Новини для українців всього свту

Thursday, Dec. 5, 2019

Ерко повертає в Україну шансон

Автор:

|

Січень 22, 2015

|

Рубрика:

Ерко повертає в Україну шансон
Северин Палидович із друзями в Гантері

Северин Палидович із друзями в Гантері

13 грудня 2014 року в Кліфтоні (штат Нью-Джерзі) Северин Палидович подарував мені компакт-диск, на обкладинці якого було лише два слова: «Ерко. Серце». То був уже восьмий диск співака, записаний у Києві. Ерко виконав пісні Богдана Весоловського, Сидора Воробкевича, Ольги Гаєцької й Ольги Ільків, Степана Гумініловича, Ігоря Шанковського, інших авторів. І в цьому полягала особливість альбому: Ерко повертав Україні український ліричний шансон (цей термін народився у Франції, де спершу виконавцями пісень були самі автори-поети), для якого не знайшлося місця в субкультурі соціалістичного реалізму та комуністичної ідеології.

Український шансон — це не радянська естрада з піснями-масовками пропагандистського штибу. Ерко ніби переносить слухача в невелику затишну львівську каварню або прикарпатську гірську колибу. У кожній пісні звучить шляхетний сум, де тихий голос співака зі своєрідним і, мабуть, неповторним хрипкуватим тембром (Ерка назвали українським Джо Дасеном) тужить за втраченим, щиро розповідає про життя простих бойків, гуцулів чи циганів. А головне — повертає зі забуття імена, популярні серед закордонних українців старшого віку та не відомі в Україні.
Богдан Весоловський — знаний український пісняр, неперевершений композитор шансону. Він почав писати музику з 16 років, і вже перші музичні твори принесли юнакові славу. Разом із скрипалем Леонідом Яблонським і акордеоністом Анатолієм Кос-Анатольським він входив до складу популярної на той час молодіжної «Джаз-капели Яблонського». Пізніше воював у Закарпатській Україні, після чого оселився у Відні, а потім — у Канаді. Пісенна спадщина композитора нараховує понад 130 творів — танго, фокстротів і вальсів. Із часом його пісні набули громадянського звучання. Сім із 15 пісень на диску «Серце» належить саме Весоловському.
Сидір Воробкевич жив на Буковині значно раніше, у ХІХ ст. Він мав талант композитора, письменника, драматурга, педагога, фольклориста, дириґента та громадського діяча. У доробку митця – понад тисячу літературних творів, 600 різних за жанрами музичних композицій, зокрема 400 творів для хору, 40 романсів і пісень. І це — теж шансон. Його прадід утік свого часу з Литви й звався Скальський Млака де Оробко, а дід переробив Оробка на Воробкевича.
Повне ім’я Ерка також складніше — Северин-Мстислав-Ігор Палидович. Він народився 17 березня 1938-го у Львові. Разом із родиною (батько був дириґентом, а мати — артисткою Львівської опери) в останні роки Другої світової війни виїхав на Захід, а 1949 року перебрався до США, де Северин Палидович працював у Кліфтоні вчителем, а потім – директором школи.
Ерко не лише навчав дітей і співав. Свого часу його захопило гірське лещетарство, якого він не покинув і досі. Цьому хобі сприяє й те, що Северин має будинок у Гантері — центрі лещетарського спорту. Його обрали президентом Карпатського лещетарського клубу, заснованого 1924-го у Львові. «Серед його постійних гостей — посол України в Організації Об’єднаних Націй Юрій Сергеєв», — відкрив маленьку дипломатичну таємницю Іван Буртик, приятель спортовця.
А в царині шансону Ерко випустив уже восьмий диск. Раніше були «Тільки тобі», «Ціле моє життя», «Конвалії білі», «Львів вже спить», «Коли б я мав», «Будьмо! Ще хоч раз!» На кожному альбомі Ерко написав: «Дякую, Боже!» Є такий напис і на обкладинці диску «Серце», який допомогли записати співаки Оксана Ковач, Людмила Грабовська, Ігор Коцаба, музики Ігор Кирилюк, Володимир Мишій, Євген Пухлянко, Юрій Бербенюк, Ігор Рудий, Євген Левкович, Олег Лещенко. Участь у процесі взяли фахівці звукозапису Андрій Фарміга, Оксана Лібрук, Генадій Орел, Михайло Дідик, Вікторія Корінь. Усім їм, а також Юрієві та Наталі Сергеєвим, Миколі Петренкові, Людмилі Русаліні, Мар’яну Гаденку, Олександрові Зелінському й іншим приятелям, а зокрема синові Северинові автор розмістив подяку на обкладинці альбому, випущеному в Києві.
На зустрічі в Кліфтоні, коли Ерко подарував мені новий диск, а всі святкували 90-річчя Івана Буртика, окремою сторінкою свята стало вшанування Еркового сина Северина-Богдана Палидовича, котрий провів у Львові чимало безкоштовних операцій на очах і подарував місту дороге медичне обладнання. Пам’ятним для Еркового сина було змагання 1988 року на Українській олімпіаді з львівською командою «Карпати». Євген Чижович вивів на стадіон оселі «Тризубівка» Яра Дахнівського, Данила Василяка, Ореста Гарматого, Тараса Козака, Богдана Недільського й інших гравців. Нападником був Северин-Богдан Палидович. Гості виграли з рахунком 3:1, але передовсім перемогла справа єднання закордонних українців із вітчизняними. Дружина Ерка Ольга подарувала йому крім сина Северина ще й доньку Володимиру.
Варто згадати, що 25 вересня 2010 року Костянтин Грищенко, тодішній міністр закордонних справ України, вручив високу державну нагороду видатному представникові української громади в США Северинові Палидовичу. Минуть роки, в Україні відновиться мирне життя, а спів Ерка повертатиме людям чарівні авторські пісні, для яких не було місця у радянському періоді життя співучого народу.

Левко Хмельковський

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply