Новини для українців всього свту

Sunday, Sep. 15, 2019

Повернутися назад…

Автор:

|

Березень 12, 2015

|

Рубрика:

Повернутися назад…

На зйомках фільму «Полон»

Український кінорежисер Олександр Ітигілов зараз готує два контрастних проекти — дитячий фільм-фентезі “Казка старого мельника” та військово-соціальну драму “Полон”. Сьогодні, коли вітчизняне кіновиробництво переживає спад, це — феноменальний результат! У першому проекті п. Ітигілов виступає постановником. У другому — продюсером. Обидві стрічки потішать глядача сузір’ям українських акторів: це, зокрема, — Володимир Горянський, Ірма Вітовська, Ляля Руснак.

Зробити людей трохи добрішими
Мабуть, спершу варто уточнити, що йдеться про Олександра Ітигілова-молодшого. Його батько – відомий український режисер і оператор Олександр Атайович Ітигілов, який зняв популярний свого часу серіал “Як гартувалася сталь”. А мати — акторка Ольга Матешко, добре знана за фільмом Леоніда Бикова “У бій ідуть лише “старики”.
Ітигілов-молодший багато знімає для телебачення, він працював у рекламі, в його скарбничці є призи фестивалю “Золотий профіль”. Крім того на його рахунку — фільми “Давай пограємо”, “Два Івани”, “Горобини грона червоні”, багато інших стрічок.
Зокрема, у його фільмі “Куплю друга” знімався Богдан Ступка. «Це — великий актор і людина. Його ролі завжди будуть живі. Ступка — велетенське явище у світовій культурі. Він завжди випромінював вселенський спокій, заряджав вірою в те, що ми робимо правильні речі. Тому робота з душами людей — це зовсім не зайва робота в будь-який час. Думаю, Богдан Сильвестрович, створюючи свої колоритні образи на екрані та на сцені, саме й боровся за те, щоб зробити людей трохи добрішими і мудрішими», — каже п. Ітигілов.

Дати шанс покаятися
Олександр багато й успішно знімав телевізійні фільми для спільного ринку — України й РФ. Однак зараз, стверджує він, — не до замовлень із “того” боку: «Вважаю, що творчі люди, які працюють із душами людей, не мають права розпалювати релігійну та міжнаціональну ворожнечу. Сьогодні багато творців просто боїться знайти в собі сили на творення. Багатьох захоплює ще більше руйнування».
У проекті “Полон” п. Ітигілов виступає як генеральний продюсер. «У нас поки що перерва у зйомках “Казки”. Не можу залишатися байдужим до того, що відбувається в країні, — пояснює він. — Я запропонував ідею, яку реалізували сценаристи Анастасія Матешко й Наталя Переверзєва. Історія — про кожного з нас. Адже кожна людина раніше чи пізніше стане перед вибором — бути на боці добра чи зла. І те й інше є в кожному з нас».
Слід розуміти, зазначає Олександр, де закінчується “ліва щока” Нового заповіту та починається “око за око” Старого: «Як казав Конфуцій, абсолютно не має значення те, як далеко ви зайшли неправильним шляхом, важливо зупинитися й повернутися назад. У кожній людині — порівну того й іншого. І треба дати можливість тому, хто зайшов не туди, повернутися назад. Навіть найбільш заблуканим душам треба дати шанс покаятися й повернутися».
І тема цього фільму, запевняє він, стосується не тільки теперішніх подій на сході України, а загалом Добра і Зла: «Це — і тероризм, який у Франції, у Косово».

Сюжет, навіяний війною
…Мороз, бараки, засніжене поле. Двоє терористів у балаклавах націлило автомати на виснаженого старого й хлопця-дауна — це заручники. В очах обох полонених застигла втома і відчай. Перед ними — мінне поле. «Ну, чого стали?! Біжіть! Ви — вільні!» — цинічно кричать бойовики. Вони грають у щось на кшталт російської рулетки: кожен ставить гроші на свого бранця, і чий підірветься — той і переміг. «Пішли, б…!» — підганяють бойовики жертв. Ті, перечіплюючись, біжать по полю. Гримить потужний вибух, здіймаючи фонтан землі, хлопець падає. «А старий — живучий», — цідить крізь зуби «господар» того, що програв. «Ти не думай, ти бабло жени, не зли мене», — каже йому інший. Тут скрекоче рація: «7-й слухає 13-го». «У, йдемо. Всіх – зачистити. Я сказав — всіх!» — чути хрипкий нещадний голос із рації. І тут гримить другий вибух — гине й дідусь…
Сюжет фільму навіяний війною на Донбасі й історією такого собі Бетмена — капітана міліції у відставці, що створив батальйон ГБР (група швидкого реагування), який у підвалі Луганського машінституту жорстоко катував людей: українських вояків і власних бойовиків, а також старих і жінок, вимагаючи за них викуп. Там їм припікали шкіру, прострілювали руки-ноги, забивали до смерті, грали в російську рулетку, приставляючи до скроні револьвер з однією кулею…

Історія про трансформацію людини
Зйомки, що почалися ще в лютому, проходять за 20 км від Києва. У ролі ката, що вимагає «бабло», — Володимир Горянський. «Фільм – складний, — розповідає про роботу актор. — Перш ніж знімати, було чотири репетиції, що зараз — рідкість. Це — історія про тих, хто, потрапивши в екстремальну ситуацію, продав душу дияволові, і тих, хто зберіг у собі людяність».
А головний персонаж «Полону», за словами сценариста Анастасії Матешко, — учитель хімії, котрий став садистом в зоні бойових дій. Його й грає Володимир Горянський. За сюжетом, він і домогосподарка (Ляля Руснак) їдуть у зону бойових дій по своїх синів-заручників. Персонаж Горянського проникає в угруповання, де нібито утримують його сина, але поступово сам стає катом із позивним «Хімік». А домогосподарку терористи ґвалтують і теж беруть у полон.
«Ми дивилися на YouTube страшні історії людей, яких брали в заручники і катували в підвалах, — зазначає п. Матешко. — Сценарій переписували вісім разів, над деякими сценами плакали».
Однак головні герої фільму — люди, котрі потрапили в полон до терористів. Вони щомиті очікують смерті. Оскільки стали мимовільними свідками того, чого їм не слід було знати. Але ті, хто мав їх стратити, починають діяти цинічно: “роблять ставки” і запускають бранців мінним полем, граючи, таким чином, на гроші. Насправді це — історія про те, як відбувається трансформація людини.
Наостанок додамо, що стрічка знімається за приватні інвестиції. «У держави сьогодні й так багато проблем. І якщо нам під силу зробити щось без участі держави, то не маємо права вішати ще й це на український бюджет. Кожен із нас має внести свою частку в припинення кровопролиття, ненависті», — висловлює свою точку зору п. Ітигілов.

Степан Коник

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...