Новини для українців всього свту

Saturday, Dec. 7, 2019

Поєднання непоєднуваного

Автор:

|

Січень 22, 2015

|

Рубрика:

Поєднання непоєднуваного

Мирослав Слабошпицький

Після успіху «Племені» від Мирослава Слабошпицького очікують нових досягнень. І його наступний проект «Люксембург», уже відібраний до “Берлінале копродакшн-маркет”, видається багатообіцяючим.

Нокаут для противників висунення “Племені”
Фільм Мирослава «Плем’я» вже зібрав усі можливі й неможливі призи різних міжнародних фестивалів. І якби Україна висунула Слабошпицького на «Оскар», шанси українського фільму вперше в історії потрапити до шорт-листа були би справді чималі: за свідченням очевидців, на прем’єрі “Племені” в Китайському театрі не вистачило місць у залі для всіх охочих, а після показу американські глядачі влаштували режисерові овацію. І це вже, поза будь-яким сумнівом, нокаутує українських противників висунення “Племені”, які стверджують, що європейські фестивалі й «Оскар» — це різні речі в плані підходу до відбору фільмів і зовсім не є доконаним фактом те, що картина, яка одержала багато призів і номінацій у Європі , повторить свій успіх в Америці.
Але Мирослав не спочиває на лаврах. Наприкінці минулого року Фонд Губерта Белса при Роттердамському кінофестивалі виділив десять грантів на розробку й міжнародне просування нових проектів режисерів з Азії, Східної Європи, Латинської Америки та Близького Сходу. Проекти було відібрано з 316 заявок. І до числа переможців увійшов новий проект українця Мирослава Слабошпицького, чий фільм «Плем’я» став цього року сенсацією Каннського кінофестивалю.
До слова, 2010 року фонд Губерта Белса став першим, хто підтримав унікальний проект, повністю знятий мовою жестів із глухими непрофесійними акторами — «Плем’я», — виділивши Мирославові Слабошпицькому на його зйомки такий же ґрант в категорії «Розробка сценарію».

«Берлінале» вже чекає
А нещодавно стало відомо, що фільм “Люксембург” режисера Мирослава Слабошпицького відібрано до офіційної програми 12-го “Берлінале копродакшн-маркет”, який пройде в рамках 65-го Берлінського міжнародного кінофестивалю (МКФ) з 8 по 10 лютого.
Протягом року відбіркова комісія розглянула понад 300 заявок на участь у найбільшому європейському кіноринку копродуціі у Берліні. До фіналу дійшло 36 повнометражних проектів із 28 країн, у тому числі нові фільми режисерів – фестивальних фаворитів 2014 року.
“Люксембург” буде представлений у секції “Роттердам-Берлінале Експрес”. Щороку Берлінський і Роттердамський кінофестивалі спільно вибирають три проекти, які отримують виключне право на участь у програмах відразу двох найважливіших міжнародних форумів копродукції – «Берлінале копродакшн-маркет» і «СінеМартРоттердам».”Люксембург” буде створений в українсько-німецько-французькій копродукції. Початок зйомок заплановано на грудень 2015 року.
Нагадаємо, на сайті Держкіно опубліковано результати голосування учасників сьомого пітчингу – конкурсного відбору кінопроектів для формування програми виробництва та розповсюдження національних фільмів 2015-2016 років. Найкращі результати голосування – у проектів стрічок “Люксембург” (кінорежисер – Мирослав Слабошпицький – 44 бали), “Доповідна Апостолові Петру, або Парадигма Юрія Іллєнка” – 42,5 бала, (Віктор Політов), і “Бранці” – 42 бали (Володимир Тихий).

Абсолютно унікальний досвід
«Люксембург» — другий повнометражний ігровий проект Мирослава про долі людей, що живуть у Чорнобильській зоні відчуження. Слабошпицький уже вдруге звертається до цієї теми – ним же був знятий короткометражний документальний фільм «Ядерні відходи», який приніс режисерові «Срібного леопарда майбутнього» в Локарно та номінацію на Приз Європейської кіноакадемії за найкращий короткометражний фільм.
Як повідомив сам кінорежисер, його новий фільм зніматиметься у Чорнобилі та розповість про зону відчуження в наші дні. Оператором-постановником стрічки став Валентин Васянович, якого неодноразово відзначали на міжнародних кінооглядах за роботу в кінофільмі «Плем’я». Продюсують фільм Анна Качко (стрічки «Уроки гармонії» та «Пригода») і Валентин Васянович.
«Усі зйомки проходитимуть у Чорнобильській зоні, це для мене принципово. Я років із 15 тому працював журналістом, це місце знаю добре, знаю людей там, знаю, як це все працює. Це – абсолютно унікальний досвід, і мені хочеться поділитися ним із глядачами», – зазначив Мирослав. Сценарій до фільму він написав сам. Каже, пропонував цю ідею Національній кіностудії імені Довженка, але не знайшов із їхнього боку розуміння.
Але чому ж назва стрічки — «Люксембург»? А це — таке кліше, пояснює режисер: «Тому, що коли ви приїжджаєте у Чорнобильську зону й проходите інструктаж з радіаційної безпеки, вам кажуть, що площа Чорнобильської зони, територія відчуження, відселення людей, дорівнює території герцогства Люксембург. У Радянському Союзі полюбляли казати, що там, умовно кажучи, «Псковська область дорівнює чотирьом Франціям».
А й справді: площа герцогства Люксембург — близько 2,6 тис. кв. км. І приблизно така ж територія, заражена радіацією, становить чорнобильську «зону відчуження». Зону, що стала «мертвою», після Чорнобиля… Отакий оксюморон: Чорнобиль-Люксембург… Поєднання непоєднуваного …

Знімати про те, що ти відчув на собі
Крім того раніше Мирослав Слабошпицький згадував про фільм «Аварія», про те, що вже написаний його сценарій і можна починати зйомки. Це має бути стрічка про життя швидкої допомоги. Але зараз режисер ним не займається: «Поставив на stand by. Можливо, коли-небудь займуся, можливо, комусь віддам (сценарій). Наразі я зайнятий фільмом про Чорнобиль.»
Що ж до бажання зняти художній фільм про війну на Донбасі чи про Революцію гідності, то Мирослав стверджує, що воно в нього, звичайно, є. «Але можу вам абсолютно точно сказати, що не зніму фільму про Революцію гідності тому, що розумію: будь-які художні, ігрові речі за рівнем енергетики і трагізму, величності, не можуть порівнятися з телефонним стрімом реальних подій, нехай і поганої якості, із поганим освітленням. Тому ця ідея мені здається недолугою. Я би не взявся за таку роботу тому, що не уявляю, що потрібно зробити для того, щоби хоч частково наблизитися до цього, це буде повна «порнографія». Навіть масовки чи щось таке виглядатиме жахливо. Що ж до війни на Донбасі, то я знаю дуже багато людей, які нині там, того ж Володю Тихого (Володимир Тихий – документаліст, серед останніх робіт якого участь в проекті «Вавилон 13», та фільм «Наша Надія». — Авт.). «Вавилон» це знімає, а деякі люди, яких я знаю, навіть воюють із камерами на шоломах. Думаю, це певним чином – ренесанс документалістики. Колись у Радянському Союзі найкращі фільми про війну були зняті фронтовиками. Оскільки там (на фронті) є випускники театрального інституту чи інші творчі люди, то я гадаю, що у них це має вийти краще. Треба знімати про те, що ти знаєш з перших рук, а ще краще — про те, що ти відчував якось на собі».

Степан Коник

 

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply