Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Thursday, Aug. 16, 2018

Одеса покаже кіно! 13 липня стартує ІІІ Одеський кінофестиваль

Автор:

|

Липень 12, 2012

|

Рубрика:

Одеса покаже кіно! 13 липня стартує ІІІ Одеський кінофестиваль

Одеський кінофестиваль, започаткований три роки тому, схоже, і справді обіцяє стати головною кінематографічною подією року в Україні. Судячи з того, що заповідають його організатори, програма кінофоруму буде насиченою, різноплановою й вельми цікавою.

Фільм відкриття

Відкриється кінофорум показом картини Маттео Гарроне «Реальність», яка отримала цього року Ґран-прі журі Канн. Це — наступний фільм італійського режисера після кримінальної драми «Гоморра», яка виграла в Каннах Ґран-прі 2008 року. Кінокритики називали «Гоморру» найкращим фільмом про італійську мафію від часів «Хрещеного батька».

Цього разу Гарроне торкнувся теми реаліті-шоу. Погоня за славою має найсумніші наслідки для життя добродушного батька сімейства з драми «Реальність». Головний герой «Реальності» володіє в Неаполі процвітаючою рибною крамницею. Якось, піддавшись на прохання дітей, він без особливого ентузіазму погоджується на участь у телевізійному реаліті-шоу. І з цього моменту все його життя перевертається догори дриґом.

Сам режисер, який отримав у цьому році Ґран-прі Канн, повідомив, що після «Гоморри» хотів зняти стрічку, яка виправдовувала б очікування його шанувальників, несла б у собі той же заряд, але й сюрпризи для глядачів.

Буде Клаудіа Кардінале?

Головну роль у стрічці виконав непрофесійний актор Аньєлло Арена, який відбуває довічне ув’язнення за вбивство. Арена відкрив у собі акторський талант у тюремному театрі. В одній з постановок його й побачив Гарроне. Згідно із частковою амністією, ув’язненому артисту дозволено працювати протягом дня поза стінами в’язниці. Незважаючи на те, що Арену називали одним із головних претендентів на приз найкращому акторові Каннського МКФ, відвідувати прем’єри та фестивалі йому заборонено.

Нагадаємо, що в програмі ОМКФ є ще один італійський фільм, зірками якого стали непрофесійні виконавці з кримінальним минулим, — драма «Цезар повинен померти»братів Тавіані, володар «Золотого ведмедя» Берлінале, показ якого на ОМКФ відбудеться в рамках секції «Фестиваль фестивалів».

Також стало відомо, що Одеський міжнародний кінофестиваль відвідає виконавиця головних ролей у ключових європейських фільмах 1960-х і 1970-х Клаудіа Кардинале. Муза Федеріко Фелліні, Лукіно Вісконті, Філіпа де Брока, Серджіо Леоне відкриє показ одного з найзнаменитіших фільмів зі своєю участю — «8 1/2».

Картина «8 1/2» Федеріко Фелліні (1963), згідно з опитуванням режисерів, проведеним Британською кіноакадемією у 2002 році, визнана третім найбільшим фільмом усіх часів. Стрічка також отримала «Оскар» за найкращий фільм іноземною мовою. Показ відбудеться на Ланжеронівському узвозі в день відкриття ОМКФ 13 липня.

Покажуть спо-гади Андруховича

На Одеському кінофестивалі в межах програми «Загублений світ: українське кіно початку 1990-х» покажуть фільм Андрія Дончика «Кисневий голод». Режисер зняв його ще 1991-го за сценарієм письменника Юрія Андруховича. У фільмі піднімається тема дідів­щини. Навіяна вона особистим досвідом служби в радянській армії автора сценарію.

«Служба в армії — це найгірші півтора року мого життя, — розповідає Юрій Андрухович. — Але якби можна було повернути все назад і не піти в армію, усе одно пішов би. Радий, що в мене є такий досвід. Багато написав про це. Свої перші оповідання — ще під час служби в 1983—84 роках. Уперше опублікував їх лише 1989-го. 2007 року перевидав у спільній із Жаданом і Дерешем збірці «Трициліндровий двигун любові». Маю ще цілий армійський розділ у романі «Таємниця». Крім того, згадую армію й у «Лексиконі інтимних міст» — у тих розділах, які пов’язані з місцями моєї служби».

2007-го фільм узяв участь у програмі «Прощавай, СРСР!» на Московському кінофестивалі.

«Найгірший період — півроку в учбовій частині в Чернівцях, — згадує автор сценарію. — Нам просто не давали спати. За статутом, якщо солдат не на вахті, він має спати 8 годин. А нам давали завдання — коли виконаєш, тоді й підеш спати. А вони були такі, що виконати їх було просто неможливо. Потім рік у Гайсині вже здався курортом. Найтяжча проблема — командував відділенням із десятка солдатів. Зловживали там усім, чим могли, а особливо місцевим самогоном. Усі — озброєні, будь-якої миті щонайменше один одного можуть перестріляти. То була відповідальність. Робив вигляд, що командую ними, вони робили вигляд, що слухаються, старшини робили вигляд, що командують мною, а офіцери — що всіма нами. Із тим часом більше веселі спогади пов’язані, але були й трагічні моменти. Чотири хлопці за цей період загинули. Не на війні, а через нещасні випадки та хвороби, один застрелився на посту. Про те, що зараз відбувається в українській армії, не знаю. Але не думаю, що щось добре. Вона така ж хвора, як і все наше су­спільство».

Стрічка, знята в крематорії

В українському національному конкурсі Одеського кінофестивалю візьмуть участь два короткометражних фільми режисерки Лариси Артюгіної. Обидва знімалися в рамках проекту «Україно, гудбай!». На зйомки відводилось усього чотири дні.

10-хвилинну стрічку «Без ГМО» Артюгіна знімала 2011-го в київському крематорії. Молода жінка в стресовому стані випадково опиняється на зад­ньому дворі крематорію. Вона починає розуміти, що кремація — далеко не найгірше, що може трапитися з людиною.

«Цей фільм про те, що сьогодні зовсім не цінується не те що людське життя, а людська смерть. Хочу, щоби глядачі спри­ймали крематорій не як конкретне місце в Києві, а як декорації. Просто на них не було грошей. Це — умовне місце, образ нашої країни. Історія повністю вигадана. Сюжет дуже простий. Це — бюджетний проект, усі працювали безоплатно. Знімальна група, актори, техніку безкоштовно дали. Єдине, на що витрачали гроші, — бензин, чай і бутерброди. Одного дня знімали в крематорії, другого — на Лук’янівському ринку, потім — у мене на кухні та в друга на балконі», — розповіла режисер.

У 18-хвилинному фільмі «Жовта квітка для месьє Бурійона» йдеться про французького письменника, який прилетів у справах в Україну. В аеропорту в Борисполі замість молодої дівчини-перекладача його зустрічає її батько, який ані слова не знає французькою. «Зовсім інша історія, інший жанр. Важко сказати, що ці два фільми знімав один режисер», — зауважила Артюгіна.

Нагадаємо, Одеський міжнародний кінофестиваль проходитиме 13—21 липня.

Дзвінка Камінь

 

About Author

MiCT

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...