Новини для українців всього свту

Sunday, Aug. 25, 2019

Проект «Хреститель»

Автор:

|

Січень 29, 2015

|

Рубрика:

Проект «Хреститель»
Володимир Бортко знає, що каже

Володимир Бортко знає, що каже

Кремль давно використовує історію як внутрішньо- та зовнішньополітичного інструменту. Зокрема, анексію Криму президент РФ Володимир Путін виправдав його “сакральністю” для РФ, оскільки там охрестився “російський князь”. Мається на увазі, звісно, Київський князь Володимир Великий, якого Росія взялася переробляти під себе не рік і не два тому. І чималу роль у цій справі відіграє кінематограф. Згадайте лишень, російський мультфільм «Князь Володимир» 2006 року виробництва. Їм потрібні не тільки билини! Ось уже шість років триває робота російського режисера Андрія Кравчука над художнім фільмом «Вікінг», утім, зйомки почалися торік. Та річ не в тому. Доволі дивну назву має стрічка, якщо, водночас, у синопсисі до неї сказано, що «головний герой (тобто, вікінг. — Авт.) — князь Володимир — після кількох років мандрів повертається на Батьківщину, щоби помститися за смерть свого брата»… Батьківщиною ж вікінга в стрічці фігурує Русь, і зауважте: просто Русь, аж ніяк не Київська – такого слова в стрічці ви не почуєте. У цьому контексті привертають до себе увагу слова продюсера Анатолія Максимова: «Ми хотіли зняти цікаву картину, живу, фактично документальну, таку, що розповідає нашу історію. За основу ми взяли «Повість минулих літ». Багатьом здається, що Росія починалася з імперії у XVIII ст., а до цього були тільки билини… Наша стрічка дозволить нам пірнути в глибини власного минулого». «Наша історія», «глибини нашого минулого» — здогадуєтеся, до чого підводять? Ну а якщо ще згадати той факт, що на російськомовній Вікіпедії сторінку про Київську Русь названо “Давньоруська держава”, то все стає на свої місця. Тільки не дає спокою малееесеньке питаннячко: невже руси називали свою державу давньоруською? Елемент “культурно-просвітницького проекту” Тепер, після анексії Криму, для Росії, зокрема для російського кінематографу, відкрилися в цьому плані нові перспективи. Раптом стало відомо про грандіозний всеросійський культурно-просвітницький проект “Хреститель”. Як повідомляє російська преса, він проходить за підтримки адміністрації президента Російської Федерації й уряду Севастополя і приурочений до 1000-річчя смерті князя Володимира — Хрестителя Русі. 18 січня, акурат напередодні Водохреща, у «місті російської слави» у межах проекту стартували зйомки художньої стрічки “Хреститель”, а також документальної – “Хреститель. Херсонес. Севастополь”. Російська культпропмашина, вочевидь, прагне зараз закріпити за собою історичне право на спадкоємність історії Руси-України. Слід зауважити, що активізація всіх цих заходів відбулася після промови Путіна 4 грудня, у якій він назвав Крим сакральним місцем для росіян, тому що тут колись «прийняв хрещення Володимир Великий, майбутній хреститель Русі». Те, що Володимир був князем Київської Русі, чомусь прослизнуло повз увагу президента Росії. “Для Росії Крим, стародавній Корсунь, Херсонес, Севастополь мають величезне цивілізаційне і сакральне значення, так само як Храмова гора в Єрусалимі – для тих, хто сповідує іслам і іудаїзм” – лише зауважив він тоді. Про виправлення недоліків Відгукнутися на заклик свого президента поспішив Володимир Бортко — кінорежисер, а за сумісництвом депутат Держдуми Росії й народний артист України (2003), відомий за стрічками «Собаче серце», «Майстер і Маргарита» і «Тарас Бульба». (В Україні останній заборонили показувати: у Держагентстві визнали, що ця стрічка “спотворює історичні події, фальсифікує і дискредитує українську національну ідею і, в цілому, є кричуще антиукраїнською, ставить під сумнів саме існування українського народу”.) «Те, що немає фільму про творця нашої країни, про князя Володимира — це не дуже добре. Ми постараємося виправити цей недолік», — сказав Бортко російським журналістам. Робота над стрічкою почалася 18 січня біля Володимирського собору, де за легендою прийняв хрещення князь Володимир. Для зйомок приїхала ціла група фахівців із Москви і Санкт-Петербурга. «Це буде двогодинний широкоформатний фільм. Він знімається з метою, щоби наші глядачі могли побачити те, що відбувалося тут, на Русі, 1025 років тому», — сказав Володимир Бортко. Цікаво, відколи це Крим став «Руссю»? Але режисер пішов іще далі, заявивши: «Мені дуже важливо, що зараз на цьому місці ми згадуємо початок нашої країни, яка почалася тут і почав яку князь Володимир. І мені дуже радісно, що Крим, в який зараз можна приїхати без віз, без нічого, — знову російський. Мені це дуже радісно і приємно, як і всім нам». Від бандитизму — до християнства? Перший день на знімальному майданчику пройшов без акторів. «Ми знімали титрову частину, це був невеликий шматок — і більше нічого, — розповів режисер. — Хоча офіційно можна вважати це першим знімальним днем». Володимир Бортко також повідомив, що поки ще рано говорити про те, хто зіграє головні ролі у фільмі. “Ми наразі — на початковому етапі зйомок. Зараз триває підбір акторів. Думаю, що буде багато відомих осіб”, — заявив він. А от сценарій стрічки вже готовий. «Його написав чудовий (сценарист) Юрій Коротков. Фільм — це історія перетворення варвара на святу людину, на людину, що хрестила Русь, — сказав п. Бортко. — Ступінь історизму, масштабу, камерності — усе буде зрозуміло трохи пізніше, але важливий акцент буде зроблено саме на цьому перетворенні». І мабуть, для геть нетямущих режисер повторив: «Це — історія людини, яка прийшла від язичництва, фактично від бандитизму, до християнства: до віри в людину, в Бога». Але що ж це виходить: до хрещення князь Володимир був бандитом?! А потім навернувся до віри й став святим. Який потужний виховний момент! «Не вбий, не вкрадь» Важливість своєї роботи режисер пов’язує не так із подіями, які відбулися більш ніж тисячу років тому на кримській землі, як із роллю князя Володимира в історії Російської держави: «Я вважаю, що день Росії потрібно відзначати 28 червня, у день Хрещення Русі – адже саме тоді й з’явилося поняття російської державності. День хрещення князя Володимира – день заснування нашої держави. По-справжньому наша держава виникла саме тоді, 1025 років тому, в момент Хрещення Русі”, — вважає Володимир Бортко, який, не забуваймо, є депутатом Держдуми РФ. Також Володимир Бортко розповів, що оскільки зйомки фільму та його дії відбуваються в Криму, у картині будуть задіяні і кримчани. Саме в Криму він планує зафільмувати більшість сцен. Зйомки мають завершитися до січня 2016 року, і вже на весну наступного року заплановано вихід кінострічки на екрани. До слова, проект «Хреститель» реалізується з благословення митрополита Сімферопольського й Кримського Лазаря (УПЦ Московського патріархату). А, як зазначив режисер Бортко фінальними словами героя, тобто Володимира Великого, стануть: «Не вбий, не вкрадь, возлюби ближнього свого, як самого себе». А четверо – проти! І погодьтеся, що на тлі цих висловлювань російського режисера доволі таки двозначно виглядає ситуація, коли троє членів української Експертної комісії з питань розповсюдження та демонстрування фільмів — кінознавці Людмила Новикова, Георгій Черков, а також директор МБФ «Академія української преси» Оксана Волошенюк  висловились проти заборони фільму Володимира Бортка «Тарас Бульба». Ба більше, їх підтримав також голова Національної спілки кінематографістів України (НСКУ) Сергій Тримбач. Про це повідомляється на сайті НСКУ, де можна ознайомитися з повним текстом їх заяви. Кінодіячі не згодні з рішенням Держкіно.  На їх думку, таке рішення дискредитує задіяних у створенні картини кількох ключових діячів вітчизняної культури: народного артиста України, Героя України, лауреата Національної премії України ім. Тараса Шевченка Богдана Ступку, народного художника України, лауреата Національної премії України ім. Тараса Шевченка, члена Національної спілки художників України, члена-кореспондента Академії мистецтв України Сергія Якутовича, народного артиста України Леся Сердюка, «творчість яких є визначальною для творення національних смислів української культури новітньої доби». «Заборона фільму «Тарас Бульба» окрім всього створює небезпечний прецедент. За подібною логікою можна заборонити і повість самого Миколи Гоголя, а за тим і значну частину уже власне української літературної та мистецької класики. Фільм «Арсенал» Олександра Довженка, до прикладу, чи «Білий птах з чорною ознакою» Юрія Іллєнка — бо ж завжди знайдуться «фахівці» з винайдення в текстах чогось «кричуще антиукраїнського»», — своєю чергою, стверджує п. Тримбач у листі до міністра культури. Він вважає, що за подібними акціями стоїть «дешеве політиканство, прагнення набрати «очки» в ідеологічних оборудках сумнівного штибу». Голова НСКУ запропонував якнайшвидше зібрати експертну комісію Держкіно і переглянути це рішення. На городі — бузина, а в Києві – дядько… А що скаже комісія Держкіно? Степан Коник

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...