Новини для українців всього свту

Tuesday, Jun. 25, 2019

Новий прорив у кіно? Українсько-грузинсько-німецький фільм «Урсус» — один із найбільш масштабних і цікавих кінопроектів цього року

Автор:

|

Липень 05, 2012

|

Рубрика:

Новий  прорив у кіно? Українсько-грузинсько-німецький фільм «Урсус» — один із найбільш масштабних і цікавих кінопроектів цього року

Таким проект роблять не тільки сценарні моменти з перетіканням жанрів, подоланням меж і перевтіленням героїв, а й залучення до виробництва великої кінокомпанії, різнонаціональних акторів і вперше використаної в Україні для великого екрана технології цифрового запису рухів motion capture, яку глядач знає завдяки фільмам Роберта Земекіса «Полярний експрес» і «Беовульф»та останнього шедевра Стівена Спілберґа «Пригоди Тінтіна». До цього варто додати баталії в Грузії, ралі Європою та Берлінський зоопарк у фіналі. Тому ніскільки не дивує вже існуюча домовленість із серйозним німецьким партнером щодо прокату стрічки.

Ведмідь — у центрі уваги

Сюжет стрічки написав відомий грузинський сценарист, режисер Заза Буадзе. За сюжетом, у 1991-му, під час громадянської війни, мобілізований на службу грузинський режисер Ніка дізнається, що його фільм згорів. Він знайомиться з каскадером на ім’я Хома Гоголь, який водночас опікується покинутим напризволяще ведмедем. Згодом Хома — за несподіваної допомоги Ніки — разом зі своїм чотириногим підопічним отримує запрошення до зоопарку Берліна. Але звіра випадково вбивають солдати. І Ніка вирішує стати ведмедем, надівши його шкуру… Далі — подорож Хоми та Ніки-ведмедя дорогами Європи.

Заза Буадзе розповідає, що насправді все почалося саме в той час, коли розгортається історія самої стрічки — на початку 1990-х, коли в Грузії йшла громадянська війна. Тоді нідерландський режисер Інеко Смітс зібралася вивезти у свою країну місцевого, зі студії, ведмедя. «Ми їй говорили: «Інеко, який ведмідь! Нас забирай, ми гинемо!» — згадує сценарист. — Багато років потому мій друг Отар Шаматава (він є режисером нової стрічки. — Авт.) нагадав мені ту історію, запропонувавши написати сценарій про режисера, який був би якимось збірним образом нашого покоління кінематографістів. Я почав писати, а так як Отар мені не заважав, то в початковому варіанті сценарій у мене вийшов на 250 сторінок. Я вивів дві сюжетні лінії: головну — подорож Ніки, який перетворюється на ведмедя та їде в Берлінський зоопарк, і другорядну — вставні новели, історії Ніки, його друга Хоми та їх супутниці Соні, такі собі незняті фільми — кіно в кіно. Але коли ми зрозуміли, що сценарій треба скорочувати, другу лінію довелося відрізати».

Українці пам’ятають про коріння!

Цікаво, що стрічка виходить багатомовною. На початку фільму головні герої Ніка й Хома спілкуються грузинською й українською, бо Ніка — грузин, а Хома — грузинський українець. До речі, спочатку він мав свій прототип — реального каскадера зі студії «Грузія-фільм», українця за походженням. «Але чому я дав йому прі­звище Гоголь? Не тому, що, як у фільмах про Джеймса Бонда, генерали КДБ називаються Пушкіними. Гоголів у Грузії дуже багато, а на заході країни навіть є ціле село, де майже всі — Гоголі: це люди, які півтора століття тому переселилися з України. Вони вже грузини, але прекрасно знають своє українське походження», — пояснює Заза Буадзе.

У фільмі грає відомий український актор Богдан Бенюк. «Ця роль, звичайно, буде для мене знаковою! — зізнається він. — Один із головних героїв цієї картини — Хома Гоголь, його коріння пов’язане з Україною. Цей персонаж цікавий тим, що він, пройшовши через безліч душевних переживань, приходить до моменту прощення…»

Прикметно, що Богдан Бенюк уже давно грає в Київському театрі імені Івана Франка роль Швейка. І нова його роль дивним чином перегукується із цим образом. «За образом Хома — це і Швейк, і Санчо Панса, — пояснює Заза Буадзе. — Тому я був щасливий, коли відкрив для себе Бенюка й зрозумів, що він — людина, народжена саме для цієї ролі».

Комедія абсурду

За сюжетом, герої фільму їдуть із Грузії до Німеччини, зупиняючись у Туреччині, Болгарії, Румунії. Тож знімати автори планують усю Східну Європу: в Україні — під Києвом і в Карпатах, зокрема в Рахові. Туреччину й Грузію фільмуватимуть у Грузії, Берлін — у Берліні.

Війну будуть знімати у Тбілісі. Заза Буадзе був свідком усіх тих подій: «У сценарії був такий епізод, коли один чоловік ішов через зону бойових дій купувати котові молоко. Насправді, не було тільки кота, названого в сценарії Ніцше. А чоловік був: він підійшов до солдатів, які сховалися за колонами Театру імені Руставелі, і почав розповідати, що вони неправильно стріляють, пропонуючи показати, як треба… Це важко уявити нетбілісцю, це була справжня вистава. Проспект Руставелі у Тбілісі — аж ніяк не Хрещатик у Києві, він маленький, і ось там лунала стрілянина, а поруч стояли люди й ловили ґав, обговорюючи ситуацію. Комедія абсурду! «Плюс» це чи «мінус», але так вийшло, що Бог створив грузинів саме такими: і горе, і радість завжди перетворюються в нас на спектакль, і та війна — найкраще цього підтвердження».

Напевно, саме тому роль у фільмі так зацікавила Богдана Бенюка. «Я дуже люблю трагікомедію, — каже актор. — На мою думку, це — найправдивіший жанр, наближений до життя, адже в ньому радісне та сумне, комічне й трагічне поєднуються так, як поєднуються вони в житті кожної людини. Саме такою правдивою є історія про кавказького ведмедя. Сценарій сподобався мені тим, що в ньому піднімаються вічні теми кохання й зради, помсти та прощення, прагнення свободи й, водночас, несвободи всередині самої людини. Крім того, мені дуже цікаво попрацювати з грузинськими та німецькими колеґами».

Триєдина сила

Мабуть, час уже згадати, що фільм «Урсус» є українсько-грузинсько-німецькою копродукцією, яку представляють три кінокомпанії: Fresh Group Production (Україна), Studio O (Грузія) і Ma.ja.de

(Німеччина). Режисер-постановник фільму — Отар Шаматава, креативний продюсер і автор сценарію — Заза Буадзе, продюсери — Олег Щербина, Юлія Чернявська, Отар Шаматава та Хайно Декерт.

Зараз бюджет стрічки ще не має багатьох остаточних цифр: не затверджено кошторису на комп’ютерну графіку й суми гонорару виконавиці ролі американки. (На цю роль запрошено Кейт Бланшетт. Аґенту акторки прислали сценарій, перекладений англійською, і він їй сподобався. Щоправда, не все визначено з її графіком зйомок.) Однак, пройшовши конкурс проектів Державного аґентства з питань кіно, фільм отримав підтвердження на отримання від України суми 5,4 млн грн. Це — 30 % бюджету. Решта 70 % —3 млн USD, це інвестиції трьох сторін: 10—15 % кошторису повинні покрити державні установи Грузії, до 20 % — Німеччина, 10—15 % — із внутрішніх рахунків української групи компаній Fresh Group Production. Ще 20—30 % можуть профінансувати приватні грузинські інвестори.

Комп’ютерну графіку робитимуть дві київські фірми, які, зокрема, займатимуться реалізацією технології motion capture (захоплення руху), створенням «комп’ютерного» ведмедя, моментів війни та всім постпродакшн. Із цим проектом Україна цілком може вийти й у великий світовий прокат, і на серйозну фестивальну арену. Що ж, чекаємо.

Дзвінка Камінь

About Author

MiCT

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...