Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Wednesday, May. 22, 2019

Кардинал Парижа

Автор:

|

Липень 17, 2014

|

Рубрика:

Кардинал Парижа

Юрій Богачевський

Те, що Юрієві Богачевському світить яскраве майбутнє на сцені американської опери, було зрозуміло ще тоді, коли восени 1964 року він підписав контракт із компанією «Нью-Йорк Сіті Опера», але справжнім тріумфом для нього стала участь у постановці української опери «Анна Ярославна» А. Рудницького в червні 1969-го в Чикаґо.

Слухачів особливо вразила сцена діалогу Кардинала Парижа, партію якого виконував Юрій, із королем Генрихом IV. «Для Франції добра, звернися, Генриху, до берегів Дніпра», — радив королеві кардинал. На що володар держави відповів арією «Держава Київська. О, вільна то країна, з гербом-тризубом і хрестовим знаком».
Юрій Богачевський народився 4 березня 1933 року у Львові. Його батьками були Володимир-Євген Богачевський і Тетяна з родини Гірняків. До 11 років хлопчина жив у місті Лева під опікою дідуся Володимира та бабусі Олени. Там же мешкали й батьки, але батько багато працював на посаді інженера-електрика технічної школи, а мати — у громадських організаціях. Так тривало до 1943-го, коли Володимир Богачевський одним із перших вступив до лав воїнів української дивізії «Галичина». У липні 1944-го, після бою під Бродами, він на кілька годин навідався додому та, забравши дружину, синів Юрія, Олега й доньку Олену, виїхав до Німеччини.
1948 року Богачевські еміґрували до США й оселилися в Нью-Йорку. Там голова родини працював у бюро американської компанії «Едісон», а згодом став членом її президії й зарекомендував себе як передовий інженер-винахідник. А ще він утримував картинну галерею у Вудстоку, співав у едісонівському вокальному квартеті та був досить помітним у громадському житті української спільноти міста. Це з його ініціативи в Нью-Йорку було організовано чоловічий хор «Думка», старостою якого він був довгі роки.
В оселі Богачевських музика звучала часто. Юрій і Олег грали на фортепіано, а сестра Олена захопилася хореографією. Усі мали добрий музичний слух і голос. Щоправда, Юрій не відразу відчув, що саме музика стане його покликанням. Уперше він вийшов на сцену 1953-го, під час війни в Кореї, де перебував на службі в американській армії як перекладач військового суду.
Повернувшись до США, юнак серйозно зайнявся вокальним співом і навчався в «Сетлмент Мюзік Скул», «Академі оф Севен Артс», оперній школі «Нью-Йорк Коледж оф Мюзік» та «Амерікан Театр Вінгш». Серед його вчителів на особливу увагу заслуговують професори М. Кукс-Шай, П. Арон і Т. Мартина (вокал), О. Сахсе (артистичність), Е. Леман (музична комедія) і Л. Штрасберг (драма). Навчання тривало цілих п’ять літ. І за всі ці роки Юрій постійно виступав у складі різних оперних ансамблів і брав участь у постановках опер «Дон Жуан» Моцарта (Фігаро), «Іль Кампанелло» Доніцетті (Енріко), «Телефон» Менотті (Бен) і низці європейських і американських оперет. А був він ще й був солістом хору «Думка» в Нью-Йорку.
4 листопада 1956 року голос співака вперше пролунав на нью-йоркському радіо. Так, у газеті «Свобода» від 3 листопада того року писалося: «Студент консерваторії Юрій Богачевський уже має деякий досвід у виконанні творів Генделя та Моцарта. Цього літа він виступав у Аллентавні (ПА) і брав участь у музичних комедіях влаштованих американською крайовою корпорацією артистів «Пейнер Мілл Пейгавз» у Мелбурні (Нью-Джерзі). Нещодавно співак виступив у опері «Кіс мі, Кейт» і оперетах «Плейм енд Фексі» та «Де Кінґ енд ай».
Але де би він не виступав, завжди знаходив час для участі в концертах, що відбувалися в українських громадах, зокрема в академії до річниці Франка, із нагоди відкриття пам’ятника Шевченку в «Союзівці», на пошану митрополита Шептицького, у ювілейному вечорі скульптора Архипенка в Нью-Йорку й інших.
У квітні-червні 1959-го Юрій здійснив великий концертний тур містами США й Канади з виступами в Нью-Йорку, Філадельфії, Чикаґо, Детройті, Клівленді, Балтиморі, Ньюарку та двічі — у Торонто. І вже після першого з них, що відбувся 12 квітня в Нью-Йорку, композитор Володимир Грудин написав: «Маючи добрий голос приємного тембру, співак уміє ним користуватися як у драматичних оперних композиціях, так і в камерних творах, які вимагають спеціальної легкості й прозорості звуку та глибокої експресії. Голос співака звучав упевнено й без жодного напруження».
Так само гаряче сприйнялися концертні виступи співака в Торонто. Перший відбувся в листопаді 1959-го в залі Українського народного дому на Кристі при фортепіанному супроводі відомого дириґента й композитора Лева Туркевича. І вже наступного дня в щоденнику «Глоб енд Майл» було вміщено прихильну рецензію музичного критика Джака Урагланди, котрий підкреслив українське походження співака та передрік йому світлу кар’єру. Цей виступ так сподобався українцям Торонто, що вони створили комітет для організації його повторного концерту 21 лютого 1960-го.
Слід нагадати, що того ж року п. Богачевський брав участь у конкурсах молодих співаків, організованих американськими оперними товариствами «Аксонія Опера Ко», «Опера Гаєрс Ко», «Амерікен Белканто Клаб» та «Амерікан Концерт Артістс», і як результат — здобув стипендію на навчання в Європі.
У квітні 1960 року він виїхав до Італії, де при Римській опері навчався вокального співу у видатних італійських педагогів. Періодично, щоби мати кошти на прожиття, він виступав із концертами в аристократичних салонах, зокрема на запрошення княгині Волконської, баронеси Іванчі й інших осіб. Але була одна імпреза, участю в якій співак пишався все життя. Вона відбулася 13 листопада 1960-го в соборі Св. Петра в Римі. Саме того дня співак мав нагоду взяти участь у виконанні Служби Божої за візантійським обрядом у присутності Папи Івана ХХІІІ, 25 кардиналів, 150 архієпископів, патріархів і єпископів, численних представників духовенства, дипломатичного корпусу в Римі, членів італійського уряду, відомих осіб із наукового та мистецького світу й великого числа віруючих християн.
У супроводі великого хору Колегії Св. Йосафата Юрій Богачевський блискуче виконав кілька духовних творів київського наспіву старослов’янською мовою. Римський щоденник «Моменто Сера», згадуючи ім’я співака, писав: «Неподалік папського престолу розмістився хор Св. Колегії Св. Йосафата, який під час церемонії виконував багато композицій київського наспіву, а з ними пречисто й велично звучало соло Юрія Богачевського».
У Римі у квітні 1963-го Юрій одружився з відомою балериною та педагогом Ромою Приймою, котра здійснювала концертний тут європейськими містами. Вінчав їх о. Іван Бучко, а благословив владика Йосиф Сліпий.
До Нью-Йорка Богачевські повернулися на початку 1964 року. У газеті «Свобода» від 28 лютого того року зазначалося: «На фотознімці — двоє відомих наших артистів: співак Юрій Богачевський і балетниця Рома Прийма-Богачевська під час своїх відвідин «Свободи» в середу 26 лютого. Перед двома роками вони окремо виїхали в Європу — Юрій на навчання і концерти, а Рома — з концертним турне. Тепер повернулися одружені та разом із малою донечкою Анною Тетяною Іванною. Одружилися у квітні 1963-го в Римі».
Невдовзі по приїзді подружжя організувало кілька спільних концертних виступів перед українською й американською публікою. Перший із них відбувся 25 квітня 1964 року в залі «Джуньйор Гай Скул» у Нью-Йорку, а восени вони побували в Торонто, де на них із нетерпінням чекали. Про це газета «Свобода» сповіщала: «Згідно з повідомленням торонтської української преси, у неділю 22 листопада ц. р. у залі УНО відбудеться перший спільний, після одруження, концерт пари наших відомих мистців Роми Прийми та Юрія Богачевського. Вони вже виступали в Торонто окремо й здобули признання преси, а також щиру симпатію української громади».
Зустрічі зі слухачами на концертній сцені мали свій сенс, однак Юрієві бажалося більшого, бо «сил було стільки, скільки було потрібно, умінь — теж». Тож після концерту в Торонто співак якийсь час виступав у складі мандрівної трупи «Голдофскі Опера Компані», із якою відвідав майже 50 міст США та Канади. А вже наприкінці 1964-го Юрій Богачевський підписав контракт із корпорацією «Нью-Йорк Сіті Опера». І це було саме те, чого так хотілося співакові.
«Нью-Йорк Сіті Опера» була однією з провідних оперних компаній США, де виконували опери світової класики та сучасних американських композиторів. Тут Юрій виступав із видатними тенорами Пласідо Домінго й Хосе Каррерасом, українцями Марією Полиняк-Лисогір, Мартою Кокольською-Мосійчук і Оксаною Кровинською.
Водночас співак налагодив контакти з американською компанією «Рекордінг компані» в Нью-Йорку й разом із Ольгою Павловою наспівав платівку «Українські дуети та соло». Можна впевнено стверджувати, що за рівнем виконання творів це були зразки високого професіоналізму, які понад 20 літ не мали собі рівних і тільки згодом поступилися перлинам Квітки Цісик.
Три десятиліття віддав співак роботі в цій компанії. А які ж партії виконував? Саме з таким запитанням я звернувся до його доньки Ані. На що вона здивовано відповіла: «Як які? Та всі!»
1993 року Юрій Богачевський вийшов на заслужений відпочинок і разом із дружиною жив у Нью-Йорку. А коли 23 травня 2004-го дружини не стало, він оселився в невеличкому гірському містечку Монтгомері (штат Пенсильванія), де й помер 24 березня 2006 року, залишивши в глибокому смутку доньку Анну Лонкевич, сина Бориса й онуків Олександра та Рому. Тлінні останки мистця спочивають біля його дружини на українському кладовищі Св. Андрія Первозванного в Бавнд-Бруці.

Анатолій Житкевич

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...