Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Tuesday, May. 22, 2018

Полтавщина – зірка кінематографу

Автор:

|

Травень 30, 2013

|

Рубрика:

Полтавщина – зірка кінематографу

Нещодавно Полтавська обласна державна телерадіокомпанія «Лтава» створила й репрезентувала документальний фільм про зйомки 1972 року кіностудією «Мосфільм» стрічки «Безстрашний отаман» на Полтавщині (оператори Євген Єщенко, Сергій Залеський, Олександр Єфанов). Ролі у фільмі виконували, зокрема, популярні актриси Тамара Носова й Ніна Русланова. У документальній стрічці учасники тих подій діляться своїми спогадами про акторів групи та зйомки фільму. Після завершення роботи над «Безстрашним отаманом» місцеві жителі продовжували спілкуватися з артистами. Про ці неформальні стосунки, цікаві випадки з життя, які доповнюють офіційну біографію відомих акторів, і розповідає творіння полтавських телевізійників.

І свої, і чужі
Справді, мальовнича полтавська природа й місцевий колорит не залишали байдужими багатьох режисерів, насамперед вітчизняних. Так, активно на Полтавщині знімала фільми кіностудія імені Олександра Довженка. Вельми популярну в радянські часи «Королеву бензоколонки» Петра Лубенського фільмували в Пирятині, кінокомедію Андрія Тутишкіна «Весілля в Малинівці» 1967 року – у селах Хорошках і Мацьківцях Лубенського району, «Перший парубок» Сергія Параджанова був відзнятий теж у Лубнах. «Пропала грамота» Бориса Івченка зі славетним Іваном Миколайчуком у головній ролі також знімалася на Полтавщині. Фільм українського кінорежисера Олеся Янчука «Голод-33», в основу якого покладено повість Василя Барки «Жовтий князь», частково було відзнято в селі Худоліївці Семенівського району Полтавської області.
Не оминули своєю увагою ці краї й іноземні кіномитці: зйомки мальовничих сцен радянсько-італійського фільму відомого режисера Вітторіо Де Сіки «Соняшники» 1970 року із Софі Лорен та Марчело Мастрояні проходили в селі Чернечому Яру Диканського району, а воєнна драма 1964 року «Вони йшли на Схід» радянсько-італійського виробництва з Пітером Фальком, відомим нам більше як лейтенант Коломбо, теж частково знімалася на теренах Полтавщини.

Друг Кавалерідзе й Довженка
Багата полтавська земля й на власні акторські таланти. Зараз, мабуть, важко знайти людину, яка би не погодилася із цим твердженням. Та чомусь зазвичай у такі моменти згадують лише письменників чи художників із Полтавщини. Хоча вони – не єдине багатство краю. Не обділена полтавська земля і митцями кіноекрану.
Одним з провідних кіноакторів 1930-1940 років був уродженець міста Кобеляк Степан Шкурат (1885-1973). Він знімався в кінофільмах Івана Кавалерідзе “Злива”, “Перекоп”, “Штурмові ночі”, “Коліївщина”,”Наталка-Полтавка”, “Запорожець за Дунаєм”, “Повія”. Творча співдружність єднала його з видатним кінорежисером Олександром Довженком, у фільмах якого він створив яскраві образи Панаса Трубенка (“Земля”), Степана Губи (“Іван”), Прокопенка (“Щорс”). Загалом, у творчому доробку актора – близько п’ятдесяти ролей, зіграних у кіно.

Королева екрану
Першою зіркою екрану по праву називали Віру Холодну (1893-1919), яка народилася в Полтаві (дівоче прізвище Левченко). Своєю неперевершеною грою акторка чарувала і захоплювала всіх, хто бачив її на екранах німого кіно у фільмах “Міраж”, “Останнє танго”, “Життя за життя”. “Королевою екрану” назвав її відомий естрадний співак і кіноартист Олександр Вертинський.
Незважаючи на банальний зміст більшості фільмів, її гра відзначалася багатством обдарованої натури. Серед режисерів, які знімали Віру Холодну, були талановиті Євген Бауер, Петро Чардинін, серед її партнерів по фільмах – чарівний Вітольд Полонський,красень Амо Бек-Назаров, витончено-елегантний Володимир Максимов. Її грою захоплювався Костянтин Станіславський. На превеликий жаль, лише п’ять років горіла яскрава зірка прекрасної актриси Віри Холодної на небосхилі кінематографа.

Вважав її другою батьківщиною
Народна артистка СРСР Клара Лучко теж народилася в Полтаві. Ролі її – різнопланові: це й тітка Марина в “Молодій гвардії”, і Даша Шелест у “Кубанських козаках”, і Клава Пухлякова у фільмі “Циган”, і багато інших.
Звання геніїв кінематографу по праву носять й інші сини й доньки полтавської землі: полтавчани Юрій Тимошенко (більше відомий за сценічним псевдонімом «Тарапунька») і Жанна Прохоренко, кременчужанин Володимир Заманський… Батько Леоніда Гайдая (автора культових радянських комедій «Пес Барбос і незвичайний крос», «Самогонщики», «Операція «И» й інші пригоди Шурика», «Кавказька полонянка», «Діамантова рука», «Дванадцять стільців», «Іван Васильович змінює професію») – родом з Оріхівщини Лубенського району. Сам кінорежисер вважав її своєю другою батьківщиною.

Із філологів – в актори
Підтримується ця своєрідна традиція й нині. Серед відомих митців екранного мистецтва сучасності, яких подарувала світу Полтавщина, варто згадати Тараса Бибича. Молодий актор народився 1973 року в Полтаві. Після закінчення філологічного факультету Полтавського педагогічного інституту  Тарас деякий час працював у школі. Пізніше переїхав до Санкт-Петербурга, де закінчив Академію театрального мистецтва.
Зараз Тарас Бибич грає в Російському державному драматичному театрі “Притулок комедіанта” й активно знімається в кіно. На телеекрані Тарас Бибич дебютував у комедійному серіалі «Агентство НЛС». Пізніше грав у таких фільмах, як «Тіні минулого», «Наказано знищити. Операція «Китайська скринька», «Гра на вибуття», «Диверсант. Кінець війни», «Холодне сонце», «Спрага», й інших.

Дзвінка Камінь

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...