Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Sunday, Mar. 24, 2019

До 130-річчя від дня народження Левка Лепкого

Автор:

|

Січень 02, 2019

|

Рубрика:

До 130-річчя від дня народження Левка Лепкого


Родина Лепких проживала у Жукові на Львівщині. Левко Лепкий народився 7 грудня 1888 року. Після початкового домашнього навчання він продовжив учитися в славнозвісній Бережанській гімназії, де став активним учасником таємного гуртка «Молода Україна». Успішно закінчивши навчання 1909-го, Левко, ідучи слідами своїх діда та батька, записується на теологічний факультет Львівського університету, а згодом переходить на правничий. Проте наприкінці 1913 року переїжджає до Кракова, де вивчає рисунок і малярство в місцевій академії мистецтв і належить до українського студентського об’єднання.
Коли розпочалася Перша світова війна, українці вступали в ряди Українських січових стрільців (УСС), до цього українського авангарду приєднався й Левко, пройшов відповідний військовий вишкіл і вступив в бій в обороні рідних українських Карпат. Брав участь у зимовому поході 1914-1915 рр. в Карпатах. Серед глибоких снігів Лепкий героїчно та мужньо боровся за перемогу над російськими військами. У тих боях за Україну, за її державність він став літописцем стрілецької слави.
Левко користувався псевдами Леле, Оровець, Льоньо, Швунг, Зиз та іншими. Завдяки йому та його побратимам Роману Купчинському, Михайлу Гайворонському, Юрію Шкрумеляку, Антону Лотоцькому маємо правдиву історію УСС — описи боїв, світлини, картини, романтичну стрілецьку поезію та вічно нев’янучі і невмирущі стрілецькі пісні.
Наші січовики болісно переживали, що по той бік у рядах російської армії воювало близько 3 млн українців-східняків і рідні по нації брати були змушені один в одного стріляти. Це була трагедія нашого бездержавного народу. Лише коли замовкала зброя, з протилежних ворожих таборів українців єднала їхня пісня.
Підчас визвольних змагань 1918-1920 рр. Лев Лепкий боровся за волю України і кожну вільну хвилину використовував для творчої праці. Займався літературною, поезією, музикою та редакторською роботою, писав спогади з війни та компонував зворушливі пісні.
Левко був членом літературного об’єднання «Богема» та Товариства письменників і журналістів імені І. Франка у Львові. Написав ряд цінних статей і прекрасних віршів, які стали загальновідомими українськими піснями. Лепкий є також автором численних творів, переважно для дітей і молоді. Друкувався в журналах «Шляхи», «Нові шляхи», «Календарі Червоної калини» й інших виданнях. Окремі вірші Левка Лепкого увійшли до антології «Струни» (1922). Він також автор п’єси для дітей «Сон Івасика» (1922), один із видавців пісенника «Великий співаник «Червоної Калини» (1937), упорядник пісенника «140 пісень з нотами» (1940) тощо. Один із засновників першого на західноукраїнських землях літературно-мистецького театру «Співомовки» та лялькового театру сатири і гумору «Вертеп наших днів».
Написав дуже популярну пісню «Чуєш, брате мій?» та пісні на власні вірші «Ой видно село», «Маєва нічка», «Бо війна війною», які стали народними. Левко був директором видавництва «Червона калина», редактором сатирично-гумористичних журналів «Будян», а пізніше — «Зиз». Його вірші, оповідання, фейлетони, літературно-критичні статті, статті з історії січового стрілецтва, мемуари знаходимо в альманахах, журналах і газетах «Шляхи», «Нові шляхи», «Митуса», «Вісті з лугу», «Тризуб» і «Календарі «Червоної Калини».
Старший брат Богдан написав йому слова «Чуєш, брати мій», а Левко дібрав до тих слів таку геніальну мелодію, що вона досі безмежно зворушує найвимогливіших знавців пісенного мистецтва. В цій пісні такі сильні переживання, такі символи, як відліт журавлів на зиму в чужі краї, є яскравим образним мистецтвом. Важка подорож лету над морем нагадує про поневіряння сотень тисяч західних українців, котрі були змушені залишити рідну землю в пошуках кращої долі далеко за океаном. Або навіть тих, хто не по своїй волі залишали рідні домівки і їх вивозили в незнане. Відліт птахів осінньої пори може також сприйматися як прощання з теплою порою року, найкращим періодом життя.
В слові та музиці сплелися серця братів Лепких, які універсальним талантом у найкращий спосіб зуміли дійти до глибин людського почуття, а через почуття розбудили перед світовим мистецтвом почуття і думки, що становлять джерело незвичайної краси, для якої важко знайти слова, щоб передати зміст.
Більшість дослідників твердять, що якби Богдан і Левко не написали нічого, крім цієї пісні, то й цього вистачило б, аби їхні імена були навічно вписані золотими літерами в історію української музичної культури. Здається, й кам’яне серце сіпнеться, почувши ці слова і мелодію, що разом зі словами зливається в єдиний високомистецький моноліт.
Пісня, в якій стільки невимовного болю, бездомного жалю, глибокого відчаю, вона завжди була на вустах українців у хвилини жалоби і туги. Співали її над могилами полеглих як останнє прощання. Ця пісня зараз є окрасою репертуару багатьох професійних і самодіяльних хорових колективів в Україні та за її кордонами. Словами та зворушливою мелодією українці в наш час прощаються зі своїми героями, котрі загинули в сучасній дикій війні, яку путінська Росія вже п’ятий рік провадить на Сході України.
Як же зворушливо звучить «Чуєш, брате мій» унікальним голосом Квітки Цісик, української співачки з Америки, або американки зі Львова Бріани Блессінґ. Ці красуні надали цій пісні нового життя і приголомшують почуття слухачів своїм виконавством. Це той титанічний твір, що народився з великої любові до українського народу.
У 1931-1939 рр. Левко працював директором українського курорту «Черче» біля Рогатина. 1940 року виїхав до Кракова, а 1944-го еміґрував до Німеччини, звідки 1949 року отримав згоду на дальшу еміґрацію до США. Після років поневірянь він активно долучається до українського громадського життя діаспори, відновлює видавництво «Червона Калина», друкує свої спогади, оповідання, вірші та нові пісні.
Помер Левко Сильвестрович Лепкий 28 жовтня 1971 року у місті Трентон, неподалік від Нью-Йорку, там і похоронений. Літературна спадщина Лева Лепкого, зокрема, твори стрілецького та міжвоєнного періодів, що були опубліковані раніше, а також узяті з рукописного архіву поета, зібрані у збірнику «Лев Лепкий. Твори». Довгі роки в Україні не можна було навіть згадувати про їхнього автора. Після відновлення української державності ім’я Левка Лепкого, як і його творча спадщина, стають усе більш популярними, особливо в піснях, які оспівують нашу героїчну історію.

Ярослав Стех

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...