Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Saturday, Nov. 17, 2018

Шкляр не може знайти режисера для зйомок «Чорного ворона»

Автор:

|

Травень 16, 2013

|

Рубрика:

Шкляр не може знайти режисера для зйомок «Чорного ворона»

Екранізувати «Чорного ворона» – роман-бестселер письменника із Черкащини Василя Шкляра – вирішила сама громадськість. Ще під час презентації роману багато хто з людей казав: а чому би не створити фільм, адже роман дуже легко кладеться на мову кіно? Лунало навіть таке: „Ми готові з капелюхами піти по Україні…“

Всеукраїнська кіно-толока
Схожа ідея народилася водночас і в Лізі українських меценатів. Далі автономно з такою ж ініціативою виступив і народний депутат Микола Кульчинський, його підтримав Олесь Доній. А голова Національної спілки кінематографістів України  Сергій Тримбач сказав, що екранізація „Чорного ворона“ — цілком реальна річ, тому що українське кіно треба робити на серйозній літературній основі.
Так було створено оргкомітет, до якого й увійшли С. Тримбач, О. Доній, М. Слабошпицький, М. Кульчинський, комерційний директор УНІАН В.Нечипоренко. Почався збір коштів. Загалом, ідеться не про мізерну суму: мінімальний бюджет — 20 млн гривень. У фонд екранізації «Чорного ворона» було покладено 260 тис. грн, зібраних на грошовий еквівалент Народної Шевченківської премії для Василя Шкляра.
До всеукраїнської кіно-толоки долучилася й наша діаспора. Про це письменник написав на своєму інтернет-сайті: «Я мав тривалий тур Сполученими Штатами Америки, куди давно долетів «Чорний Ворон», і в усіх містах українці підтримували ідею екранізації роману не лише словом, але й благодійними внесками. Вони твердо вірять, що наш задум буде реалізовано. У кількох штатах на створення фільму відкрито банківські рахунки. Готовність долучитися до цієї ідеї уже висловила українська громада Канади. Мої зустрічі з читачами постійно засвідчують їхню зацікавленість просуванням нашого кінозадуму.»

Головна проблема – не в коштах
Але говорити про зібрані суми надто рано, зазначає п. Шкляр: «Вони ще надто малі, аби почати екранізацію роману, адже задумали масштабні зйомки. Коли на рахунку буде принаймні п’ять млн USD, можна буде розпочинати зйомки.» Крім того, за його словами, не в коштах головна проблема екранізації на сьогодні – попри те, що потрібно знайти мільйони доларів, а в режисері.
Нагадаємо, що раніше Віктор Ющенко запропонував, аби фільм за романом «Чорний ворон» зняв легендарний польський режисер Єжи Гофман, і надіслав йому до Варшави книжку. Письменник розповів історію перемовин із Гофманом, натякнувши на втручання третьої сторони.
„Марек Вавжкевич, голова польських письменників, передав із рук у руки Гофману роман, – пояснив Шкляр. – Той сказав, що читає українською, але повільно, тож за місяць прочитає. Потім на Шевченківські свята приїхав Марек Вавжкевич і при величезній аудиторії сказав: „Панове, я вас вітаю. Гофман прочитав роман, йому сподобалося”. Ющенко подзвонив до Гофмана, а той йому заявив: „Буде кіно, але ви досі не заплатили за чотири серії документального фільму. А це кіно буде дуже дороге, бо там чотири пори року, батальні сцени і потрібно залучити зірок. Тому беріть гарного українського режисера, а я буду художнім керівником”. А вже пізніше на фестивалі „Молодість” Гофман слово в слово повторив слова Фельдмана (президента Українського єврейського комітету. – Авт.): „Це шлях в нікуди, цей фільм – націоналістичний”. Ви розумієте? Вони вміють впливати. Молодці! Нам потрібно вчитися в них!”.
При цьому Шкляра здивувала позиція української еліти: „Єдине, що мені було прикро, що наші поважні діячі розмовляли із цим метром, коли «ліпив» про ксенофобію й націоналізм. Я їм сказав, що я ще й расист, це для мене – більший комплімент. І ніхто Гофману не заперечив: „Чоловіче добрий, ти себе весь вік позиціонуєш як антирадянщик, а приїхав нам навішувати ярлики. Та в нас і Підмогильний, і Хвильовий, і Сосюра вже побували націоналістами. А ти приїхав  і розповідаєш нам хто тут фашист”.

Не Гофман і не Гібсон
Коли Єжи Гофман відмовився знімати фільм за романом Шкляра, вирішили звернутися до Мела Гібсона. Але, стверджує письменник, українські історичні фільми ще не скоро зніматимуть у Голлівуді.
„Наші люди в Голівуді є, я говорив з ними. Мені пояснили, що потрібно мати переклад англійською. Це вже є. Далі пишеться синопсис – це 50 тис. USD. Потім пишеться сценарій – це мільйон доларів. Далі мільйон вкладаєш у промоцію, я так зрозумів, що це по-їхньому – хабар. Словом, вкладаєш 2 мільйони з гаком, а потім вони розглядають комерційну перспективу. Якщо вони бачать комерційний зиск, то далі ти не даєш ні копійки, але якщо ні – гроші ніхто не поверне. Я їм сказав, що це – рулетка”, – розповів він.
Та й, загалом, як стверджує п. Шкляр, розмови про закордонних режисерів почались від розпачу: «Адже українське кіно – у цілковитій руїні. Якщо зняти фільм на стовідсотковій українській базі, то є небезпека, що він буде з купою недоліків і не окупиться. Як це сталось із стрічкою Михайла Іллєнка «ТойХтоПройшовКрізьВогонь».

Треба режисера-«загорільця»
Сам письменник волів би, щоб фільм за його романом «Чорний ворон» зняв український режисер: «Дехто з хлопців прямо каже, що не «підніме» такий фільм. Дехто готовий взятись за таку справу, але мені не подобається, коли людина розглядає це, як свій черговий проект… З тої біди ми поглядали, щоб хтось із зарубіжних за це взявся. Але я сподіваюся, що з’явиться український режисер, який скаже: «Знаєш, я це зроблю, і це буде фільм мого життя». Так як і я, коли писав цей роман, казав, що це буде книга мого життя».
Один режисер, за словами автора роману, вказав йому на те, що фільм має зняти тільки він сам: таким чином, щоб режисер був технічною людиною, якій автор роману й сценарію пояснював би своє бачення сцен. Однак цей варіант також є ризикованим, вважає письменник.
«Було би дуже прикро зняти щось посереднє. Тому треба справді робити масштабний фільм, за світовими, голівудськими стандартами. Через те я боюся тут поспіху… Колись українське кіно на світовий рівень виїхало на вогненних конях Параджанова з фільмом «Тіні забутих предків». Нове відродження українського кіно почнеться тоді, коли воно в’їде на повстанських конях з Холодного Яру», – зазначив Василь Шкляр.

Дзвінка Камінь

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...