Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Sunday, Oct. 21, 2018

«Тіні забутих предків» як мрія українського кінематографа

Автор:

|

Вересень 17, 2015

|

Рубрика:

«Тіні забутих предків» як мрія українського кінематографа
Сцена з фільму «Тіні забутих предків»

Сцена з фільму «Тіні забутих предків»

У вересні ц. р. виповнилося 50 років із дня презентації фільму «Тіні забутих предків». Відреставрована стрічка буде показана у всіх великих містах України. Фільм демонструватимуть на великих екранах просто неба. Свого часу стрічку презентували як українське поетичне кіно. Те, що воно стало класикою світового кінематографа, свідчать рейтинґи на кінопошуку, число переглядів, та позиції у списку 20 найкращих фільмів світу. Через 50 років після виходу українське кіно продовжує цікавити та закохувати у себе навіть молодих глядачів, занурених у спецефекти, комп’ютерну графіку, суперзвук і голлівудські обличчя.

Іван Миколайчук
Цей ладний, із ідеальною зовнішністю чоловік, для тої епохи — символ усього українського. Цікаво, що ще 1963 року в одному з інтерв’ю він сказав, що вірить у Бога, не вірить у комунізм, найперспективнішим вважає народ України, а найбільше шкодує, що він — невільний.
Іван грає в фільмі гуцульського Ромео, котрий утратив свою кохану Марійку. Але цей драматизм і надрив для сина Гуцульщини означає більше. Таке враження, що у «Тінях» він освідчується у любові до власного краю, що тужить за власною країною.Цікаво, що у житті Іван і його дружина постійно купували лотерейні квитки, щоб виграти автомашину і мати змогу показувати друзям Карпати. Автівка йому була потрібна лише для того.
Чи промовляв потужний талант Миколайчука лише до Марії: «Солодашко моя, йду на полонину, а ти чекай, до зими повернуся» чи тужив він за тим, що він невільний і невільна його країна? Утім, про це думаєш уже потім, а під час фільму плачеш із цим гуцулом, котрий шість років по смерті коханої, як ведмідь ходить по горах, ховаючись від горя, пере одяг у річці, нічого не їсть днями.
«Чуєш, бо так він себе звів, а ти ніц нікому про це не кажи, бо таке воно — любов», — перешіптуються гуцули. У фільмі після смерті Марії Іван був щасливий тільки раз. Коли він читав молитву перед Різдвом, «запрошуючи душі померлих, потоплених». Язичництво насправді, але це — Карпати. Це — історія про пристрасний талант Івана Миколайчука і про вірність. У кінці фільму герой Іван гине. А актор Миколайчук загине пізніше. Він ще встигне розповісти світові про полонину і засвідчити йому факт появи українського високого кіно.

Сергій Параджанов
Такий режисер фільму — удача для нас усіх. Удача тому, що полюбив Параджанов «Тіні забутних предків» Коцюбинського, що закохався в Карпати і створив фільм, із яким його вітали Куросава та Фелліні. Удача і тому, що зумів зібрати найкращих українських акторів, котрі наїздили сотні кілометрів на кіношному «рафіку». Задля зйомок він рік жив у гуцульській родині, жадібно вбираючи слова та звичаї краю. Й удача, що він, коли вже мав затвердженого на роль Івана російського актора, після проб без вагань узяв замість нього Івана Миколайчука.
Навіть у радянські часи Параджанов дозволяв собі найкраще. Йому виписували догану за повільні зйомки. Деякі кадри, як сцена прощання Івана та Марії знімали кілька разів, хоча їхати туди було дуже далеко. «Народ я любив завжди, а натовп — ніколи», — казав Параджанов.
У масовці фільму знімалися гуцули, вони ж приїжджали на озвучку до столиці, де жили в квартирі Параджанова. Хтось із критиків написав, що звуковий ряд фільму — голос самого народу. Що було простіше —виховувати задля потрібної озвучки столичних акторів чи підготувати гуцулів? Параджанов обрав друге і виграв. Закадрові голоси-приповідки простих селянок із Карпат заворожують. Кажуть, що після завершення Параджанов кожній із них привіз у село квітчасту хустку.

Іллєнко, Кадочникова та Гуцульщина
Незабутньою є сцена загибелі Марійки, котру грала Лариса Кадочникова. Перед тим, як упасти в річку, вона показана з дитячою посмішкою недовіри на обличчі й овечкою на руках, яку намагалася врятувати. Цікаво, що потім, коли через шість років після смерті Марічки Іван одружиться, найбільше він займатиметься маржинкою.
Крім уже згаданих стовпами фільму були художник Георгій Якутович, котрий обожнював Карпати, оператор Юрій Ілленко, котрий знав гори і прискіпливо обирав місця для кожного епізоду фільму.
І ще один актор, колективний — гуцули. Крім головних виконавців, усі актори були гуцулами. Вони не лише консультували Параджанова, а й знімалися в масовках, голосили на похоронах, щедро ділилися із не менш щедрим до них Параджановим своїм життям, звичаєм та історіями. Параджанов казав, що здатен етнографічний матеріал перетворити на повсякденний.
«Тіні» дали серйозний імпульс для етнографічних розвідок у Карпатах. Ну, наприклад, дошлюбні стосунки в карпатських селах, які уживаються з побутовою релігійністю, похоронні обряди, які майже переходять у оргістичні забави, колоритний мольфар і повсякденне вітання: «Слава Йсу», язичництво тут тісно межує з християнством.

Мрія про українське кіно
Проїздивши десятки сіл Параджанов зумів знайти унікальні прикраси та розкішні костюми, а далі — справа художника. Але звідки в радянських художників-постановників взялася червона геометрія розписів корчми на білому тлі? Або червона парасолька Палагни? А може, так приворожують полонина зі смереками, гірські річки чи процесії гуцулів? Чи може, нічна зоря, символ кохання Марійки й Івана? Це неможливо розбити чи виокремити. Кохання аж до смерті, звуки й образи стрічки — кожен елемент був ідеально спланований і народжений Параджановим та його блискучою командою.
Після того як Парджанова посадили у в’язницю, розгорнулася міжнародна кампанія за його звільнення. І зважуся сказати, що він виплекав фільм, але фільм розповів про нього всьому світові. Небюджетні «Тіні» пробилися крізь усі перепони радянської залізної завіси, взяли 30 міжнародних нагород, серед яких і 24 гран-прі і досі вперто стоять на п’єдесталі. Напевно, не варто шукати причин і пояснень відсутності фільмів, а треба просто вчитися і просто знімати.

Олена Мігачова, Укрінформ

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...