Новини для українців всього свту

Tuesday, Sep. 17, 2019

Той, що пройшов через усе. Iлля Волох — найуспiшнiший український актор на «фабрицi мрiй»

Автор:

|

Лютий 02, 2012

|

Рубрика:

Той, що пройшов через усе. Iлля Волох — найуспiшнiший український актор на «фабрицi мрiй»

Вiн народився в Києвi, навчався у Москвi, а от кар’єру поїхав робити до Лос-Анджелеса. І нехай вiн грає невеликi ролi, зате поруч iз найвiдомiшими акторами Голiвуду та в найкасовiших фiльмах!

Пліч-о-пліч із метрами

На початку цього року на екрани кiнотеатрiв вийшла стрічка «Мiсiя неможлива-4», де Ілля також «засвiтився». Із Томом Крузом йому випало знiматись уперше. Причому спочатку епiзоду з його участю в сценарiї не було — дописали в останнiй момент, коли фiльм уже майже вiдзняли. Усе тримали у великій таємниці: Волоховi не те що не дали всього сценарiю, а навіть текст сцени вручили лише за день до зйомок у Ванкуверi! Як правило, так не роблять, бо ж актор усе-таки має пiдготуватись… «А Том справив на мене дуже приємне враження й на майданчику максимально намагався менi допомогти, — розповідає Ілля. — Побаченим потiм на екранi я залишився задоволений, хоча завжди налаштований до себе критично».

А ось iз Гаррiсоном Фордом він устиг знятись уже двічі. Першим фiльмом був «Лiтак президента», а другим — «Iндiана Джонс-4». «Гаррiсон Форд мене запам’ятав, i коли я на останньому проектi пiдiйшов, аби привiтатись, вiн сказав: «Привiт, Iлле. Я ж тебе вже вбив!» — сміється актор. У «Лiтаку президента» між їхніми героями відбулася ефект­на бійка, яку тепер часто використовують навiть у бiографiчних телефiльмах про Гаррiсона Форда. «Зйомки тiєї сутички пройшли нормально, без якихось конфлiктiв. До речi, на сусiднiй студiї тодi працював Джек Нiколсон, i вiн несподiвано завітав у гостi. Йому якраз i показали сцену бiйки Гаррiсона Форда зi мною, яку щойно відзняли», — згадує ІлляВолох.

Із Джоном Траволтою його звела робота над картиною «Пароль «Риба-меч». На думку Іллі, вiн — дуже спокiйна i м’яка людина: «Але… Якось Джон Траволта попросив асистента принести сiк, а той щось переплутав. Актор глянув на нього нищiвним поглядом i крижаним голосом сказав: «Я ж просив апельсиновий!» Треба було бачити, як той хлопець побiг за iншим соком».

«Та це дурницi, — зауважує актор, — а от Шон Пенн на зйомках у «Поворотi» Олiвера Стоуна влаштував справжнiй скандал. Там знiмали одну сцену пiд штучним дощем: акторiв пiсля кожного дубля загортали в пледи, а потiм ставили обiгрiвачi. I раптом ті перестали працювати. Шон Пенн, що до того весь час мовчав, як закричить: «Я хочу, щоб ви термiново їх увiмкнули!» Було видно, що вiн — така, м’яко кажучи, нервова людина».

Він устиг попрацювати не тiльки iз зубрами Голiвуду, а й із новими зiрками, наприклад, «вампiром» Робертом Паттiнсоном. «Я знявся з двома героями «Сутiнок» — Робертом Паттiнсоном у фiльмi «Води слонам!» i Тейлором Лотнером — у «Викраденнi», — розповідає актор. — Так от, довкола Паттiнсона дiялось щось неймовiрне! Спостерiгалося нашестя шанувальниць — дiвчаток 14—16 рокiв, якi спецiально приїздили, щоби побачити свого кумира. Уявiть собi: ранок, спека пiд сорок градусів, а вони стоять iз надiєю бодай одним оком його побачити… Щось подiбне, мабуть, було в часи Елвiса Преслi. До слова, уся група на зйомки летiла в одному лiтаку, i мене посадили поруч iз Робертом. То ми три години дороги й проговорили! Вiн — доволi тямущий хлопець, видно, що любить почитати».

Від кладовища — до Голівуду

У фільмографії Іллі Волоха — понад сто робіт. «Якщо рахувати з телевiзiйними фiльмами, серед яких, наприклад, культовi американськi серiали «Друзi» та «Голов­ний шпиталь», — уточнює він. — Свою першу роль я отримав 1993 року, а з 1996-го став заробляти на життя тiльки акторством».

До того йому доводилось працювати в невеликому магазинчику, нарiзаючи канапки (платили 5 доларiв за годину), а також у кафе, де Ілля перевертав курчат-гриль. «Було дуже важко! Я ж тодi нi мови не знав, нi освiти не мав (крiм театральної, звiсно), — розповідає актор. — Менi в Америцi через усе довелось пройти! Та коли пiсля щоденних десяти годин на ногах я потрапив працювати на цвинтар, то з полегшенням зiтхнув. Скажу вам, менi поталанило! Це була набагато легша робота, стабiльна, та й платили там бiльше».

Спочатку він працював у департаментi сервiсу: вивозив труни з моргу, де проходила служба, зустрiчав сiм’ї, доставляв квiти до могил. «Усе досить чисто, робота в костюмчиках… — пояснює Волох. — Я там два роки пропрацював, а потiм знайшов iнше мiсце — торгувати дiлянками на цвинтарi. Це був смiливий крок, бо я лишався без зарплати, а працювати довелося за комiсiйнi. Однак я потребував бiльше часу для кiно: якраз тодi вже почав ходити на першi проби».

Справи з торгiвлею мiсцями на кладовищi йшли непогано, якось Іллю навiть премiювали путiвкою на Гаваї… Але через два роки він полишив цю роботу, бо почав нарештi знiматись у Голiвудi.

Робота і дивіденди

Усі попередні роботи виявилися для Іллі добрим гартом. Адже доводилося добряче побігати: «Що частiше ти ходиш на кастинґи, то бiльше в тебе шансiв отримати роль, а з iншого боку — i бiльше шансiв почути вiдмову. Чимало акторiв потiм починають займатись самоїдством: «О, я бездарний!», упадають у депресiю. I я через це пройшов… Однак слiд одразу збагнути: вiдмова — це частина вашої роботи, треба бути готовим, що вам скажуть «нi».

На додачу, треба бути готовим і до того, що зйомка починається о п’ятiй-шостiй ранку, оскільки продюсери намагаються захопити якомога бiльше сонячного дня. «А ще певний час iде на гримування, костюми тощо. Це — важка праця. Тому в Голівуді особливо стежать за харчуванням акторів. Є навiть така рiч, як штраф за їжу. Тобто якщо вчасно не зробили перерви на обiд, то нам додатково платять. Тут усе вартує грошей! Нормований робочий день — вiсiм годин, — розказує Ілля, — плюс година на обiд — разом дев’ять. Потiм оплата збiльшується в пiвтора разу. Пiсля десяти годин — удвiчi. А пiсля дванадцяти настає «золотий час»: артистам платять потрiйно!»

«Тут прописано всi ситуацiї. Наприклад, восени я знiмався в Нью-Орлеанi у фiльмi «Кидок кобри-2» (головну роль виконує Брюс Вiллiс, а я — росiйського президента), то режисер не вклався у вiдведений час. Треба було дозняти буквально ще один день. Однак, за правилами Акторської гiльдiї, каскадерам, якi грали групу захоплення, пiсля тривалих зйомок треба було дати чотири днi перерви. Таким чином i ми отримали додатковi днi вiдпочинку. Причому за цей простiй нам платили!» — ділиться нюансами своєї роботи актор.

До слова, актори також отримують дивiденди — так званi авторськi — і пiсля виходу фiльму на екрани. От, приміром, Іллі досi «капає» за фiльми, якi було знято ще 1995 року. «Хай то невеликi грошi, але й це добре. Ось така тут система», — підводить риску американський актор українського походження Ілля Волох.

Дзвінка Камінь

About Author

MiCT

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...