Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Tuesday, Oct. 16, 2018

В очікуванні маленького дива. У 2012-му вийде кілька українських або за участю українців фільмів

Автор:

|

Січень 19, 2012

|

Рубрика:

В очікуванні маленького дива. У 2012-му вийде кілька українських або за участю українців фільмів

У 2012-ому вийде кілька знакових українських фільмів. Хочеться вірити, що після перегляду хоч однієї із цих стрічок вітчизняний глядач перестане вважати словосполучення «українське кіно» й «відстій» за синоніми.

«Україно, goodbye!»

Кіноальманах включає 30 короткометражок від різних режисерів про причини масової еміґрації українців. Продюсер стрічки — Володимир Тихий.

Актуальне, соціальне кіно є одним із найвпливовіших кінотрендів у світі, стверджує кінознавець, редактор проекту Володимир Войтенко. «Нова кіномова пов’язана як із приходом нового покоління, так і новим кіно — згадаймо неореалізм в Італії, французьку Нову хвилю, британських злих і так далі. З такого національного виміру виникає велике світове кіно», — зазначив пан Войтенко.

«Україно, goodbye!» — черговий проект нової української кіноформації, що заявила про себе рік тому безбюджетним проектом «Мудаки. Арабески». Стрічку, зняту українськими кінематогафістами за власні кошти, подивилося більш як 10 тисяч глядачів в українських кінотеатрах. Низка новел, у тому числі «Глухота» Мирослава Слабошпицького, потрапила до програм міжнародних фестивалів класу А. Відпрацьована тоді технологія малобюджетного виробництва й співпраці різних творчих об’єднань та виробничих студій використовується й у рамках «Україно, goodbye!». За словами продюсерів, це дозволяє залучити в проект більше молодих фахівців.

«Першого дня мали знімати довгий підземний коридор у крематорії, герой фільму вирощує помідори на балконі й удобрює їх попелом із крематорію. Приїхали рано-вранці. Потрібних нам працівників ще не було. Довелося самій вирушити на катафалку під землю. Бадьорість моя різко випарувалася, коли раптом стало дуже холодно і тихо. Я опинилася посеред порожнього тунелю, де навіть мобільний не ловив. Але під кінець зйомок освоїлися, роззнайомилися з усіма. Один патологоанатом навіть розповів історію, дуже подібну до нашого сценарію», — розповіла режисер однієї з короткометражок «Без ГМО» Лариса Артюгіна.

«Параджанов»

Стрічка Олени Фетисової — це картина про життя режисера Сергія Параджанова спільного виробництва України, Франції, Нідерландів, Вірменії й Грузії. Головну роль грає француз вірменського походження Серж Аветікян.

«Усі сумніви щодо актора необґрунтовані. Він жив у Вірменії до 15 років, потім переїхав до Франції. Тому про життя в СРСР знає не з чуток. Те, що він не схожий на Параджанова, нормально. Ми й не хочемо створювати копію. Адже людей, які знали режисера особисто, сьогодні залишилося не більше сотні. І не для них стрічка, а для глядачів. Головна тема сценарію — як Параджанов знімав фільми. У стрічці також будуть в’язниця й болісні допити. Але показані дуже тонко, інтелігентно», — розповів консультант картини, режисер Роман Балаян.

Як зазначив Роман Балаян, Параджанов зовсім не знав офіційного су­спільного життя, він був відрізаний від нього: у нього не було телевізора, він не слухав радіо, не читав газет, часто-густо вимикав навіть телефон. Натомість навколо кінорежисера весь час крутилися якісь люди, а двері квартири ніколи не замикалися. Саме про це й розповість нова картина, хроніка якої охоплює 60—90-ті роки минулого століття.

«Фільм — про складні та водночас романтичні стосунки з дружиною, провокаційні й ексцентричні — з фаворитами, п’ять жахливих років ув’язнення та п’ятнадцять — безробіття в голодному Тбілісі. І при цьому — вічний карнавал, дружба з Тарковським, Фелліні, Вайдою», — додала продюсер, автор сценарію та режисер фільму Олена Фетисова.

«Ржевський проти Наполеона»

Нова кінокомедія має вийти вже цієї зими. Стрічка стала спільним проектом України та Росії з закладеним бюджетом 5 мільйонів доларів. Режисер комедії Марюс Вейсберґ уже займався зйомками комедій і більш відомий глядачам за такими стрічками, як «Гітлер Капут»і «Кохання у великому місті».

У комедійній інтерпретації часів Наполеона можна буде побачити акторів Володимира Зеленського, Павла Дерев’янка, Жана-Клода ван Дамма (який, до речі, зіграє сам себе), Анну Семенович, Гошу Куценка, Євгена Кошового й інших зірок. Історія розповість про нестримного ловеласа Боню (Наполеона Бонапарта), який, щоби розвіяти свій смуток, вирішив улаштувати світову загарбницьку війну. Протистояти йому в цьому буде ніхто інший, як сам поручик Ржевський, замаскований під дівчину-шпигунку.

Також у фільмі будуть задіяні Анфіса Чехова, Михайло Єфремов, Потап, Юрій Стоянов, Ілля Олейников і інші зірки шоу-бізнесу.

«Мами»

До 8 Березня 2012 року кінематографісти вирішили не просто зняти черговий святковий фільм, а створити справжній кіноальманах під назвою «Мами». Він буде складатися з кількох новел, знятих різними режисерами. Так, українському Алану Бадоєву дісталася частина картини під назвою «Напарник», голов­ні ролі в якій зіграють Дмитро Дюжев і Лія Ахеджакова. Сюжет: працівник Держнаркоконтролю помилково відправляє смс-повідомлення про місце проведення операції не своєму напарнику, а мамі. Матуся — вольова вчителька фізкультури, звичайно, трохи засмутилася, що запрошення до нічного клубу виявилося чимось зовсім іншим, але зовсім не збирається залишати сина в такий відповідальний момент. Хто, як не вона, допоможе «своєму Тяпі», коли підкріплення неможливо викликати, а напарник, схоже, — «кріт»?

Сам Дюжев також спробує себе в ролі режисера — його новела носить назву «Моїй любій» із центральними персонажами у виконанні Сергія Безрукова й Олени Корикової.

Як акторський, так і режисерський склади фільму — дуже зіркові: здається, в одній кінострічці зібралися всі знаменитості. Загальна ж сюжетна лінія — така: напередодні 8 Березня припиняє функціонувати телефонний зв’язок. 8 різних новел розкажуть про те, як люди будуть реаґувати на подіб­ну пригоду. Хтось відкладе всі справи й помчить до коханої мами з квітами, а хтось просто почекає наступного дня, щоби привітати її телефоном, коли всі неполадки будуть усунуті.

«Матч»

Напередодні Євро-2012 на екрани вийде фільм про події 70-річної давнини — знаменитий «Матч смерті» в окупованому німцями Києві.

Зйомки стрічки відбувалися в декількох містах. Естафету в Києва прийняв Васильків, на футбольному полі якого відтворювали картину самого матчу, після чого знімальна група переїхала до Харкова. Вибір цих міст був невипадковим: стадіон «Зеніт» (нинішній «Старт»), на якому проходили матчі влітку 1942 року, нині оточений висотками, що не дозволяє передати атмосферу окупованого Києва. У Харкові ж багато центральних вулиць зберегло історичний вигляд, і там, за словами продюсера компанії «Пронто-фільм» Максима Асадчого, на тиждень перетворили вулицю Університетську на столичний Хрещатик.

Головні ролі у фільмі зіграли Сергій Безруков і Єлизавета Боярська. Режисер картини «Матч» — Андрій Малюков.

Нагадаємо, київський «Старт» під час війни представляв київський хлібозавод. Улітку 1942 року ця команда, за яку виступало декілька київських динамівців, провела дев’ять ігор, зокрема дві — проти збірної німецьких зенітників під назвою Flakelf. За леґендою, саме після цих матчів киян, які відмовилися програвати, розстріляли (рахунок зустрічей — 5:1 і 5:3).

Документального підтвердження того, за що саме розстріляли трьох футболістів — Миколу Трусевича, Олексія Клименка й Івана Кузьменка — радянські архіви не дають.

About Author

MiCT

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...