Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Sunday, Oct. 21, 2018

До відзначення 100-річчя народження Юрія Зойфера

Автор:

|

Листопад 29, 2012

|

Рубрика:

До відзначення 100-річчя народження Юрія Зойфера

«Земля — наша мати, всiх годує», — каже українське прислiв’я. Але вона не лише годує, вона також – одвічна колиска й мати для всіх, хто на цій землі народився й серцем та душею її покохав. Ми знаємо власних поетів: Шевченка, Франка, Сосюру, Лесю Українку та десятки інших. У цій ювілейній статті хочу пригадати цікаву постать Юрія Зойфера. Він народився 8 грудня 1912 року в Харкові — помер 16 лютого 1939-го в Бухенвальді (Німеччина) від тифу, проживши лише 27 років. Цей письменник, драматург і журналіст, який прийшов на світ на українській землі, походив із родини австрійських промисловців і фабрикантів, харківських мільйонерів братів Володимира та Павла Зойферів. Успішний бізнес і торгівлю будівельними матеріалами Торгового дому Зойферів знищила комуністична влада. Щоби зберегти життя, 1918 року Зойфери втікають з України через Ростов у Тифліс, а далі опиняються в Константинополі й, нарешті, у Відні. Як не дивно, але Юрій не стає продовжувачем бізнесу батька. Навпаки, він вступає до соціал-демократичної партії й стає її пропагандистом, поставивши свій талант драматурга на службу лівій ідеї, яка зруйнувала доробок усієї його родини.

У Відні 20-30 років ХХ ст. набули масового поширення політичні кабаре, на естраді яких розігрувалися скетчі та спектаклі на актуальні соціальні теми. Ю. Зойфер став одиним із найпопулярніших авторів гострих сатиричних сцен. Його памфлети публікуються в центральному органі австрійських «есдеків» — газеті «Арбайтен цайтунґ». Про їхній зміст свідчать заголовки: «Гітлер бачить погані сни», «Про коричневий Відень», «Расистська любовна балада», «Мелодійний годинник Третього рейху», «Кінець світу», «Асторія», «Вінета» — це назви п’єс Ю. Зойфера, дія яких відбувається в умовних країнах, нафантазованих автором містах. Зміст цих п’єс — протест проти насильства та несправедливості.
Творчість Юрія Зойфера активно розвивалася доти, доки австрійська соціал-демократична партія діяла легально. Але після 1934 року діяльність «есдеків» потрапила під заборону (віденські робітники повстали проти нацистів, і в тих подіях Ю. Зойфер брав участь). Молодий драматург продовжував писати гострі публіцистичні п’єси та куплети. Він передбачав, що влада Гітлера й нацистів — не щось тимчасове, а загроза для людства та світу. Але він не міг не бачити й слабкості та непослідовності лідерів австрійських соціал-демократів. Закономірно, що письменника заарештовують, але він потрапляє під амністію, оголошену для всіх політичних в’язнів Австрії. Ю. Зойфер вирішив залишити Австрію, та під час спроби нелегально перейти швейцарський кордон його знову арештовують. Концентраційний табір «Дахау», потім – Бухенвальд. «Пісня про Дахау» Юрія Зойфера стала табірним гімном свободи. Деяким рідним письменника вдалося еміґрувати до США, і вони добилися звільнення Юрія Зойфера та домоглися його виїзду до Америки. Але свобода запізнилася на зустріч із драматургом — він помер.
Тепер твори Юрія Зойфера — знову популярні. Його п’єси ставлять на сценах театрів Австрії, Німеччини, Англії, Канади та США. У 1990-х рр. у Харків приїздила австрійська акторка Доріс Хаубнер, яка розігрувала перед глядачами інсценізації за творами Юрія Зойфера. В Австрії та Німеччині вже видано багато книг, присвячених знаменитому харків’янину. Творчий спадок Юрія Зойфера – незначний: збірка «Вірші та репортажі», неопублікований роман «Так вмерла одна партія», 1947 року побачила світ книга «Від раю до загибелі світу» — збірка п’єс у жанрі «маленької драми». Зміст творів Юрія Зойфера про горе, насильство та несправедливість, де немов перекликається минуле зі сучасним.
В Україні цього творця популяризує театр-студія «Арабески». До слова, цей театр представляє також «Критичні дні» Д. Селінджера, «Енеїду» І. Котляревського, «Улюблені вірші» І. Малковича, «Маленьку п’єсу про зраду» О. Ірванця, «Веселого Різдва, Ісусе!» С. Жадана та популяризує інших сучасних українських авторів.

Ярослав Стех

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...