Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Tuesday, Oct. 24, 2017

Ілюстратори творів Івана Франка

Автор:

|

Червень 16, 2016

|

Рубрика:

Ілюстратори творів Івана Франка

Борислав сміється

Згадати всі твори образотворчого мистецтва, присвячені поетичним і прозовим творам Івана Франка в одній газетній публікації — неможливо. Творчість Каменяра від початку його життя як поета та письменника і до сьогодення надихала багатьох художників-ілюстраторів. Перші три книжки Франка — «Баляди і розкази» (1876), «Борислав. Картини з життя підгірського народу» (1877) та «Захар Беркут» (1883) — були оформленні невідомими художниками. Казку «Лис Микита», вперше надруковану в журналі «Дзвінок» 1890 року і поему «Пригоди Дон-Кіхота», вперше надруковану у тому ж журналі 1891-го, проілюстрував Теофіль Копистинський.
Повістю «Захар Беркут», написаною у першій половині 1882 року, дуже захопився художник Ярослав Пстрак, котрий довгі роки жив у Львові. Часто буваючи на Гуцульщині, й уважно вивчаючи життя та побут місцевого люду, 1902-го він виконав ілюстрації до цього твору, які згодом були видано окремими кольоровими листівками.
Чудова історична повість викликала великий інтерес і таких графіків, як Гаврило Пустовійт і Валентин Литвиненко. Перший створив серію ілюстрацій 1940 року, а другий — 1950-го. У Пустовійта дуже вдалим вийшов малюнок, на якому було вдало схоплено драматичність тухольців, котрі скидають на голови ворогів величезну скелю. А Литвиненко відобразив дуже напружений момент, коли Мирослава посміла вирушити разом із гістьми свого батька Тугара на лови і на неї напала вовчиця.
Валентин Литвиненко працював над багатьма малюнками до казок Франка. «Казки» у його оформленні вийшли у видавництві «Молодь» 1951 року. Суперобкладинку до книги 1971-го виконав Григорій Якутович, а окрему картину до історичної повісті намалював автор цього матеріалу під назвою «Старий Захар» (2009). Обкладинку «Захара Беркута» оформив й Іван Падалка (1928). Анатолій Базилевич тушшю та пером творив ілюстрації «Боярин Тугар Вовк перед судом громади», «Мирослава в таборі монголів», «Максим у битві з монголами» та «Прощальне слово Захара Беркута».
Незадовго після закінчення свого навчання у Київському художньому інституті яскравий самобутній художник і майстер української графіки Г. Якутович створив на замовлення Державно-літературного видавництва ілюстрацію до повісті «Перехресні стежки» (1955). Автора слід вважати майстром станкових картин, до числа яких належить композиція під назвою «З села на заробітки», а також ілюстрація до драми «Украдене щастя» (1956). Того ж року, Віктор Шевченко — живописець і графік, котрий плідно працював у галузі книжкової графіки, у співавторстві з Євгенією Рябою виконав ілюстрацію до оповідання Франка «До світла», написаного у вересні 1889-го у Львові.
До невичерпного джерела натхнення-життя та творчості Івана Франка звернулася й художниця Олена Кульчицька. Крім одного з найцікавіших її портретів Франка у техніці ліногравюри (1920) та багато інших композиційних творів, присвячених поету, вона ілюструвала поему «Мойсей». Олена Львівна створила цілу серію робіт: обкладинку, ілюстрації-ініціали до всіх двадцяти розділів, чотири кінцівки й одну ксилографію на аркуші (1939).
У 1966-1968 рр. талановитий графік Євген Безніско, прочитавши поему, написану Франком у першій половині 1905 року, узявся ілюструвати її по-своєму. Робота над «Мойсеєм» не була легкою. З напруженням творчих зусиль він без поспіху клав на папір нові штрихи, які завершилися циклом робіт. До нього ввійшли ліногравюри обличчя Мойсея й окремі рисунки. Після цього у Музеї українського мистецтва відкрилася виставка робіт художника. Цикл ілюстрацій Безніска був одним із перших прикладів звернення мистця до спадщини Франка і дотепер ця серія посідає одне з чільних місць у книжковій ілюстрації. Мистець виконав ще й ілюстрації до творів Франка «Іван Вишенський», «Панські жарти», «Смерть Каїна», «Рубач», «Вічний революціонер» та інших.
Мій однофамілець Василь Лопата, автор художнього виконання нових грошей незалежної України, графічного циклу за мотивами «Слова о полку Ігоревім» (1989) та багатьох інших графічних робіт, також звернувся до поетичної творчості Каменяра. Технікою лінориту він створив ілюстрації до творів «Мойсей», «Іван Вишенський» і десятків інших. 1976 року у видавництві «Веселка» вийшла збірка «Каменярі», куди увійшли вірші й оповідання з кольоровими гравюрами В. Лопати.
Українська видавнича та книготорговельна спілка, заснована у Харкові 1922 року, до 1930 року, кінця свого існування, випустила в світ ряд оповідань Франка — «Вугляр», «До світла», «Ліси і пасовиська» й інші. Обкладинки до них виконав художник Микола Міщенко. Твори «Вугляр» і «До світла» 1956 року ілюстрували Олександр Довгаль та Іван Філонов.
У Київському та Львівському музеях українського мистецтва зберігаються ілюстрації художника Василя Касіяна до повісті «Борислав сміється», виконані сухою голкою 1930 року. Шедевр Каменяра збагачений серією робіт художника від фронтиспіса аж до кінцівки під заголовком твору «Пожежа на нафтопромислах», який віддзеркалює драматичний конфлікт людей у соціальному ладі. До роботи над цією повістю Франка Касіян повернувся 1948-го. У техніці ліногравюри на дереві він створив портретний фронтиспіс, заставку, кінцівку і три ілюстрації. Чудову акварельну обкладинку до оповідання «Ріпник» Касіян намалював 1950 року.
Іван Їжакевич, котрий належить до групи по-справжньому народних художників, також працював над ілюстраціями до оповідань Франка. Цикл його олійних малюнків відзначається глибокою продуманістю у розкритті ідейного змісту таких творів, як «Ріпник», «У кузні», «Задля празника», «На роботі» та «Навернений грішник».
Франківська тематика поповнилася ще й художніми творами майстра графічних робіт Сергія Адамовича. До повісті «Борислав сміється» 1962-го він створив свої ілюстрації. Слідом за ними, художник виконав ілюстрації до повісті Boa constrictor, вперше надрукованої в журналі «Громадський друг» 1878 року у Львові. До цієї ж повісті звернувся й Їжакевич. На бориславську тематику у 1940-1941-х рр. виконала кілька гравюр та ж Кульчицька.
Перу Івана Франка належить твір «Каменярі», написаний 1878 року. Вірш увійшов п’ятим із шести до складу під назвою Excelsior і вже того ж 1878-го був надрукований у галицько-українській збірці «Дзвін». До заголовку цього вірша звернулося кілька художників, котрі зобразили каменярів кожен по-своєму. Свої роботи, присвячені цим персонажам, виконали Олександр Губарєв, Олександр Хмельницький, Андрій Чебикін та інші. До сотої річниці від народження Вічного Революціонера київський графік Валентин Якубич створив малюнок «У Борислав на заробітки». Йому ж належать перші ілюстрації до повісті «Лель і Полель». А повість «Свинська конституція» була збагачена ілюстраціями Сергія Адамовича (1949), Василя Форостецького (1951), Дмитра Гринця (1952) та Георгія Зубковського (1956). Сатиричний твір Франка «Історія кожуха» проілюстрував Віктор Полтавець, а вірш «Хлібороб» (1880) був прикрашений картиною Василя Євдокименка.
Іван Остафійчук, праці котрого відомі у станковій, книжковій та живописній галузі, виконав ілюстрації до творів «Добрий заробок», «Ріпник», «Малий Мирон», «Із записок недужого» та «Сам собі винен». Книжкову обкладинку повісті «Великий шум» оформив Павло Ковжун (1922). Його ж робота прикрасила книжкову обгортку «Казок».
У цьому місці слід згадати, що Іван Франко — один із найбільших письменників світової літератури, доктор філософських наук, написав чимало казок, що були зібрані в книжці «Коли ще звірі говорили», виданій у чотирьох частинах Українською книгарнею й антикварнею у Львові 1924 року. Згаданий П. Ковжун до всіх частин цього видання виконав віньєтки, а окремі рисунки до нього зробив Петро Лапин. Збірку «Коли ще звірі говорили» прикрасили акварельні малюнки Любови Джолос у співавторстві з Євгенієм Соловйовим. Самостійні кольорові малюнки Л. Джолос виготовила до казки «Заєць і Ведмідь». До казки «Коваль Бассім» зробив ілюстрацію Мирон Яців, а обкладинку до «Абу-Касимових капців» виконав Анатолій Базилевич.
Франко написав чимало оповідань про дітей і для дітей. У різні роки їх ілюстрували різні художники. Львівський графік Леопольд Левицький зробив рисунки до оповідань «Малий Мирон», «Олівець», «До Бразилії», «Добрий заробок», «У кузні» та «Грицева шкільна наука». До останнього оповідання, яке вийшло книжечкою у видавництві дитячої літератури «Веселка» у Києві 1967 року, було подано десять кольорових малюнків художника Івана Філонова.
Серед інших ілюстраторів творів Франка слід назвати Федіра Глущука, Софію Караффу-Корбут, Василя Крижанівського, Миколу Стороженка, Анатолія Базилевича, Анатолія Іовлева, Івана Крислача, Всеволода Аверіна, Антона Середу, Петра Холодного-молодшого, Івана Принцевського, Бориса Крюкова, Михайла Курилича та Мойсея Залмановича-Фрадкіна.

Павло Лопата

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...