Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Monday, Nov. 20, 2017

Пристрасті довкола «Матчу». Фільм викликав протести деяких громадських організацій і застереження експертів

Автор:

|

Травень 04, 2012

|

Рубрика:

Пристрасті довкола «Матчу». Фільм викликав протести деяких громадських організацій і застереження експертів

26 квітня в київському кінотеатрі «Україна» відбулася прем’єра стрічки «Матч», знятої російськими кінематографістами про футбольну гру в окупованому Києві, якої насправді й не було. Про неї вже чимало написано істориками й доведено її недостовірність. Але ми залишимо наразі цю тему фахівцям і звернемося до подій сьогодення.

Заборонити показ!

Спершу — коротенько про сам фільм. «Матч» — стрічка російського режисера й продюсера Андрія Малюкова. В основі кінокартини — історія про так званий матч смерті, який нібито відбувся між українськими та німецькими футболістами в окупованому Києві влітку 1942 року. Нібито нічого протизаконного. Хоча не може не дивувати те, чому росіян так зацікавила ця історія, та ще й напередодні футбольного чемпіонату Євро-2012. Отож іще під час зйомок, які проводилися, звісно, в Україні, почали лунати голоси, котрі застерігали українців, що щось тут нечисто. Та ніхто особливо цим не переймався. Хіба це нам уперше?..

І ось фільм таки було знято й оголошено про його вихід у прокат: у Росії — 20 квітня, в Україні — 26-го. Тоді-то й забили нарешті на сполох. На початку квітня активісти п’яти громадських організацій — ВМГО «Молодий народний рух», Спілки української молоді в Україні, ВМГО «Молодіжний Націоналістичний Конґрес», Громадянського руху «Відсіч» і руху добровольців «Простір Свободи» — разом з іншими організаціями підписали звернення до міністра культури України Михайла Кулиняка із вимогою заборонити офіційний показ фільму «Матч» на території України.

Наруга над історичною пам’яттю

Молоді активісти Народного руху заявили, що цей фільм є «наругою над пам’яттю про тих українців, які воювали у Другій світовій війні та завдяки яким ми маємо незалежну Україну».

«Ми глибоко стурбовані новиною про можливість виходу в кінопрокат фільму «Матч» спільного виробництва компаній «Рекун-синема» та «Пронто-фильм». Вважаємо, що сюжет цього продукту грубо перекручує історичні факти та зневажливо показує українців як націю», — ішлося у зверненні політиків. Зокрема, за їхніми словами, у фільмі неправдиво висвітлено життя Києва під час німецької окупації, що є дуже непростим періодом в історії столиці України.

«Нашу увагу привернув той факт, що у фільмі всі неґативні герої розмовляють українською мовою та носять жовто-блакитні пов’язки. До того ж у картині зачіпаються особливо болючі для пам’яті українців теми мінування Хрещатика, розстрілів у Бабиному Яру й так званого матчу смерті», — уточнили націоналісти.

Вони зауважили, що перелічені сторінки київської історіографії подано у спотвореному вигляді, що є неприпустимим і не несе ніякого «патріотичного» змісту, як це подають автори фільму.

Бійка на прем’єрі

Та попри це Державне аґентство України з питань кіно видало стрічці прокатне посвідчення. 20 квітня Експертна комісія з питань розповсюдження та демонстрування фільмів Держкіно, до складу якої ввійшло 19 осіб, вирішувала долю прокату «Матчу» в Україні. 11 членів комісії проголосувало за показ, 8 — проти. Тож демонстрацію стрічки таки дозволили. Однак установили обмеження — подивитися фільм можуть глядачі, які досягли 18-річного віку, на вечірніх сеансах після 18-ї години. «У картині є епізоди, де україномовні персонажі виглядають негідно і карикатурно, і це може викликати почуття образи та спротиву у нашого глядача, — зауважили під час засідання експерти. — Заборони слугують авторам неталановитих фільмів лише зайвою рекламою. Ми існуємо не в ті часи, коли щось можна фактично заборонити до показу. Усі, хто захоче подивитися фільм «Матч», подивляться його, принаймні в Інтернеті».

Прем’єрний показ відбувся 26 квітня у столичному кінотеатрі «Україна». І все ж було зроблено останні спроби не дати «Матчу» вийти на українські екрани. Цього разу «на арену» вийшло

ВО «Свобода».

До кінотеатру перед прем’єрою приїхали 30 «сводобівців», які були акредитовані на показ як представники ЗМІ. Охорона відмовилася пропускати їх усередину. «Сводобівці» силою прорвалися в кінотеатр. Вони порвали банери з рекламою фільму й зайняли місця в глядацькій залі.

За 10 хвилин людей із зали вивели «беркутівці». Вони виштовхали їх з кінотеатру й запхали в автобус. Під час цього дівчина зі «Свободи» витягла зі сумки пакет із яйцями й почала кидати в міліціонерів. Одному влучила в око, іншому — у спину. П’яти «сводобівцям» удалося вийти через задні двері. Інших відвезли в Печерський райвідділ міліції.

Після інциденту вхід до кінотеатру патрулювали 5 міліціонерів. Усередину пускали лише за запрошеннями. Їх перевіряли двічі — на вході до кінотеатру й до глядацької зали.

Найвищий пілотаж?

«Цей фільм — відверто українофобський. Усі україномовні персонажі в ньому — неґативні. Вони — нацистські колаборанти, які допомагають розстрілювати євреїв. Одного з них зіграв Остап Ступка. Хотіли подивитися на цього нікчему, але він нам на очі показуватись боїться», — сказав після інциденту «свободівець» Володимир Калугін.

Тим часом напередодні Держкіно отримало листа від «цього нікчеми», себто Остапа Ступки, який зіграв у фільмі українського колабораціоніста—поліцая Івана Дащеню, котрий знущається з євреїв і доносить на друзів. Актор пише, що його персонаж повністю відрізняється від життєвих принципів і світогляду самого Ступки.

«Для актора, який серйозно займається своєю справою, такі персонажі є дуже цінною знахідкою, — зазначив виконавець ролі. — Мені цікаво було втілювати людину, яка кардинально протилежна мені. Не треба забувати, що найвищий пілотаж акторської майстерності — це перевтілення. В інституті це називали «роль на спротив». Хто сказав, що акторської майстерності можна досягти, втілюючи лише ролі героїв? А поганих хто грати буде?! Що робити з акторами, які грали Сталіна, Гітлера? Що ми зробимо з Ентоні Хопкінсом за те, що він їв смажений людський мозок у «Мовчанні ягнят»?»

Мабуть, Остап трохи перегнув палицю, прирівнюючи свого персонажа до Сталіна чи Гітлера. Олії у вогонь долив ще й режисер «Матчу» Андрій Малюков: «Остап геніально зіграв київського обивателя, згодного жити за будь-якої влади. Це — портрет більшості з нас. Ми часто буваємо такими, хоч самі цього не помічаємо». Чи це не означає: дивіться, українці, оце — справжні ви?

«Учинки мого персонажа не збігаються з моїми переконаннями» — заявив на своє виправдання Остап і на прес-конференції перед прем’єрою фільму. Тим не менше, Ступка вважає свою роль у стрічці «цікавою й багатогранною».

«Слабкий із багатьох точок зору»

До слова, режисер Андрій Малюков уже не приховує свого розчарування: «Фільм показали експертам наприкінці березня. Після перегляду мені всі потиснули руку й сказали: «Гарний фільм вийшов. У нього буде прекрасна прокатна доля». А через два тижні все почало мінятися на догоду політичним переконанням. Його не пускали, щоби помститися за «сирну війну». Цей фільм потрібен людям будь-якого віку. На прем’єрі в Москві біля мене сидів 9-річний хлопчик. Половину фільму він плакав. Це показник того, що нам не вистачає фільмів про справжнє», — сказав на прес-конференції.

А от український кінокритик Володимир Войтенко сумнівається, що «Матч» знайде широкого глядача: «Якщо говорити про мистецькі чесноти й глядацькі перспективи, то фільм як кінотвір — достатньо слабкий. Як на мене, якщо він вийде в прокат, то навряд чи матиме великі перспективи. Він слабкий із багатьох точок зору».

Однак, за його словами, мистецька роль фільму відходить на другий план через його ідеологічне спрямування. «Що стосується питання, чому цей твір знімали, то відповідь полягає в тому, що це — не кіномистецький, а політтехнологічний проект, — говорить кінокритик. — Нещодавно я дізнався, що серед сценаристів і продюсерів є кілька російських політтехнологів. Тому можна, навіть не дивлячись фільму, передбачити, що тут пахне не тільки кінематографом. Ну а коли фільм подивишся, то стає очевидним, що зовсім не потрібно знати, що серед сценаристів є фахові російські політтехнологи».

Про політичний підтекст

Володимир Войтенко вважає, що політичний підтекст картини лежить на поверхні: «Ми бачимо, що російська влада провадить новоімперську політику, яка, зокрема, полягає в поверненні України до сфери її інтересів і впливів. А значить, потрібно заперечувати питому українську складову в Україні. У фільмі українці, яких можна ідентифікувати як українців, — носії української мови. Чи не всі вони є носіями найгірших людських рис: прислужники нацистів, антисеміти. Фільм спрямований на створення образу українця як негідника, зрадника, вродженого антисеміта, прислужника самого зла. Таким є дух цього фільму».

«Це є проведенням певної політики», — упевнений кінокритик. А українські політики напряму стверджують, що фільм «Матч смерті» — частина інформаційної війни проти України. Так, зокрема, говорить заступник голови Народного руху України, лідер Молодого Народного Руху Іван Крулько: «Цей фільм — наступний у цілій серії стрічок, які знято за кошти державного бюджету РФ і спрямовано на те, аби формувати у свідомості росіян образ України як ворога. Недарма ж Україна входить до трійки країн, яких, за даними соціологічних опитувань, росіяни вважають ворожими, після США та Грузії ».

На його думку, фільм зводиться до того, що «українські патріоти були підсобниками фашистів, а в Києві жили якісь міфічні персонажі, які всі до одного розмовляли російською мовою, підтримували «совєтську власть» і нічого спільного з Україною не мали».

Крулько також зауважив: «Це — фільми, які повинні плавно зайти в українську свідомість, аби утвердити ідею «русского міра» й надалі формувати думку, що українські патріоти — нібито підсобники нацизму».

Дзвінка Камінь

About Author

MiCT

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...