Новини для українців всього свту

Saturday, Oct. 19, 2019

Як 43-й фестиваль «Молодість» вручав «скіфських оленів»

Автор:

|

Листопад 07, 2013

|

Рубрика:

Як 43-й фестиваль «Молодість» вручав «скіфських оленів»

Головна кіноподія року тривала десять днів. За цей час на фестивальних екранах було продемонстровано майже 300 стрічок, і деякі з них відверто шокували глядачів. Кінофестиваль «Молодість» став культурною подією світового рівня й справжнім святом для українських поціновувачів кіно: покази фільмів конкурсної програми збирали повні зали.

Гран-прі – для короткометражки
Отже, цьогоріч на перемогу в конкурсі претендувало понад 300 повнометражних і короткометражних кінокартин із 60 країн. Володаря Гран-прі конкурсу та лауреатів у різних номінаціях було оголошено на врочистій церемонії закриття 43-го Міжнародного кінофестивалю «Молодість». Головний приз кінофоруму статуетку золотий “Скіфський олень”, диплом журі та грошовий сертифікат на 10 тис. USD отримав короткометражний фільм британського режисера Габріеля Гоше «Людська маса». Він брав участь у конкурсі студентських короткометражок. Це вперше за багато років найкращим фільмом на “Молодості” визнали роботу з короткометражного конкурсу: як правило, гран-прі отримує повнометражний фільм.
Це – історія про безробітного. І в ній ідеться про те, що не варто тиснути на людину, яка опинилася в скрутному становищі. Адже її реакція може бути найнесподіванішою. За сюжетом, 55-річний Річард на три хвилини запізнився до центру працевлаштування. Згідно з правилами, працівниця установи повинна оштрафувати його за це. Щоби не ускладнювати своєї ситуації, чоловік наважується на відчайдушний крок…

Відзначені
А найкращим повнометражним фільмом журі на чолі з бельгійським режисером Маріон Гензель назвало сінгапурську стрічку “Іло Іло” Ентоні Чена, уже відзначену на кінофестивалях у Каннах і в Лондоні.
Спеціальними дипломами нагородили аргентинський фільм “Господарі” (“За художнє втілення взаємин між слугами й господарями та продовження традицій Бунюеля й Лоузі”) і німецьку стрічку “Торі танцює” — “За найкращий акторський ансамбль”.
Найкращим фільмом міжнародного короткометражного конкурсу стала “Масляна лампа” режисера Гу Вея (Франція). На конкурсі студентських короткометражок переміг фільм “Мати” польського режисера Лукаша Остальського.
А приз глядацьких симпатій дістався повнометражній стрічці французького режисера Гійома Гальєна за фільм “Хлопці, Гійоме, до столу!”, що розповідає про непрості стосунки між батьками і дітьми.

Українське теж вразило!
У межах кінофестивалю пройшов також національний конкурс фільмів, участь у якому взяло 23 стрічки українських режисерів тривалістю до 45 хвилин. Усі відібрані фільми раніше не ніколи не фігурували в програмах інших кінофестивалів на території України. Національний конкурс оцінювало авторитетне журі, до складу якого ввійшли відомі в країні кінопродюсери, актори, режисери та інші представники кіноіндустрії.
Найкращим українським фільмом, який виграв у національному конкурсі короткометражних фільмів, стала стрічка ” Повернення” режисера Олександра Ратія. Її автор отримав головний приз розміром 2,5 тисяч USD.
Фільм, що вразив журі своєю зрілістю й філософічністю, розповідає про людину, народжену в минулому столітті, яка для чогось постійно повертається в помираюче місто, де є тільки два пологових будинки, два заводи та два кладовища.
У національному конкурсі дипломи отримало ще три короткометражки: “Поминання” Ірини Цілик, “Дорога” режисера Максима Ксьонди й документальний фільм “З людського життя. Богема” Ганни Федорядченко.
Крім того фільм “Поминання” Ірини Цілик отримав дипломи екуменічного журі.

«Барвиста» церемонія
Загалом, нинішня “Молодість” видалася особливо насиченою різноманітними кіноекспериментами, причому відверто комерційні стрічки в програмі були майже відсутні. З іншого боку, фестиваль проводився на високому технічному й організаційному рівні, зокрема, жодна з конкурсних картин не тільки не “злетіла” з показів, а навіть не була перенесена ??на інший час.
Цього, на жаль, не скажеш про церемонію закриття міжнародного кінофестивалю в кінотеатрі “Київська Русь” у столиці України. Такі заходи зазвичай проходять у сухому робочому режимі й цікавлять лише активних фестивальних учасників, які зустрічають оголошення кожної нагороди радістю чи обуренням. Цьогорічна ж була особливо багатою на непорозуміння й ляпи, здатні розвеселити навіть того, хто не бачив жодної фестивальної стрічки.
Справжнє лихо трапилося з мікрофонами, які або не працювали зовсім, або посилювали звук лише в тоді, коли оратори мало не притискали їх до обличчя, але при цьому нестерпно скрипіли, бурчали й верещали, часом видаючи настільки несамовиті звуки, що промовці з переляку відступали на кілька кроків.
Технік, що періодично брався бродити сценою, комічно розводив руки, а ведучі, члени журі та нагороджені демонстрували дотепність і витримку. Так, кінознавець Сергій Тримбач, що очолив журі національного конкурсу, пожартував, що мікрофони в “Київській Русі” працюють так само, як і в часи Київської Русі, а голова міжнародного журі, бельгійський продюсер і режисер Маріон Гензель, перші слова якої мікрофон супроводив пронизливим скреготом, попросила вибачення за свій акцент.

Перформанс Андрієнка і Ко
Саме нагородження також не завжди проходило гладенько. Першими з кінематографістів на сцену піднялися представники проекту «Іван Сила». Режисер картини Віктор Андрієнко, гордо пообіцявши впоратися з безвідповідальним мікрофоном, як і личить професіоналові (що, однак, йому не надто вдалося) обвів рукою своїх соратників.
“Це — невеличка група, а взагалі нас дуже багато, не всі змогли прийти», — сказав він про чи не найчисельнішу команду від одного фільму, що будь-коли виходила по нагороду на “Молодості” – 18 осіб. Андрієнко представив кожного, шанобливо розписавши його заслуги, не забувши й тих, хто не приїхав.
Тож нагородження фільму, який отримав один зі заохочувальних дипломів конкурсу ” Молодість – дітям”, що вперше проводився на фестивалі, стало найдовшим епізодом церемонії.
Перформансу Андрієнка і Ко більш ніхто не повторював, однак урочистість, що зазвичай триває не довше за п’ятдесят хвилин, розтягнулася на півтора години, головним чином, через те, що виступаючим доводилося кидатися між примхливими мікрофонами й через перекладача, який із помітним зусиллям підбирав слова.

Трафунки та казуси
Одним із найкумедніших трафунків стала поява таблички із зазначенням того, що в конкурсі повного метра перемогу здобув фільм “Іло Іло», виведена на екран хвилин за п’ять до того, як переможець був оголошений членом журі, що цілковито зруйнувало обов’язкову для церемоній нагородження інтригу.
Були й милі казуси. Маріон Гензель, оголошуючи володаря Гран-прі фестивалю, викликала до мікрофона хлопчика із журі конкурсу ” Молодість – дітям”, заявивши, що не зможе сама впоратися із цим завданням. Як розповідали в кулуарах, цей хлопчик, застрягши в дорожньому корку, не зміг своєчасно прибути в “Київську Русь” і вийти на сцену з іншими членами свого журі, тож так засмутився, що організатори вирішили втішити його цим виходом у найбільш відповідальний момент вечора.
І все ж, усупереч цим недоладностям (що характеризують не організаторів фестивалю, котрі з року в рік мало не на голому ентузіазмі й любові до кіно проводять одну з найбільш масштабних і важливих культурних подій України, а загальне становище культурних інституцій, які існують за мінімальної підтримки з боку держави й суспільства), навіть із цієї церемонії можна було зрозуміти значення та важливість “Молодості” не тільки для українських, а й для зарубіжних кінематографістів.

Соломія Даць

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...