Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Tuesday, Oct. 16, 2018

Невгамовний Іллєнко

Автор:

|

Листопад 29, 2012

|

Рубрика:

Невгамовний Іллєнко

В одному із жовтневих номерів «Міст» розповідав про те, що фільм Михайла Іллєнка «ТойХтоПройшовКрізьВогонь» потрапив до лонг-листа номінантів на цьогорічну премію Американської кіноакадемії «Оскар». А що ж треба робити для того, аби здобути цю вагому для будь-якого режисера нагороду?

Потрібні гроші!
Ще до того, як Американська кіноакадемія подивиться фільм і ухвалить своє рішення, “ТойХтоПройшовКрізьВогонь” має здолати чималий шлях, зокрема режисерові треба організувати велику промокампанію в Америці. За його словами, щоб отримати “Оскара” потрібно постійно бути в США, зустрічатися із журналістами, влаштовувати прес-конференції тощо. Словом, показувати фільм там, де тільки можливо.
“Його вже демонстрували в кількох містах США, зокрема в Гарварді. Причому до мене зателефонували просто серед ночі з привітаннями, що перегляд був дуже класний. Також показували в Нью-Йорку – на одному невеликому фестивалі. Там фільм отримав приз глядацьких симпатій”, – зазначив Іллєнко.
Він також розповів, що вже отримав візу в США, аби можна було за потреби туди полетіти: “Звичайно, для “Оскара” треба повезти туди кілька акторів і представити їх там. Тобто, усе це – гроші, яких на це поки що немає. Єдине, що я отримав, то це візу, щоби можна було туди полетіти, якщо будуть гроші. Це – практика будь-якого фільму, який хоче одержати “Оскара”. Там уже працюють ті, у кого є кошти, показують свої стрічки. Усе ж таки там 70 фільмів представлено на конкурс у цій номінації”.
Крім того, чималим «плюсом» для стрічки стане участь у міжнародних кінофорумах. “ТойХтоПройшовКрізьВогонь” був уже на кількох міжнародних фестивалях. На одному з них, який називається “Золотий Вітязь”, у Росії фільм здобув головний приз у номінації “Повнометражний ігровий фільм”. А на “Кіношоку” – це теж міжнародний російський фестиваль – завоював приз Гільдії російських кінокритиків, що теж дуже почесно. Зараз от на “Оскар” подали. Там як буде вже – не знаю, подивимось”, – сказав режисер.

Борг перед Кобзарем
Між тим «оскарівські» клопоти аж ніяк не стали на заваді праці Михайла Іллєнка над новою картиною – за віршем Тараса Шевченка. “У нас твори Шевченка не екранізували 50 років, – говорить режисер. – Був один виняток 1987 року, але тоді наші фільми вже не бачили через нашестя американського кіно. За час незалежності України – жодної екранізації. Про Шевченка були деякі біографічні роботи, а от на твори поета – мораторій, бойкот. Це просто борг кіно й культури нашої перед Кобзарем”.
За словами Іллєнка, за основу фільму ляже вірш “У тієї Катерини хата на помості”. “Це – невеличкий твір, буквально на одну сторінку. Але там такий, я би сказав, пас до нас у сучасність, що, екранізуючи цей маленький сюжет, можна зробити так, що значна частина історії відбуватиметься сьогодні. Це дуже сучасний фільм буде, не просто занурення в ті часи. Хоча екранізуватимемо дослівно, я не модернізуватиму Шевченка. Лише скористаюся цим ось пасом, аби зробити фільм сучасним, енергійним, у такому ж жанрі, як “ТойХтоПройшовКрізьВогонь”, – зазначив митець.
Іллєнко зніматиме цей фільм в Україні. Вибір режисера випав на Корсунь-Шевченківський, що на Черкащині: може, тому, що його батьки – із Черкас, а родичі дружини Світлани також із Черкаської області, зі Звенигородщини.
Михайло Герасимович пояснив, що це буде повнометражна картина. “Вона вже пройшла через певні процедури, зокрема державний конкурс, і це означає, що половина бюджетних грошей уже є. А щодо другої половини ми зараз ведемо перемовини. Вони ускладнюються, звичайно, такою кризовою ситуацією. Люди, у яких є гроші, кажуть: давайте трохи пізніше, бо не до того зараз – війна… (Маються на увазі події навколо парламентських виборів в Україні. –  Авт.). Але, думаю, вони мають рацію”, – підкреслив режисер.

Вітчизняне кіно – невідоме
До слова, тема виборів теж не пройшла повз увагу кінорежисера. Він ще й планує зняти документальний фільм про політичні події, які відбувалися навколо скандальних мажоритарних округів під час виборів.
“Я попросив Андріїв – Іллєнка й Мохника, – аби вони зібрали всі касети, які були відзняті на цих подіях, щоби, може, просто документальний фільм зробити. Це було и цікаво. І важливо, аби це залишилося в історії”, – зазначив Іллєнко.
Він також поділився своїми думками, зокрема, щодо того, що ще могло би стати сюжетом для його майбутніх фільмів. “Наприклад, “Солодку Дарусю” Матіос важко екранізувати. Ця проза не для кіно. Тобто це – породиста генетично проза, тому її складно на кіно перевести. Зате цікаво було би Юрія Горліса-Горського “Холодний Яр” зробити. Але зараз я поки що займаюся твором Шевченка”, – сказав митець. – У Холодному Яру я познайомився з онукою Горліса-Горського. Планую з нею зустрітися в Києві. Щоправда, вона українською не розмовляє, бо живе в Америці”.
Водночас, Михайла Іллєнка дуже тривожить становище вітчизняного кінематографу в Україні. Адже український екран заполонило, з одного боку, російське кіно, а з іншого – американське. “Узагалі в нас дуже гарне кіно, просто воно невідоме, – говорить він. – Проблема в тому, що наш екран зараз окупований. І це не випадково, і це все дуже серйозно, і його нам ніхто віддавати не збирається. Бо, скажімо, для Росії це – дуже потужна пропаганда, ну, і комерція, а для Америки – це дуже потужна комерція, а також пропаганда своєї країни, своїх героїв”.
Саме це, на думку режисера, не дозволяє розвиватися чудовим українським митцям, яких у країні досить багато. “Я дуже добре знаю короткометражні українські фільми. Протягом 16 років уже вдається організовувати фестиваль “Відкрита ніч”. Це фестиваль короткометражного українського кіно. Там просто шедеври є, і це абсолютно без перебільшення кажу. Так що, можете повірити на слово, й автори, і режисери, й оператори – усе це є в Україні, і дуже класні всі. Це я знаю дуже добре”, – наголосив Іллєнко.

Соломія Даць

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...