Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Monday, May. 20, 2019

Пророцтва, що завжди збуваються

Автор:

|

Березень 05, 2015

|

Рубрика:

Пророцтва, що завжди збуваються

Смертельно живий

16 квітня ц. р. відбудеться національна прем’єра українського повнометражного фільму “Смертельно живий”, хоча спершу її анонсували на березень ц. р. Це — нова робота перспективного режисера Максима Стецкова. Фільм уже було репрезентовано на 65-му Берлінському міжнародному кінофестивалі, і там цей напружений трилер отримав гарні відгуки.

Було б не так страшно, якби…
24-річний Максим Стецков – людина-універсал: актор, режисер, сценарист, продюсер, композитор і художник у одній особі. Він закінчив Київський національний університет кіно, театру і телебачення імені Карпенка-Карого. Він уже встиг отримати приз за найкращу чоловічу роль на кінофестивалі “10 Муза” (2011 рік), а також зняти кілька власних короткометражок, а відтак, стати «одним із 10 найперспективніших молодих режисерів України» за версією українського представництва Європейської кіноасоціації NISI MASA та Міжнародної федерації кіноклубів.
Як каже сам режисер, у нього є «бажання розповісти цьому світу певну історію заради того, щоби хоч крапельку змінити його, як би пафосно це не звучало». Такі глибокі завдання він намагається ставити перед собою.
Й ось у прокат виходить його перша повнометражна стрічка “Смертельно живий”, а крім того, як виявилося, це — ще й перший вітчизняний психологічний трилер. Сюжет фільму розповість загадкову історію про письменника, що впродовж трьох років отримує SMS, в яких містяться пророцтва, що завжди збуваються. Знайти відправника повідомлень ніяк не вдається. І все ще було б не так страшно, якби письменник не отримав останнього повідомлення, у якому вказано час його смерті…

Історія про батька та сина
Сценарій до стрічки був написаний ще два роки тому. «Я навіть не можу для себе відповісти, що саме вплинуло на створення цієї ідеї, — зізнається Максим Стецков. — Для мене є загадкою, наприклад, як Моцарт придумував свої симфонії, звідки Достоєвський брав теми для написання. Я не порівнюю себе з геніальними класиками, але, напевно, це було натхнення від якихось культових режисерів — Гічкок, Фінчер. Ще раніше я працював у жанрі трилера, але це був короткий метр. Зараз же захотілося спробувати себе в повному метрі. Усе почалося з однієї сторінки сценарію. Потім я писав далі, і через пару місяців у мене народився сценарій, який я показав своїй команді й отримав позитивні відгуки».
А далі почалася, каже режисер, містика. Спершу це мала бути історія про двох братів. «Старший брат — письменник. Я дуже довго не міг знайти кандидата на роль старшого брата. І в певний момент запросив Олександра Васильовича (актор Олександр Герелес. – Авт.) на проби на одну з ролей. Він почав пробуватися, і, сам не знаю чому, я раптом попросив: Олександре Васильовичу, спробуйте-но зіграти старшого брата. Олександр Васильович почав робити свою роль, і коли він закінчив пробуватися, я зрозумів, що це — вже не історія про двох братів, а історія про батька й сина», — розповів Максим Стецков.

Не поспішаючи, але дуже впевнено
Олександр Герелес, який виконує роль батька, а в житті є вчителем Максима, зазначає, що тема батьків і дітей — дуже складна, але в наш час більш ніж актуальна. Роль сина в стрічці втілює Максим Стецков, а за словами п. Герелеса — не тільки сина, а й «янгола підсвідомості» головного героя.
«Ми знімали фільм довго — близько року. При цьому в нас було близько 15 знімальних днів. Я довго проводив кастинг. Ми цьому кіно приділяли увагу, але знімалися й у інших проектах. Коли у нас з’являлася можливість зібратися всім разом, ми збиралися й знімали чергові сцени. Таким чином, не поспішаючи, але дуже впевнено ми втілили цей сценарій у життя, потім був монтаж», — пояснив режисер.
Крім того в стрічці знялися талановиті актори, серед котрих — Вікторія Варлей (“Лореляй”, “Істальгія”, “Урсус” та ін.), Олександр Герелес, В’ячеслав Довженко, Михайло Кришталь і Олег Примогенов (більш як 100 ролей, включаючи “Поводир”, “Тойхтопройшовкрізьвогонь” та ін.). У автора була можливість запросити в проект кількох відомих російських акторів, але він узяв саме українських акторів. Бо розвивати та любити треба своє, українське.

Артисти впоралися навіть краще
При підборі артистів, стверджує Максим, він керувався доброю акторською грою: «Я робив акцент на тому, щоби це були не дуже відомі особи. У більшості це були театральні актори. У нас є багато талановитих людей, які сидять у театрах і не можуть вийти на якийсь серйозний рівень. Сподіваюся, що цей фільм допоможе деяким артистам стати більш затребуваними. Я вирішив діяти виходячи не з маркетингового плану, а з таланту артистів. Мною було проведено великий кастинг, і при цьому я розумів, що не було відомого актора, який би ідеально підійшов на одну з головних ролей. Спочатку уявлення у мене про акторський склад було трохи іншим, але після кастингу я залишився абсолютно задоволений підбором акторів. Я думаю, що артисти, яких ми взяли, впоралися навіть краще, ніж ті, яких я собі уявляв спочатку».
Зйомки проходили в Києві та Чернігові. Найбільші труднощі, вважає режисер, були в пошуках локацій. «Нам потрібен був будинок, який би підходив за вимогами. У Києві й області було дуже важко його знайти, так як багато знімають великі кінокомпанії. Жителі цих будинків прекрасно знають, що зйомки — це зазвичай проблемна річ. Якщо ти віддаєш будинок у розпорядження кіношників, то, швидше за все, щось буде розбито, щось пропаде, і не тому, що знімальна команда — не етична. Просто знімальний процес — це свого роду стрес, хаос. Лише в Чернігові й тільки у людини, яка знала мою творчість, ми змогли зняти все, що нам потрібно. І без пригод не обійшлося. Досі в будинку залишилися незначні сліди від зйомок. Також було досить складно знайти лікарню. Я хотів, щоби вона була пристойна та європейська. Лікарня — це місце, де людям потрібен спокій. У сусідніх палатах лежали люди, а ми знімали, хоча й не на найприємніших для нас умовах. Ми залежали від них, але все відзняли».

«Саме в нас і з нашими акторами»
Та попри труднощі п. Стецков навіть думки не допускав, аби знімати стрічку не в Україні. «Більше хотілося створити національний продукт. Я розумію, що нічого подібного в Україні не робили, і мені хотілося спробувати зняти саме в нас і з нашими акторами», — запевняє режисер.
Фільм було знято українською та російською мовою (двомовний). Але було вирішено зробити повний дубляж фільму, щоб український глядач подивився стрічку повністю українською. Більше того, у Польші, Молдові фільм буде показано українською мовою з англійськими та румунськими субтитрами.
до слова, фільм повністю знятий на українські гроші. Чи важко було знайти кошти для зйомок? На це запитання Максим відповідає так: «Гроші є дуже важливим моментом, але ще більшим моментом в кіно є ідея. Спочатку я не знав, як зможу дістати гроші на проект, але вірив у те, що це буде цікаве кіно. Я почав спілкуватися з приватними інвесторами нашої країни, які мене підтримали і змогли дати мені певний кредит довіри у вигляді фінансової підтримки».

Щоби роботи несли ще більше сенсу
Цікаво, що, за словами режисера, фільм вийшов не зовсім таким, як він уявляв його собі побачити з самого початку. «Деякі моменти я бачив по-іншому, але кінцевий результат мене влаштовує, зазначає він. — Ми з командою і артистами виклалися на всі 100% і зробили все можливе, щоби люди отримали задоволення від перегляду фільму. У нас не було жодного дня без переробок. Але я готовий до конструктивної критики, адже вона змушує рухатися вперед. Коли люди подивляться цей фільм, я точно побачу, чи дійсно він такий, яким повинен бути.»
Максим Стецков каже, що йому б хотілося, щоби глядач залишився з певним розумінням ідеї фільму, яку можна зрозуміти при перегляді. «Я й надалі буду старатися, щоби мої роботи несли ще більше якогось сенсу і певної теми», — запевняє він.
«Один із персонажів цього фільму говорить, що не вірить у долю, — додає автор стрічки. — Я не можу сказати, що не вірю в неї, але в житті багато що залежить від нашого вибору, а якісь певні вищі сили нас направляють. Напевно, є й частка фарту, але я вірю, що ми самі визначаємо нашу долю.» Тож у Максима вже є кілька ідей, як себе реалізувати. І йому б хотілося, щоби результат цих ідей побачило багато людей. Хоча поки що, зауважує він, це — більше концепції, ніж ідеї.
А наразі ми маємо продукт, знятий в Україні, на українські гроші, українською мовою та з гарними українськими акторами. І “Смертельно живий” іще раз доведе: українське кіно може бути якісним, воно буде жити та розвиватись!

Степан Коник

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...