Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Tuesday, Aug. 14, 2018

На екрани вийшов український повний метр з українськими акторами, мовою та режисером

Автор:

|

Листопад 08, 2012

|

Рубрика:

На екрани вийшов український повний метр з українськими акторами, мовою та режисером

На кіностудії імені Довженка вперше за багато років зняли повнометражну вітчизняну стрічку. Це – уже друга картина Олександра Ігнатуші, і він не приховує, що його робота в основному орієнтована на жіночу частину аудиторії, якій близькі особисті проблеми головної героїні. Стрічку знімали протягом трьох років, до речі, за державної підтримки.  Точний бюджет фільму режисер не називає, але приблизно було виділено шість мільйонів гривень.

За вітчизняним продуктом скучили
“Мамо, я льотчика люблю!” – так назвали автори нову стрічку кіностудії імені Олександра Довженка. Це – сучасна мелодрама, у якій розповідається про відому актрису, котру полишає чоловік. Жінка не може із цим змиритися. Проте невдовзі знаходить нове кохання – льотчика, із яким хоче прожити решту життя.
«Ключова ідея фільму – кохання. Сценарій написала жінка (Віра Мельник). І по суті це – мрія жінки. Вона сама є джерелом кохання, вона прагне любові й не може без неї жити. Власне, про це і є фільм. Це історія красивої жінки – відомої актриси, яка шукає кохання», – зазначає Олександр Ігнатуша.
Усі зйомки проходили в Києві. «Мені важко було виїхати, навіть у експедицію в Карпати через невправність студійних працівників, – пояснює режисер. – Але ми знайшли Карпати під Києвом. Нам потрібен був мальовничий санаторій і ми поїхали в Ірпінь. Бо, за сценарієм, туди тікає героїня, щоб усамітнитися.»
За словами автора стрічки, фільм розрахований, перш за все, на жіночу аудиторію різного віку: «Студійні працівниці – і двадцятирічні, і старші, – які бачили уривки фільму, з інтересом сприймали й епізоди зради, й епізоди ніжного кохання. Але я переконаний, що фільм буде цікавий багатьом українцям. Бо за українським продуктом скучили. А це україномовне кіно. Більшість подій відбувається в Києві. Зимовий Київ – це один із головних героїв. І глядачі упізнають чимало міських куточків. Також події відбуваються на студії Довженка. Важко про це говорити, але студія вмирає. Ми то з гумором, то зі щемом у серці додумували, як у павільйонах одночасно знімається кілька фільмів. Але насправді в реальному житті студія виглядає пусткою.»

«Насолоджувався роботою з акторами»
Головні ролі в стрічці зіграли Ольга Сумська, Ігор Пісний і Сергій Калантай. Ольга Сумська була затверджена на роль без жодних кастингів і кінопроб. Актриса розповідає, що дуже щаслива, що може грати в українському повному метрі, з українськими акторами, мовою та режисером: «Люди вже сумують за українським кіно, як ні за чим іншим. Наїлися шоу-бізнесу, телебачення, а кіно – це завжди поезія.»
Вибрати актрису на головну роль було дуже просто, зізнається режисер. За сценарієм, Любов Журба – відома театральна артистка, у якої всі беруть автографи, шикуються в чергу за інтерв’ю. «Окрім Ольги Сумської, ніхто би не зміг усе так достовірно зіграти, – переконаний п. Ігнатуша. – Я вважаю, що це – єдина актриса, яка могла це зіграти. Десять років тому це була би роль Ади Роговцевої. А сьогодні єдина, хто підійшов, – Ольга Сумська. Адже вона справді – зірка. Вона знає, що таке слава. Знає, як це, коли ти проходиш повз людей, а вони шепочуться в тебе за спиною. До того ж я насолоджувався роботою з акторами. Ольга Сумська, Сергій Калантай – мої друзі. Ми з півслова одне одного розуміємо. А я все ж таки театральний актор. І для нас володіння професією – це задоволення.»
Та й сам режисер з’являється в кадрі на кілька секунд – везе героїню Любов Журбу в таксі. «Це не тому, що я дуже хотів знятися, – ніби виправдовується він. – А тому, що мені так було простіше, ніж шукати когось. Тому я взяв власну машину і сів за кермо.»

Любовний трикутник
Отже, маємо історію красивої жінки, що шукає своє кохання. Мрія будь-якого чоловіка – театральна акторка Любов Журба – випадково зустрічає свого студента. Майже п’ятнадцять років різниці у віці не стають на заваді народженню чистого й світлого почуття. Хоча колишній чоловік героїні категорично проти такого захоплення.
«Усі герої фільму проходять через великі випробування, там такий трикутник! – розповідає сценаристка фільму Віра Мельник. – Героїня прожила із чоловіком 30 років. За цей час виросла донька, онука, і чоловіка, звичайно, потягло на молодих дівчат. Вона залишилася сама.»
Ольга Сумська каже, що роль писалася ніби для неї. Актриса зізнається: у стрічці є навіть її біографічні мотиви.
“Це не так уже й легко. У власному одязі, у рідному Києві, усі рідні обличчя. Мій одяг із фільму у фільм подорожує, уже жартують на цю тему. Гроші маленькі виділяють, то економимо, на чому можемо. Підходить жіночка: “А я цю шубку вже бачила на вас у іншій стрічці? Цього соболя ні з чим не сплутаєш”. Наш головний кінопрокатник Богдан Батрух пообіцяв зробити 60 копій фільму й показати принаймні в україномовних регіонах. Якщо держава виділить гроші на російський дубляж, хотіли би повезти стрічку на фестивалі в Росію. Але поки що не бачу великого ентузіазму в продюсерів. Хотілося б, щоби більше не були байдужими. Фільм дійсно достойний”, – додала п. Сумська.

Без смачних поцілунків?
Прикметно, що за три роки роботи над цією повнометражною ігровою стрічкою змінилося три режисери. Про що це свідчить? Не всім удавалося перейнятися жіночою долею. Утім, тепер усе вже позаду – із цим завданням чудово впорався Олександр Ігнатуша. «Як сказав Жванецький: “Я ніколи не був жінкою – цікаво, що вона відчуває?” У цьому випадку я, скоріше, був провідником мотивацій акторських, дійових, – зауважує сам режисер.
Спершу в стрічці було доволі багато еротичних сцен за участю Сумської, але режисер їх вирізав. “Але, як на мене, фільм вийшов аж занадто цнотливий. Було багато доволі еротичних сцен, але в кінцевому варіанті не залишилося жодного смачного поцілунку. Питала у режисера, чому він так зробив. Виявилося, що фільм із 140 хвилин треба було скоротити до 110, то він еротику прибрав. Каже: український глядач такого не сприйме. А я думаю, що він якраз і не до такого готовий. Пристрасть завжди цікава”, – розповіла Ольга.
До слова, уже відбувся й перший показ – у рамках міжнародного кінофестивалю “Молодість” у Києві. Актори й поціновувачі вітчизняного кіно, які першими побачили стрічку, упевнені, що саме така картина може стати чудовим стартом для відродження української кінематографії.

Дзвінка Камінь

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...