Новини для українців всього свту

Friday, Dec. 4, 2020

Вайнона Райдер: матір Спока над прірвою у житі

Автор:

|

Листопад 10, 2016

|

Рубрика:

Вайнона Райдер: матір Спока над прірвою у житі

Вайнона Райдер

Вайнона Лаура Ґоровіц народилася 29 жовтня 1971 року в окрузі Олмстед (штат Міннесота). Своїм іменем вона зобов’язана назвою сусіднього міста Вайнона. Середнє ім’я Лаура їй дали на честь дружини письменника Олдоса Гакслі, з котрою товаришував її батько.

Життя у комуні
Синтія і Майкл Ґоровіц, батьки Вайнони, — нащадки єврейських еміґрантів із Харкова та Румунії, котрі еміґрували з більшовицькою Росією спершу у Владивосток, а звідти — в США. Майкл Ґоровіц був письменником, редактором і власником архіву психоделічної літератури. У матері, котра також займалася літературною діяльністю і була буддисткою, було двоє дітей від попереднього шлюбу. Ґоровіци редагували книгу «Шаманська природа справжньої леді» — збірник експериментів із наркотиками. Серед друзів сім’ї були шанувальник ЛСД і «розширення свідомості» Тімоті Лірі (її хрещений батько), поети біт-покоління Аллен Ґінзберґ і Лоуренс Ферлінґетті. Батьки Вайнони офіційно одружилися, коли тій виповнилося 12 років. Пізніше у неї з’явився молодший брат Юрій, названий на честь радянського космонавта Юрія Гагаріна.
З 1978 року, коли дівчині було сім років, вона жила з родиною в комуні поблизу міста Елк на півночі Каліфорнії. У комуні, де на ділянці землі площею 1,2 кв. км також жили ще сім сімей і паслися коні, не було електрики та телебачення (хоча її мати влаштувала в старій стайні перегляд фільмів), тому Вайнона захопилася читанням. Її улюбленою книгою була «Над прірвою в житі» Джерома Селінджера. Коли юнці виповнилося десять, батьки переїхали в місто Петалума в Каліфорнії. Там її побили підлітки, бо вирішили, що незграбна Вайнона — хлопчик. Батьки вирішили, що доньці краще вчитися вдома. З 1983-го 12-річна Вайнона відвідувала акторські курси при Американській консерваторії в Сан-Франциско. А 1987-го закінчила школу в Петалумі з високими оцінками.

Акторська кар’єра
Незабаром майбутню зірку помітили агенти з підбору акторів і 1985 року вона вперше взяла участь у кінопробах у фільмі «Квітка пустелі» на роль доньки персонажа Джона Войта. Завдяки агенції «Тріада художників» Вайнона привернула увагу режисера Девіда Зельтцера, котрий 1986-го запросив її зіграти в своєму фільмі «Лукас». Вайнона вибрала собі сценічний псевдонім «Райдер», від прізвища співака Мітча Райдера, котрого любив слухати батько. Її гра в наступному фільмі «Кадриль» (1986) отримала позитивні оцінки, а часопис The Los Angeles Times назвав «чудовим дебютом».
Першою помітною роллю Райдер стала участь у комедії Тіма Бартона «Бітлджус» (1988), де вона грає «готичну» дівчину, здатну бачити привидів, яких грали Джина Девіс, Алек Болдвін і Майкл Кітон. У фільмі «1969» (1988), разом із Кіфером Сазерлендом і Робертом Давні-молодшим, вона грала юну антивоєнну активістку. 1989-го знялася у фільмі «Смертельний потяг», за сюжетом якого школярі Вероніка Сойєр і Джейсон Дін (Крістіан Слейтер) убивають своїх однокласників, маскуючи смерті під самогубства. Агент акторки радив їй відмовитися від ролі, вважаючи, що цей фільм зашкодить її кар’єрі. Критика ж поставилася до стрічки з байдужістю.
Тим не менше, The Washington Post назвала Райдер «найбільш вражаючою голівудською інженю». Того ж року вийшов фільм «Вогняні кулі» про музиканта Джері Лі Льюїса, котрий одружився зі своєю 13-річною кузиною Майрою, за виконання ролі якої Райдер отримала свою першу професійну нагороду.
1990 року Райдер отримала головну роль у картині Бартона «Едвард — руки-ножиці», яка привернула увагу критики. Джонні Депп, партнер по фільму, став її бойфрендом. Це була остання стрічка, в якій вона грала підлітків.
За роль у фільмі «Русалки», де грали Шер і Крістіна Річчі, Райдер була номінована на «Золотий глобус» у категорії «найкраща акторка другого плану». Крім того, вона знялася в драмі «Ласкаво просимо додому, Роксі Кармайкл», яка провалилася у прокаті.
Райдер також запропонували роль доньки дона Корлеоне у фільмі Френсіса-Форда Копполи «Хрещений батько-3». Однак через хворобу їй довелося відмовитися, і роль дісталася доньці режисера Софії.
Після ролі водія таксі, котрий мріє стати механіком, у стрічці «Ніч на Землі» (1991) Джима Джармуша Райдер з’явилася в іншому фільмі Копполи — «Дракула Брема Стокера» в ролі Міни Гаркер. Потім була роль в екранізації роману Ізабель Альєнде «Будинок духів» (1993), де грали Мерил Стріп, Джеремі Айронз, Ґленн Клоуз та Антоніо Бандерас.
За роль у фільмі Мартіна Скорсезе «Епоха невинності» (1993) за романом Едіт Вортон Райдер отримала премію «Золотий глобус» як «найкраща актриса другого плану» і номінацію на «Оскар» у тій же категорії.
1994 року акторка знялася у фільмі екранізації роману «Маленькі жінки» американської письменниці Луїзи Мей Олкотт. Роль принесла їй номінацію на «Оскар». Того ж року вона знялася в комедії Бена Стіллера «Реальність кусається». 1995-го Райдер озвучувала щоденник Анни Франк, отримавши номінацію на премію «Ґреммі».
Невдалим виявився її наступний фільм «Хлопці» (1996). Підписавши контракт на участь у стрічці з робочою назвою The Girl You Want, Райдер виявила, що сценарій піддався значним змінам, проте за умовами контракту не могла відмовитися від ролі. В результаті розбіжностей фільм вийшов зі затримкою і обмеженим релізом. 1996 року Райдер знялася разом з Деніелом Дей-Льюїсом в екранізації п’єси Артура Міллера «Суворе випробування» про судовий процес над салемськими відьмами, граючи дівчину, котра з почуття помсти навмисно обмовила свого колишнього коханця.
Вайнона грала й невелику роль у режисерському дебюті Аль Пачино — документальній стрічці «У пошуках Ричарда». Наступного ж року зіграла в трилері «Чужий-4: Воскресіння» (1997) з Сіґурні Вівер.
1998-го Вайнона була членом журі Канського кінофестивалю. 1999 року вона виконала головну роль у драмі «Перерване життя», де Райдер виступила виконавчим продюсером. Фільм поставлений за щоденником дівчини, котра в 17 років намагалася накласти на себе руки і потрапила до психіатричної клініки. Стрічку, де ролі другого плану грали Анджеліна Джолі, Ванесса Редґрейв і Вупі Ґолдберґ, гарно зустріли критики, проте фільм отримав скромні касові збори. Однак Анджеліна Джолі, котра грала аґресивну пацієнтку, отримала премії «Оскар» і «Золотий глобус».
2000 року Райдер знімається в мелодрамі «Осінь у Нью-Йорку» з Ричардом Ґіром. Стрічку розкритикували, акторський дует Райдер-Ґір був номінований на антинагороду «Золота малина» як «найгірша пара». Того ж року вийшов фільм жахів «Заблукані душі», знятий ще 1998-го, де з’явився її брат Юрій. Обидві стрічки провалилися в прокаті.
6 жовтня 2000-го Райдер отримала зірку на Алеї слави в Голівуді. 2002 року Райдер знялася в комедії «Мільйонер мимоволі», знов отримавши номінацію на «Золоту малину». Фільм, тим не менше, зібрав понад 170 млн USD у світовому прокаті. Вона також грає епізодичні ролі у фантастичному фільмі «Симона» з Аль Пачино і стрічці італійського режисера Азії Ардженто «Ціпочки» (2004).
Після довгої перерви Райдер з’явилася 2006 року в анімаційному фільмі Ричарда Лінклейтера «Помутніння» за романом Філіпа Діка. У січні 2007-го на фестивалі Sundance Film відбулися прем’єри комедій за участі Вайнони «Премія Дарвіна» і «Десятка», де її партнерами є Джессіка Альба та Фамке Янссен. Того ж року вийшла комедія «Секс і 101 смерть», в якому Райдер зіграла разом із Саймоном Бейкером.
2009 року Райдер з’явилася в стрічках «Тільки спокій» із Гіларі Дафф і «Приватне життя Піппи Лі» з Кіану Рівзом. Також вона зіграла епізодичну роль Аманди Ґрейсон, матері Спока у фільмі «Зоряний шлях» (2009). Серед наступних ролей можна відзначити участь Вайнони у стрічках «Чорний лебідь» (2010), «Експеримент» (2015) і «Бітлджус-2», який ще не вийшов у прокат.

Приватне життя
З 1990 року Райдер зустрічалася з Джонні Деппом. Пізніше вона мала стосунки з учасником гурту Soul Asylum Дейвом Пірнером і була заручена з Меттом Деймоном.
1993-го в Петалумі була викрадена 12-річна дівчинка Поллі Клаас. Вайона запропонувала нагороду 200 тис. USD за допомогу в пошуку дитини, однак викрадач встиг убити дівчинку.
12 грудня 2001-го Райдер заарештували за звинуваченням у крадіжці з крамниці в Беверлі-гіллз, вона була випущена під заставу. У ході судового процесу акторці також висунули звинувачення у вживанні наркотиків. Вайнона була визнана винною у скоєнні крадіжки в крупному розмірі і хуліганстві, проте звинувачення в проникненні в магазин зі злочинним умислом скоїти крадіжку було відхилено.
У червні 2002 року Райдер з’явилася на обкладинці журналу W у футболці з написом «Свободу Вайноні». У грудні 2002-го суд засудив її до великого штрафу, 480 годин громадсько-корисних робіт і курсу примусового лікування, але 2004 року звинувачення були перекваліфіковані з категорії важких злочинів у м’якіші.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply