Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Tuesday, Oct. 16, 2018

На що українські кіношники вициганюють гроші від держави

Автор:

|

Вересень 15, 2016

|

Рубрика:

На що українські кіношники вициганюють гроші від держави

Незабаром оголосять переможців першого туру чергового відбору кінопроектів, які претендують на державну підтримку. Що саме держава готова фінансувати, журналісти поцікавились у фахівців кіноіндустрії.

Андрій Суярко, кінопродюсер:

Андрій Суярко
— Безумовно, стрічки, які фінансує держава, не повинні руйнувати основи державності, підміняти поняття, бути спекулятивними тощо. А таких — не багато. Наприклад, уже вдруге оголошують конкурс на тему Крут: попередні заявки не задовольнили Комісію.
В ідеалі, звісно, попит має формувати не держава, а публіка. Але держава шляхом фінансової підтримки може актуалізувати ту чи іншу тему. Наприклад, знімати історичне кіно — задоволення не з дешевих, і всі, крім глядачів, це розуміють. Тому багато історичних проектів держава підтримати не може. Головна тенденція: проектів стає більше, і це добре, бо саме в такому випадку можуть з’являтися гідні роботи.
У системі державної підтримки для мене завжди було два питання, відповіді на які знайти не можу. Перше — хто ті люди, котрі сидять в Комісії, і що вони такого видатного зробили? А другий — кому дають гроші на той кінематограф? Адже, здебільшого, ці фільми нудно дивитися навіть на етапі трейлера.
Мені здається, що держава дає гроші на вельми дивні речі. Тому я, наприклад, на пітчинг не подав (фільм «ТойХтоПройшовКрізьВогонь» фінансувала держава, але тоді пітчинг не проводилися, а рішення приймало керівництво Держкіно. — Ред.). Можливо, колись наші чиновники вирішать підтримати нормальне, жанрове, комерційне кіно. А поки що це — просто чорна діра, незрозуміло про що, для чого і, головне, для кого. З іншого боку, у мене багато знайомих, котрі з цього годуються. Тому тут у мене двояке відчуття: з одного боку, я радий, що вони мають кусень хліба з маслом, а з іншого — не тішуся тому продукту, який вони виробляють.

Володимир Тихий, кінорежисер-документаліст:

Володимир Тихий
— Державні гроші мають іти на стрічки, які дають свіжий, адекватний художній аналіз української реальності. Без нашої традиційної совкової провінційності. І в Україні вже дозріло покоління — назвемо їх двотисячниками (25-35 років) — яке здатне такі проекти створювати. При цьому жанр для отримання державної підтримки значення не має. Єдине, на що грошей точно не дадуть, — телемило проросійського спрямування.
Дуже чекаю, коли Держкіно виробить концепцію і пояснять, які фільми вони готові підтримувати. Жодного разу Експертна рада публічно не пояснила, чого хоче від кінопроектів, які подаються на конкурс, і яке кіно зараз потрібне державі.
Маю велику надію, що почнуть підтримувати жанрові проекти. Попередні 25 років Держкіно фінансувало дуже дивні фільми. А мені здається, зараз нам потрібна міфологія країни в хорошому сенсі цього слова, а також сучасні герої, які відображають зміни в суспільстві. Поки що свідомість людей змінюється швидше, і кінематограф не встигає за ними.

Юрій Мінзянов, тележурналіст і продюсер:

Юрій Мінзянов
— Найбільше заявок на держфінансування в категорії короткометражних стрічок. Це — стартовий жанр для багатьох кіношників. Люблять фінансувати сучасні актуальні історії і навпаки — історичні картини. Багато проектів авторського, фестивального кіно.
Але загалом жанрових обмежень немає. Чомусь на державне фінансування рідше подають жанрові проекти, затребувані у масового глядача: комедії, детективи, фантастика. Фільмів, які могли б збирати касу, подається мало й якість їхніх заявок досить слабка. В ідеалі потрібно робити окремий пітчинг для жанрового кіно, і це питання зараз розглядається в профільній агенції.

Ярослава Наумова, «Телекритика»

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...