Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Wednesday, Jan. 23, 2019

До 150-річчя від дня народження Григорія Коваленка

Автор:

|

Грудень 19, 2018

|

Рубрика:

До 150-річчя від дня народження Григорія Коваленка

Григорій Коваленко народився 15 грудня 1868 року в селі Липняки Переяславського повіту Полтавської губернії (тепер — у складі селища Баришівка Київської області). Як згадував сам письменник, це був глухий закуток, розташований далеко від залізниць. Тут у сім’ї заможного козака серед барвистого народного побуту пройшло дитинство майбутнього автора «Української історії». Родина Коваленків берегла старі козацькі традиції, була певною мірою освіченою, любила живопис. Ось як писав Григорій Олексійович у своїй короткій автобіографії в грудень 1921-го: «До восьми років навчався дома, а коли вже добре вмів читати та писати, мене віддали в народну школу, курс якої закінчив в 11 років. До 14 навчався самотужки, багато читав, допомагав у домашній роботі».
По закінченні Полтавської фельдшерської школи 1886-го Григорій повертається на Переяславщину та чотири роки працює земським фельдшером, вчителює в селі Дем’янець, замається збиранням етнографічних матеріалів. 1890 року Коваленко переїздить до Москви, де п’ять років працює у клініці Московського університету. Там і розпочав свою літературну діяльність. Для народного читання написав книжечку «О лечении ран», яка кілька разів перевидавалася російською, українською та болгарською мовами.
1891-го вміщує в «Этнографическом обозрении» свою першу наукову працю «О народной медицине в Переяславском уезде Полтавской губернии». Того ж року почав співпрацювати з львівським журналом «Зоря». 1896-го молодому літератору допоміг влаштуватися секретарем у Чернігівську земську управу відомий письменник Борис Грінченко.
1905 року Коваленко переїхав до Полтави. Там працював службовцем у міській думі аж до 1917-го, не припиняючи громадської та літературної роботи. Разом із Панасом Мирним видавав тижневик «Рідний край», брав участь у виданні та редагуванні медично-природничого журналу «Життя і знання», співпрацював у губернській ученій архівній комісії, виступав з лекціями, брав участь у проведенні літературних вечорів
1906 року він видав працю «Українська історія. Оповідання історії України», яку використовували в недільних школах. Як редактора журналу «Рідний край» 1907-го його судили за публікацію заборонених цензурою творів.
Восени 1914 року Коваленка заарештували, але невдовзі відпустили. Хотів переїхати до Києва, але не вдалося.
1917-го Григорія Олексійовича призначили на посаду інспектора позашкільної освіти Полтавської губернії. Коли більшовики захопили владу в країні, письменник розпочав працю над романом «Мрія давніх літ» і повістю з «Дажбожі діти».
У 1917-1921 рр. вчителював. За радянських часів Коваленко займався редакторською та літературно-мистецькою діяльністю. Писав статті для журналів «Знання», «Всесвіт», «Плутанин». В останні роки життя написав повість «Тур і Сокіл», яку 1992 року опублікували в журналі «Криниця». 1993-го там же з’явилася й повість «Над Десною». 1992 року полтавське товариство «Просвіта» перевидало книжку Коваленка «Оповідання з історії України».
20 серпня 1937 року письменника заарештували, а 15 грудня за постановою «особливої трійки» розстріляли. Безпідставні звинувачення з нього зняли 1969-го. На колишній садибі меморіальної дошки немає досі. Але збереглися липи і дуби, посаджені Григорієм Коваленком.

Ярослав Стех

About Author

Meest-Online

Loading...