Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Wednesday, Sep. 20, 2017

До 200-ліття народження Івана Айвазовського

Автор:

|

Липень 27, 2017

|

Рубрика:

До 200-ліття народження Івана Айвазовського

Іван Айвазовський. Автопортрет

Творчий шлях Івана Айвазовського почався навчанням у Петербурзькій академії мистецтв. Туди він вступив 1833 року. Тут молодий талант скоро проявився, коли Іван намалював самостійну картину «Берег моря вночі» (1837). Роком пізніше Айвазовський повернувся в Крим, де він і народився у містечку Феодосія у вірменській родині, що переїхала туди з Галичини. Перебуваючи в Криму, маляр постійно працював над створенням нових картин, серед яких виділялися дві — «Десант у Себаші» та «Чорноморський флот на Севастопольському рейді». У цих полотнах художник осягнув більшої живописної майстерності, не відходячи від академічних канонів. Повністю зрілого художника академія відправила до Італії.
Картину молодого майстра «Хаос» 1843-го придбав Ватиканський музей. Мариністу тоді щойно сповнилося 25 років. Намалювавши кілька десяток картин, Іван влаштував виставки в Римі, Неаполі, Венеції, Парижі, Амстердамі та Лондоні. Славетний англійський художник Йосиф Вільям Тернер, котрий побував на його виставці, назвав Айвазовського геніальним художником.
Восени 1844 року Іван повернувся до Петербургу вже відомим малярем, йому присвоїли звання академіка. Він не захотів постійно поселитися у рідному місті, а помандрував кораблем до берегів Малої Азії та Греції, де зробив із натури серію рисунків, які лягли в основу його картин. Декотрі мистецтвознавці та дослідники творчості мистця визначили два етапи його творчості: романтичний і реалістичний. Обидва цікаві, однак переважають твори з романтичним забарвленням. До них слід зарахувати пейзажі раннього періоду «Стара Теодозія» (1839), «Вид міста Одеси», «Вид на Капрі» (обидві — 1845-го), «Неаполітанська затока в місячну ніч» (1850) та інші.

Іван Айвазовський. Дев’ятий вал

Айвазовський любив малювати природу під час бурі, коли кольори привертали до себе більшою увагою, наповнені чимось неочікуваним, ніж під час спокою. Романтичного спрямування в мистецтві сповнена картина «Дев’ятий вал» (1850). На ній зображено ранній період дня після нічної бурі. Перші промені сонця освічують бурхливі хвилі моря і високу хвилю, готову кинутися на групу людей, котрі шукають порятунку на дерев’яних уламках потопленого корабля. Своїм драматизмом сюжет нагадує нам жорстоку боротьбу людини з природою, в якій вода сильніша за людську істоту. В момент її появи на виставці ця картина здобула неабияку популярність і залишилася знаменитою дотепер. Після цього Айвазовський намалював ще одне помітне полотно — «Обвал скелі». На ній бачимо, як грізні хмари пронеслися над розбуреним клекотом моря. Велетенські хвилі стрімко навалилися на високий берег. Вони розбиваються об кам’яну громаду й обезсилені збігають пінистими потічками крізь щілини скель назад у море. Але бурхливі хвилі підмили основи великої скелі, і вона звалилася в море. Морські птахи, налякані гуркотом, кружляють над скелею — композиційним центром картини. Сонячний промінь блиснув по ній і перефарбував у гарячий оранжево-бурий цвіт, тонко гармонізований художником зі зеленуватим кольором хвиль і холодним свинцево-синім тоном неба. Цей твір сприймається як гімн природи з її нестримною силою й енергією.
На противагу картині «Дев’ятий вал», яка написана яскравими барвами із широкою гамою жовтого, лілового, зеленого та фіолетового тонів, полотно «Обвал скелі» вкрите тонкими верствами кольорів, стриманих щодо їхнього розмаїття.
Численні твори Айвазовського показують місячні ночі на морі, схвильовані припливами води, затишні бухти, світанки та частими бурі, і найголовніше — любов до моря з його неспокоєм. У своєму житті мариніст створив більше 6 тис. полотен. 1840 року він написав картину «Морський берег», на якій зображені спокійні хвилі моря з кількома кораблями різних форм.
Художник також малював мотиви, близькі його рідному краю — «Ранок на березі затоки», «Пристань у Теодосії», «Судна на рейді», «Севастопольський рейд», «Вхід у Севастопольську бухту», «Облога Севастополя» та багато інших. Останні чотири картини присвячені подіям Кримської війни, в них домінують бойові кораблі. Вітрильник із кількома щоглами під назвою «Меркурій» Айвазовський зобразив під час бою з турецькими кораблями.
Після цього художник вирішив наближатися до реалізму. У 1860-1870-х рр. зміни у живописі Айвазовського стали ще помітнішими. Він усе частіше малював картини у витриманій кольоровій гамі. Море він зображував у полудневий час, за ясної погоди. Картини цього періоду сучасники художника називали «мариністично-голубими». Своє живописне вміння Айвазовський вкладав у кожну нову роботу, в них ми бачимо віртуозно передану відстань і морський безмежний простір. До таких полотен він часто додавав судна з вітрилами, срібні крила вітрильників, прикріплені на їхніх щоглах, що блистіли від променів сонця. З морем пов’язані такі знамениті твори, як «Околиці Ялти» (1863), «Мис Фіолент» (1864), «Всесвітній потоп» (1864), «Морський берег. Прощання» (1868), «Вид моря вночі» (1873), «Веселка» (1873), «Буря біля мису Айя» (1875) та ряд інших.
1881-го Айвазовський створив один із найвизначніших своїх творів — повну величі і сили картину «Чорне море». Чимало знайомих маляра, побачивши цю картину, назвали її просто грандіозною. Море на ній зображене під час сірого вітряного дня. Небо вкрите хмарами. Увесь передній план картини наповнений хвилями, що насуваються від горизонту. Кольори теплі, сіро-лілових тонів неба і глибокого зеленувато-синього кольору морської води.
Усе життя Айвазовський посвятив створенню високомистецьких творів, підкреслюючи в них силу морської стихії. Так з-під пензля майстра постало багатофігурне полотно «Сцена з Каїрського життя». Репрезентував себе художник й опісля, намалювавши картини «Тихе море» (1890), «Кавказькі гори з моря» (1894) та «Ураґан» (1899). Вони свідчать про віртуозну техніку нашаровування фарб глазуруванням, інколи пастозністю. До останніх днів свого життя видатний мариніст не переставав малювати море й оспівувати його красу.
У 1890-х рр. він виконав серію картин, близьких одна до одною за сюжетами та стилем. До цього циклу належить «Приплив до Кримських берегів». Її зміст наповнений холодним вітряним днем. На пісочному березі тільки-но розбилася хвиля, забираючи зі собою пісок. Назустріч їй підіймається наступна хвиля. Подалі від берега стоять на якорях кораблі, вбрані вітрилами та похилені на лівий бік. Картина розділена горизонтально на дві однакові половини. Верхня її частина наповнена важкими грозовими хмарами, що нависли над морем.
Наприкінці Айвазовський намалював ще одне визначне полотно — «Серед хвиль». У ньому показані лише бурхливі хвилі, серед яких усі інші предмети зовсім відсутні. Саме цю картину було створено рукою великого майстра, талант котрого тоді ще блистів творчими пошуками.
Помер Іван Айвазовський 1900 року з пензлем у руці. Після себе Він залишив ще й кілька портретів. Цікавився маляр різними жанрами, але море завжди залишалося основною темою в його мистецтві. Варто згадати такі твори маляра: «Автопортрет» (1873), «Кораблетроща» (1843), «Чесменський бій» (1848), «Циганський табір у Кримському степу» (1857) і «Корабель «Марія» під час бурі» (1892).
Чимало уваги присвятив Айвазовський Україні. Багато разів мандрував він різними місцевостями, передусім безмежними українськими степами, безкрайніми полями, містечками та селами. Він не лише милувався ними, але й робив із них замальовки. Цікавими є його вітряки на пагорбах, чумацькі валки, мальовничі вечірні та ранкові зорі й українські побутові сцени. Художник намалював такі картини на українську тематику, які вирізняються з-поміж інших: «Чумацька валка» (1855), «Очерет на Дніпрі» (1857), «Український пейзаж» (1868), «Вітряки біля річки» (1880), «Весілля в Україні»(1891).
За своє життя маляр організував кілька виставок у Києві, Одесі, Харкові та Миколаєві. Займався різними справами, реалізував свої плани, які завершилися неабиякими успіхами. Відповідав за засадження лісів на оголених схилах над містом, спорудження морського порту, прокладання до Феодосії залізниці та водогонів, а також за побудову нових будинків, призначених для виставочних залів, клубів, бібліотек, музеїв та інших культурних установ. 1880 року мистець відкрив у рідному місті художню картинну галерею зі своїми творами, залишивши в ній 49 картин. З них 27 — на мариністичну тематику, а інші — портрети та картини з різними сюжетами. Наприкінці ХХ ст. галерея начисляла понад 25 тис. експонатів, до числа якого входило біля 130 живописних і 270 графічних творів Айвазовського.
У Феодосійській картинній галереї ім. І. К. Айвазовського тоді зберігалося багато творів інших малярів — його послідовників. Образотворчим мистецтвом займалися три його внуки — Михайло Латрі (1875-1942), Олексій Ганзен (1876-1937) та Константин Арцеулов (1891-1980). Але жоден із них не досягнув таких творчих масштабів, як їхній славетний дідусь.

Павло Лопата

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...