Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Wednesday, May. 22, 2019

Об’єднуюча стрічка

Автор:

|

Липень 18, 2013

|

Рубрика:

Об’єднуюча стрічка

22 червня 2013 в музеї народної архітектури та побуту Пирогово, що під Києвом розпочалися зйомки нової стрічки Костянтина Стогнія «Код Кнорозова». «Ми не підлаштовувалися спеціально до цієї дати, священної для індіанців майя, – говорить п. Стогній. – Просто так містично збіглося: християнське свято Трійці, День жертвопринесення Кецалькоатлю, перший день війни та день початку зйомок нашого фільму».

Цілком реальна історія
Цей фільм – про долю західноукраїнського юнака, що тягнеться до знань, але волею долі вимушений воювати. І про долю книги, що з фондів Аненербе (організація, створена для вивчення традицій, історії та спадку німецької раси. – Авт.) потрапила до радянського офіцера-фронтовика, харків’янина Юрія Кнорозова.
«В основу стрічки лягла реальна історія, – каже головний режисер Костянтин Стогній, – ми привезли її з Мексики. Розповів її онук нашого головного героя Юрій Полюхович. Дідусь прищепив йому інтерес до культури майя, і Полюхович став справжнім археологом. Вивчає ієрогліфи майя».
Режисер-постановник картини – Олексій Гуз, художник – Ярослав Зень. Сценаристи: Дамір Майкенов і Олег Федотов. Виконавчий продюсер – Єва Калашник. Червоноармійців і німців грають актори з Києва, а бійців УПА – вихідці із західної України. У фільмі задіяний також німецький актор Себастьян Антон, який ставить і всі діалоги німецькою. Адже в картині німці говорять німецькою мовою, українці – українською, червоноармійці – російською. «Водночас, це – об’єднуюча картина. Як казав Конфуцій: «Нехай розцвітають усі квіти», – підкреслив Костянтин Стогній.

Щоб усе було по-справжньому
«Код Кнорозова» ґрунтується на справжніх подіях. Тому я дуже переживаю, щоб усе було максимально по-справжньому. І форма, і зброя, – повідомляє на своїй сторінці у Facebook Костянтин Стогній. – Одягав «бійців УПА» художник кінокартини Ярослав Зень. Він – з Івано-Франківська, для костюмування акторів запросив київський клуб реконструкторів. Одяг, головні убори (мазепівки й петлюрівки), зброя – усе абсолютно автентичне».
Журналістам дозволили бути присутніми на знімальному майданчику, коли фільмувався епізод про те, як німецькі військовики в перші дні війни заїхали в мирне українське село на заході України. Головний герой, геть іще хлопчик, на ім’я Орест краде в солдата гвинтівку й таємничу книгу – у штандартенфюрера СС (актор Юрій Шульга). Німецький офіцер був членом організації Аненербе та займався вивченням містичних культів.
Як відомо, уже після війни, за трофейною книгою Юрій Кнорозов розшифрував ієрогліфи майя для всього людства.
«Одна із сюжетних ліній фільму – подорож цієї книги від штандартенфюрера СС до бійця УПА Ореста, потім – до фронтовика Юрія Кнорозова, який і розшифрував ієрогліфи майя за нею. Червоноармійці частково розірвали книгу на самокрутки, аж доки лейтенант не забрав її в них », – відхилив завісу таємниці сюжету для своїх читачів у Facebook Костянтин Стогній.

Сімнадцятирічні
Сайт IndiansWorld.org зв’язався з Юрієм Полюховичем, щоб уточнити, чи дійсно сюжет фільму заснований на реальних подіях. Він підтвердив, що ідея зняти фільм виникла в Костянтина Стогнія після того, як Юрій у Мексиці розповів йому історію життя свого діда Василя. 1941 року Василь (йому тоді було 17 років) у селі Бабині Гощанського району Рівненської області викрав із кабіни німецької вантажівки, коли німці зупинилися поїсти вишень, карабін і якісь журнали та книги німецькою, які потім сховав.
Рік потому Василь вступив у загін самооборони УПА й приніс зі собою той самий німецький карабін, який дуже сподобався командирові загону. У підсумку Василь залишився без карабіна, але з журналами й книгами, у яких він прочитав щось і про майя. Так у хлопця зародився інтерес до стародавніх індіанців.
Надалі, після війни, таборів і уранових рудників, Василь зберіг інтерес до американських індіанців і вивчав їхню історію вже як любитель, по можливості дістаючи будь-яку літературу на цю тему, але з Юрієм Кнорозовим він не був знайомий особисто. Разом із тим, було би неправильно говорити, що саме дід захопив Юрія культурою майя, швидше, цей інтерес справді перейшов йому в спадок волею долі: їм не судилося бачитися, лише в рік смерті дідуся онук (до того моменту вже шість років вивчав культуру майя) зміг із ним зустрітися й дізнатися всю історію. Юрію було тоді 17 років…

Правда + вигадка
Що ж до фільму «Код Кнорозова», то його сценарію Юрій не бачив, тож йому складно поки що судити, наскільки той буде наближений до подій нелегкої долі його родича. У будь-якому разі, до фільму слід ставитися як до художнього твору й не оцінювати його з точки зору історичної правдивості сюжету.
Нагадаємо, що навіть історія про вояка радянської армії Кнорозова, який вивіз копії рукописів майя з охопленого вогнем Берліна, незважаючи на її популярність, є легендою. Насправді Кнорозов не тільки ніколи не бував у Берліні, а й не брав участі в бойових діях на радянсько-німецькому фронті.
Сам Юрій Валентинович у автобіографії зазначав, що його визнали невійськовозобов’язаним за станом здоров’я й у вересні 1941 року скерували до Чернігівської області на будівництво військово-оборонних споруд. Після відступу радянських військ з України та встановлення там режиму нацистської окупації Кнорозов, за його власними словами, «проживав у селі Південному Харківського району, проводячи значну частину часу в блуканнях Харківською та Полтавською областями, переховуючись від мобілізації та здобуваючи прожиток для старенької матері».

Соломія Даць

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...