала.
Улюбленими для співаків української діаспори були кошицеві солоспіви «Страдецька Мати Божа» й «Молитва» на слова О. Стефановича та «Скорбна Мати» з текстом Павла Тичини. Михайло Гайворонський свої бачення та почуття в релігійних творах відобразив у хорових аранжуваннях «Страдецька Мати Божа» та «Божа Мати сіяєт».
Значний внесок у церковну музику зробив талановитий композитор Мирон Федорів, уродженець с. Криве, що на Тернопільщині. У його доробку велика кількість обробок українських народних пісень, колядок, щедрівок та оригінальних творів. У Чикаґо, де він мешкав, його твори найчастіше виконував хор «Сурма» під орудою Івана Трухлого, а згодом його сина Василя. Серед його творів про Богородицю слід назвати «Страдальна мати», «Богородице Діво», «Під Твою милість» (написані на біблійні тексти), колядки «У Вифлеємі новина», «Пречистая Діва», «Дивная новина», «Маріє, Мати Божа», «Маріє, Діво», «Божа Мати», «Ой Лелія, Лелія», «Тобі немає віку», «Діва Марія». Остання з них, написана на слова Теодора Курпіти, виділяється своїм сучасним текстом:
О, Мати Божа, Мати Єдина.
До тебе лине вся Україна.
Тобі у жертву серця складає,
Про кращу долю Тебе благає.
Навіть в останні роки свого життя, перебуваючи в пансіонаті сестер Василіянок у Філадельфії, Мирон Федорів створив хор і здійснював із ним концертні виступи з репертуару своїх творів.
Є кілька музичних творів на цю тему й у едмонтонського композитора Сергія Яременка, котрий упродовж довгих років був церковним дириґентом і читав лекції на тему «Українська церковна музика» на курсах хорових дириґентів у 1976-1981 рр.
Широко відомою та часто виконуваною на концертній естраді була пісня-романс «Аве Марія», написана композитором Миколою Фоменком із Харкова, найчастіше її виконувала Ізабелла Фоменко-Орловська, дружина композитора.
Лев Туркевич, працюючи з хоровими колективами в Торонто, прикрасив свою композиторську творчість значною кількістю пісень про Богородицю Діву Марію. Ще замолоду він написав та аранжував для хору в супроводі фортепіано твір «Радуйся Діво», слова якого написав його батько о. Іван Туркевич. У Торонто він аранжував для мішаного хору пісні «Страдальна Мати», «Ой, Діва Марія» та «Що то за предиво».
Ігор Соневицький (1926-2006) написав свій варіант солоспівів «Богородице діво» й «Під Твою милість». У супроводі фортепіано їх чудово виконувала оперна співачка Марта Кокольська, уродженка Стрия.
Божій Матері Марії присвятив свої авторські композиції наш сучасник, мешканець Торонто Зеновій Лавришин. Просто захоплююче звучать його авторські варіанти кантів «Богородице Діво» та «Під Твою милість». Для дитячого хору слід відзначити його «Вітай, Царице, ангелів», «Маріє, Мати, ми любимо Тебе», «В Вифлеємі, днесь, Марія», «В Вифлеємі новина», «Мати Божа Зарваницька».
У наповненні музичної скарбниці творами духовної музики відзначилися композитори Григорій Павловський, Євген Турула, Михайло Білянський, Антін Рудницький, Іван Недільський, Осип Залеський, Зиновій Лисько, Ігор Білогруд, Володимир Грудин, Юрій Сластіон, Василь Безкоровайний та інші. Із сучасних творців релігійної музики слід назвати Романа Гурка та о. Івана Сембрата, священика церкви св. Миколая у Вінніпезі.
Є пісні про Матір Божу Марію й у автора цього допису — «Слід Божої Матері», «Колискова», «Сонце в хаті», «Там, на тому хресті» зі словами:
Там, на хресті, кров Ісуса капала додолу,
Коло хреста Матір Божа молилася Богу.
Молилася, примовляла: «Прошу Тебе, Сину,
Не йди в світи невідомі, в дорогу єдину».
Можна з упевненістю стверджувати, що не міліє джерело творчості українських композиторів музичного мистецтва. Не міліє й не всихає, бо кожен, хто може створювати музику, вважає своїм обов’язком поповнювати її життєдайну криницю, тим більше, що зв’язок поетичного слова та звуків музики має в собі високі духовні цінності. Саме вони сприяють спілкуванню людини з Богом, а найчуттєвіше усвідомлюються через образ Матері Божої, яка через свої страждання стала святою та продовжує надихати мистців на нові звершення. І так буде, допоки існуватиме світ.

Анатолій Житкевич

 

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...