Новини для українців всього свту

Saturday, Oct. 19, 2019

Українські кінематографісти борються за нагороди за межами своєї держави

Автор:

|

Листопад 21, 2013

|

Рубрика:

Українські кінематографісти борються за нагороди за межами своєї держави

Кінофестивальний сезон в Україні начебто завершився. Але вітчизняні режисери та продюсери не впадають у зимову сплячку, а дуже навіть активно просувають свої творіння на міжнародних кінофорумах.

Уперше в головному конкурсі
Одразу на двох міжнародних фестивалях в Німеччині показали український фільм про кохання киянки до турка. Так, 10 листопада в німецькому місті Котбусі закінчив роботу міжнародний кінофестиваль, що є одним із найбільш представницьких форумів східноєвропейського кіно.
Головну нагороду там здобув російський фільм “Географ глобус пропив” Олександра Велединського. В основній конкурсній програмі за призи змагалася й українсько-турецька стрічка “Люби мене” Марини Ер-Горбач і Мехмета Багадира Ера.
“Котбус – один із головних світових фестивалів, присвячений східноєвропейському кіно. Програма – надзвичайно сильна, тому мені було дуже приємно виявити серед фільмів-конкурсантів стрічку українського виробництва “Люби мене”. Цього року Україна вперше представлена в головному конкурсі повнометражних фільмів разом з фільмами з Росії, Польщі, Хорватії, Угорщини, Румунії й інших країн”, – розповів Денис Іванов, генеральний директор “Артхаус Трафік” і директор Одеського МКФ. , що був учасником журі МКФ у Котбусі.
Режисер “Люби мене” називає картину поєднанням романтичної комедії та реалістичної драми. У центрі фільму – сучасна історія утриманки українки Саші. Починається стрічка подіями в засніженому Києві. Молодий турок Джемаль перед одруженням із нареченою, яку знайшли йому батьки, приїжджає в столицю, аби розважитися. Саша “знімає” його в нічному клубі, щоб отримати те, чого ніколи в неї не буде з коханцем, – омріяну вагітність. Несподівано для обох Джемаль виявляється саме Тим Чоловіком.
Дівчина забуває про страхи за майбутнє. Вона хоче стати жінкою, готовою кохати. А Джемаль, незважаючи на мовний бар’єр і пережитий шок від київських реалій, звісно, по-справжньому закохується в таку зовні незалежну й сильну жінку, а насправді – незахищену й тендітну Сашу.
Також фільм “Люби мене” показали в межах програми “Міжнародні відкриття” на фестивалі в Мангаймі, який орієнтований переважно на режисерів-початківців. До слова, раніше прем’єра українсько-турецького фільму відбулася на міжнародному кінофестивалі в Канаді, у секції Focus on World Cinema.

Листопадовий приз
Дві нагороди отримав на престижному фестивалі в Білорусі український фільм “Вічне повернення”. Стрічка  Кіри Муратової стала володаркою одразу двох призів ювілейного XX МКФ “Лістапад”, який підбив свої підсумки 11 листопада в Мінську. Нова робота прославленої одеситки отримала спеціальний приз журі “За естетичну зухвалість”, а актор Сергій Маковецький – приз “За найкращу чоловічу роль другого плану”.
Нагадаємо, фільм знято в стилі “кінопроб”. За сюжетом, продюсер показує інвестору проби до стрічки режисера, який помер. Кілька десятків разів різні пари акторів промовляють один і той же текст, розігрують одну й ту ж ситуацію. Чоловік, що заплутався в стосунках із дружиною й коханкою, просить поради у своєї однокурсниці, якої давно не бачив.
Також у програмах ігрового кіно кінофоруму взяло участь іще три українські картини. В основному конкурсі за призи змагався й фільм “Параджанов” режисерів Сержа Аведікяна та Олени Фетісової. Біографічну стрічку знімали в Україні, Грузії й Франції. Крім того в позаконкурсній програмі показали українсько-турецьку стрічку “Люби мене” Марини Ер-Горбач і Мехмета Багадира Ера й українсько-білоруський фільм”Лука” Олександра Пархоменка.
“Лука” став володарем спеціального призу Президента Республіки Білорусь “За гуманізм і духовність у кіно”. В основі сюжету лежить драматична доля видатного хірурга та священнослужителя Валентина Войно-Ясенецького. 1917 року він із дружиною й чотирма дітьми переїжджає до Ташкента, охопленого громадянською війною й інтервенцією. У сам розпал репресій він стає священиком. Ніколи не зраджуючи ні скальпелю, ні хресту, він проходить із ними через все своє важке життя, лікуючи людські душу і тіло.

Ми – у преміум-класі
Усе ще попереду – в українського фільму “Брати. Остання сповідь”. Його покажуть на кінофестивалі вищого класу, що пройде з 20 по 30 листопада в Індії, на узбережжі Гоа. Індійський кінофестиваль зазвичай “закриває сезон” кінофестивалів класу А, який стартує на початку року у Берліні та Каннах.
Саме на цьому Кінофорумі відбудеться прем’єра стрічки української режисерки Вікторії Трофіменко.  Екранізація перекладеного понад 30 мовами світу роману “Джмелиний мед” шведа Торґні Ліндґрена потрапила до головного конкурсу фестивалю. За головний приз Golden Peacock (“Золотий павич”) і нагороду розміром 65 тис. USD цього року змагатиметься 14 стрічок із таких країн, як Ізраїль, Австралія, Іран, Польща, Японія, Бельгія й Туреччина.
Психологічна драма “Брати. Остання сповідь” розповідає історію двох старих немічних братів, які ось уже сорок років перебувають у стані холодної війни, намагаючись пережити одне одного. Але в їхньому житті з’являється жінка. Одного дня до маленького провінційного містечка в Карпатах потрапляє письменниця. Перед нею розгортається драма двох братів, які все життя все ділили: матір, забавки, право називатися кращим, жінку (одну на двох), одного на двох сина, позаяк не зрозуміло було, хто з братів був його батьком…
Стрічка стала дебютом у повнометражному кіно як для режисерки Вікторії Трофіменко, так і для більшості акторів цього фільму.
Визначати кращу стрічку 44-го Індійського МКФ буде міжнародне журі на чолі з сербським режисером Гораном Паскалевичем, йому допомагатимуть французька режисерка, сценаристка й акторка Клер Дені, індійський актор Віктор Банерджі, афганський режисер Атік Рахімі та індійський режисер Прасанна Візанаж.
Найчисельнішою за обсягом спеціальною програмою стане Cinema of the World (“Кіно світу”), у якій зібрано добірку найкращих фестивальних стрічок 2012-2013 років і до якої потрапив іще один український фільм – “Деліріум” Ігоря Подольчака.

Соломія Даць

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...