Новини для українців всього свту

Saturday, Jan. 23, 2021

Прокат українських фільмів 2014-го відкрила сімейна драма про інтелігента

Автор:

|

Січень 30, 2014

|

Рубрика:

Прокат українських фільмів 2014-го відкрила сімейна драма про інтелігента

До чого може призвести така тривіальна, за нинішніми мірками, річ, як відміна відрядження у Відень? Уявіть, до бійки та конфлікту в робочому колективі, кримінальних розбірок із рейдерськими захопленнями будинку, подружньої зради та руйнації родинних устоїв. І це – ще не всі події, які розгортаються протягом півтора години фільму «Креденс» українського режисера Валентина Васяновича, прем’єра якого в Україні відбулася 23 січня.

Усі негаразди світу
Узагалі-то, «креденс» – це таке львівське слівце, що означає кухонну шафу з багатьма дверцятами й шухлядами. Там можна багато що заховати: від дітей — цукерки, від дорослих — пляшчинку замкнути на ключ. Але якщо в креденсі все повідчиняти, то можна побачити дуже багато цікавого! Тобто, уже зі самої назви фільму можна припустити, що він — про те, що за гарним фасадом ховаються дуже різні речі. А крім того вона свідчить про те, що особлива, львівська, атмосфера — одна з «родзинок» стрічки,яка робить її однією з перших «львівських» кіноісторій сучасного українського кінематографа.
Дія фільму відбувається в сучасному різдвяному Львові. Головний герой — Орест, скромний і нерішучий віолончеліст Львівської опери. Він має дружину й сина, а ще – надто вже вибагливих родичів. Тесть набридає згадками про часи, що давно вже минули, а теща — мало того, що втулила «подаруночок» у вигляді старого й нікому не потрібного креденсу, то ще й вимагає, щоб Орест… зробив дитину сестрі власної дружини. На довершення всіх нещасть на виступ у Вену замість нього беруть його бездарного колегу, а музична школа, де навчається син, зазнає рейдерських атак…
Щоби дати собі з усім цим раду, герой мусить відкласти віолончель і взяти до рук міцного кийка. Саме тому девізом стрічки автори обрали: “Ти чого такий сердитий? — Бо дістали!”

Щоби дихати на повні груди
Жанр визначають як сімейну драму з елементами інтелектуальної комедії. “Наша історія — не вибухова, скажімо так. Вона — іронічна, драматична, важка, а місцями й смішна. Вибух там — у кінці”, — каже Валентин Васянович.
Один із важливих мотивів картини – конфлікт між радянським і традиційним (у нашому випадку — галицьким) світоглядами. Нагадаємо, що за часів СРСР у Львів було переселено багато військових, партапарату, управлінців. Їхні діти й онуки частенько досі «принципово» не вчать української мови та всіляко протиставляють себе місцевому населенню. І дружина Ореста — саме з такої сім’ї військових. Викидаючи з балкона креденс — своєрідний символ надуманих сімейних цінностей, які заважають героям фільму дихати на повні груди, — Орест ніби підводить риску під своїм минулим життям.
“Цей фільм робили на українському матеріалі зі специфічними фарбами, які присутні в країні. Але в основі все одно лежить людська історія, — продовжує режисер. — Якщо попередній фільм у нас повністю був розкадрований від початку до кінця (дебютна робота Валентина Васяновича “Звичайна справа” вийшла в прокат торік. – Авт.), то тут ми приїжджали на зйомку й починали шукати. Ідеї народжувалися поступово”.

На рівні свого еґо
У фільмі знялися Андрій Самінін, Ольга Гришина, Михайло Жонін, Наталія Васько й інші актори. “Коли я прочитала сценарій, у мене був шок. Бо найскладніше людині зізнатися в недоліках своїх, своєї родини, країни. Ми боїмося цього, але це перший крок до виліковування”, — згадує Наталія Васько про перше прочитання сценарію “Креденс”.
“Я прийшла на проби й кажу: “Оце в цьому зніматися? Ні, такого ж не може бути, щоб мама підставляла своїх дочок. Такого не буває”. Але, читаючи сценарій, я знаходила відповіді на свої запитання. У сценарії проглядаються всі ті ступені насильства — справді насильства з дитинства. Те, як змінюється людина. Як викривляється її уявлення про те, що добре й що погано… Вона оцінює світ на рівні свого еґо: чи мені добре, чи мені комфортно? Я сама знаю на своєму досвіді, що є сім’я, приміром, де дві сестри товаришують і їхні діти одружуються, бо вони не хочуть змінювати той побут, що мають. Цей фільм — нагода побачити себе з боку”, — додає акторка.

Зупинитися й почекати?
Позаяк «Креденс» — доволі камерна історія без дорогих спецефектів,то загальний бюджет фільму склав усього близько 8 млн грн. Частка Державної агенції України з питань кіно — 50 %. Решта коштів – це гроші приватних інвесторів. За словами Валентина Васяновича, нині більшість тих,хто знімає повнометражне ігрове кіно в Україні, працює за такою схемою.
«Звичайно,навіть половину необхідних коштів знайти непросто,але якщо постаратися, то, загалом, це можливо,- запевняє режисер. На думку п. Васяновича,система кіновиробництва, яка працює в Україні протягом трьох останніх років, є дещо адаптованим до вітчизняних умов аналогом французького та польського підходів. Єдина відмінність — у Європі крім державних інститутів, які підтримують кіно, є ще багато фондів, котрі наповнюються за рахунок прокатників і інших джерел. В Україні ж кінематографісти — дуже залежні від державного фонду.
“Хотів колись зробити по реґіонах такі історії. Але зараз не готовий. Треба зупинитися й почекати. Усі регіональні відмінності завжди цікаво спостерігати та показувати”, — пояснює Валентин Васянович.

Кіно в Україні — справа некомерційна
Зйомки «Креденсу» проходили минулого року, під час різдвяних канікул, і тривали приблизно півтора-два місяці. Картина була готова вже влітку, але, щоби вона вийшла в прокат, довелося вирішити багато юридичних питань, і тому ця подія сталася пізніше, ніж планувалося. «Загалом же, подолати відстань від старту проекту до прокату за один рік — це фантастично швидко», — вважає Валентин Васянович .
За попередньою домовленістю, фільм показуватимуть приблизно в 25 кінотеатрах по всій Україні зі залученням 25-30 копій. «Для України це — немало, — переконаний режисер. — Якби ми вийшли навіть з утричі більшою кількістю копій, це би нічого не змінило. У Києві є дві тисячі людей, готових подивитися моє кіно. Цю статистику вирахували самі прокатники: більш-менш якісне українське кіно в столиці прийде подивитися лише пару тисяч осіб. Чому? Тому що в них є гроші й зацікавленість – інших чинників не потрібно. Зростання інтересу до українського кіно – це довготривалий процес,який залежить від багатьох факторів. Розраховувати на якийсь прибуток у сьогоднішніх умовах – просто смішно. Кіно в Україні – справа некомерційна, і від самого початку всі гравці це розуміють».

Соломія Даць

До слова
«Креденс» — не єдина українська робота, яка вийде в широкий прокат 2014-го. Протягом року глядачі побачать, як мінімум, 10 вітчизняних стрічок. Серед них будуть мелодраматичні історії – “Люби мене” Марини Ер Горбач і Мехмета Бахадир Ера, “Хвороба кохання” Дмитра Томашпольського й Альони Дем’яненко. А також перший український дитячий кіномюзикл Анатолія Матешка “Трубач” і повнометражний анімаційний фільм для сімейної аудиторії “Хто боїться дядечка Бабая?”
Навесні обіцяють показати міський трилер Володимира Тихого “Зелена кофта” про викрадення семирічного хлопчика, а також байопік “Лука. Святитель-хірург” Олександра Пархоменка. Під кінець року в прокат вийдуть “Брати. Остання сповідь” Вікторії Трофименко й історична драма “Поводир” Олеся Саніна.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply