Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Monday, Dec. 11, 2017

Канни-2015: у кадрі — Україна

Автор:

|

Травень 28, 2015

|

Рубрика:

Канни-2015: у кадрі — Україна
Фільм Анатолія Матешка Captum шокував Канни

Фільм Анатолія Матешка Captum шокував Канни

На 68-му кінофестивалі українські фільми були представлені лише на кіноринку, який проходить паралельно з фестивалем і, по суті, є його «фінансової» стороною, — у національному павільйоні, а також в Short Film Corner — платформі для молодих кінематографістів. 20 травня в межах Канського кіноринку голова Державного агентства України з питань кіно Пилип Іллєнко репрезентував низку українських проектів. Показ пройшов в Українському павільйоні за участю вітчизняних та закордонних режисерів і продюсерів.

Не кота в мішку купують
Голова Держкіно Пилип Іллєнко у вступному слові наголосив, що українська держава, яка опинилася в складній економічній ситуації, підтримує свій кінематограф, продовжуючи фінансувати виробництво, а також, опрацьовуючи питання про диверсифікацію джерел фінансування українського кіно.
У числі репрезентованих були фільми, що перебувають на різних стадіях виробництва або були завершені впродовж останнього часу. Продюсери компанії Insightmedia Володимир Філіппов та Андрій Суярко разом з режисером Тарасом Ткаченком представили стрічку «Гніздо горлиці», що зараз знаходиться на стадії завершення, й «Окупація», а також проект «Олександр Довженко. Одеський дебют» Костянтина Коновалова. Продюсери оголосили, що до виробництва цього проекту тільки-но долучилася німецька продюсерська компанія.
Завершується й виробництво картина Отара Шаматави «Урсус». Одним з її продюсерів також є німецька компанія (Aktis Film), і її директор Стеліос Ціaнніс взявся представити публіці фільм спільного виробництва України, Німеччини, Болгарії та Грузії.
Продюсер Юрій Леута представив завершений фільм Ігоря Мінаєва «Голубе плаття», а Олена Фетісова та Володимир Козир — майбутню стрічку Романа Ширмана «Тепер я буду любити тебе».
«Ця подія, яка відбулася нині на Канському фестивалі, ще раз засвідчила, що Україна здатна привертати до себе увагу також і демонстрацією своїх культурних здобутків. Успіхи наших митців є справді вражаючими і, на мою думку, мають бути належно оцінені не лише на європейських теренах, а й у себе на Батьківщині. Хочу ще раз подякувати всім, хто долучився до організації Українського павільйону в Каннах, а це окрім Держкіно — Благодійний фонд Ігоря Янковського «Ініціатива заради майбутнього» і Міжнародний кінофестиваль «Молодість», — сказав голова Держкіно Пилип Іллєнко.

Стрічка Слабошпицького — нарозхват
Вельми прикметно, що на Канському міжнародному кіноринку було продано права на кінопрокат іще не знятого проекту «Люксембург» українського режисера Мирослава Слабошпицького.
Угода передбачає продаж прав на показ стрічки у Греції (компанія Danaos) та у країнах колишньої Югославії. Також ведуться перемовини щодо продажу прав на кінопрокат «Люксембургу» в Японії та Франції.
Презентації «Люксембургу» на Канському кіноринку відбувалися поза Українським павільйоном. Проектом Мирослава Слабошпицького опікується французька компанія Alpha Violet production, оскільки фільм має стати спільним виробництвом Франції, Німеччини та України.
Alpha Violet production продовжує займатися й міжнародним продажем фільму «Плем’я» – повнометражного дебюту Мирослава Слабошпицького, який уже здобув 40 нагород міжнародних кінофестивалів. 2014 року знятий із залученням державного фінансування фільм «Плем’я» Мирослава Слабошпицького завоював три призи в Каннах (у тому числі гран-прі «Тижня критики»).
Стрічку вже закуплено для показу в 40 країнах. Зокрема, права на кінопрокат «Племені» нещодавно придбав Тайвань (компанія Cineplex). Зйомки «Люксембургу» мають розпочатися щойно наприкінці 2015 року у Чорнобильській зоні.

Про людей із чистими серцями
Для молодих кінематографістів у Каннах працював Short Film Corner, в рамках якого відбулася презентація 15 короткометражних робіт, зроблених в Україні або за участю українських фахівців. Серед короткометражок, що демонструвалися на цьому майданчику, також був фільм про події на сході України. Це — півгодинна стрічка “Одного разу на міні” (Once Upon A Mine), яку зняв американець українського походження Вовка Соловей, як він сам себе називає.
Автори заявляють, що це — перший ігровий фільм, знятий в зоні АТО. В ньому йдеться про художника, який намагається втекти з охопленого конфліктом Донбасу.
Більшість стрічок, представлених на канському майданчику, – саме українські фільми, однак були і роботи спільного виробництва. Одна з таких стрічок — “Країна у вогні” (Nation On Fire) Стефана Букаса, в якій йдеться про події під час Майдану. Вона знята в копродукції України, Великої Британії та Росії. Фільм про кримських татар “Кирим” Ксенії Джорно зроблений в копродукції України та ОАЕ.
Також у Short Film Corner показали чотирихвилинний мультфільм “Острів” 15-річного Микити Тимощука. Ідеться в ній про плем’я, що живе на острові, не застосовуючи зброї. Дістатися його здатні лише люди «із чистими серцями».

Притча про насильство
У Каннах, у Палаці фестивалів, відбувся й окремий показ українського фільму Анатолія Матешка Captum, що латиною означає «полон». Головні ролі в картині виконали Володимир Горянський, Остап Ступка і Лариса Руснак. У конкурсну програму 68-го фестивалю фільм не потрапив, але світова прем’єра щойно завершеної стрічки відбулася в рамках Marchе du Film — канського кіноринку, й Український павільйон активно рекламував фільм, а безпосередню допомогу з інформаційної підтримки надав Андрій Халпахчі.
«Полон» — це історія про 12 полонених і двох охоронців, які з фізичного знищення полонених влаштовують гру зі ставками. У стрічці, в якій зіграли відомі актори Володимир Горянський, Лариса Руснак, Остап Ступка, йдеться всього про один день життя людей у полоні бойовиків.
Продюсер картини Олександр Ітигілов зняв цей страшний і жорстокий фільм на власні гроші. Режисером фільму став Анатолій Матешко — відомий за серіалом серіалу “День народження Буржуя” та дитячим мюзиклом “Трубач”.
“Але у нас немає ні Путіна, ні Порошенка — нікого. Яскраво виражених політичних моментів теж немає. Є загальна ситуація, яка, певно, була і сто років тому, — так Анатолій Матешко розповів про свій фільм. — Ми хотіли зробити деяке узагальнення теми полону та взагалі теми війни. Коли війна відбирає у людини право не тільки жити, але й померти”.
Це був показ в першу чергу для дистрибуторів і тих людей, які можуть купити картину для демонстрації на телеканалах. Під час перегляду одному з дистрибуторів стало недобре. Він не міг витримати сцен жорстокості і насильства, якими рясніє ця картина. Хоча потім все ж повернувся в зал і додивився стрічку до кінця.
«У нас у фільмі немає жодної буквальності: наша картина – це притча про будь-яке насильство, про будь-яку війну», — каже режисер.

Перекручена правда
А тим часом у російському павільйоні в рамках канського кіноринку показали короткометражний фільм московського студента Іллі Новодворського «Тут живуть люди». 30-хвилинна стрічка теж розповідає про війну на Донбасі. Її було знято у грудні 2014 року, а в березні цьогоріч — показано на телеканалі «Росія 24». Автор картини стверджує, що поїхав на Донбас із власної ініціативи та за власні гроші.
Фільм побудований як низка інтерв’ю. «Вони навіть не знайомі між собою, у всіх різні страхи і трагічні історії, але всі немов сходяться в одній точці, коли без тіні сумнівів кажуть, що не покинуть батьківщини: балерини продовжують танцювати, художники — писати, а вчителі – вчити», — ідеться в анотації до фільму.
Як зазначають її автори, юний режисер нібито приніс фільм до Громадської палати РФ. Там його «високо оцінили і допомогли вийти на широкого глядача». «Це — стереотип, що у нас існує цензура на телебаченні», — розповідає, своєю чергою, режисер фільму.
«Успіх Іллі — навіть не в щирості, достовірності та драматизмі,  а в тому, що його покажуть європейцям, і, можливо, вони зрозуміють, що Порошенко, якому вони гаряче тиснуть руки і шлють транші, — це фашист, а на Донбасі живуть люди», — написав напередодні показу стрічки російський блогер Ілля Білоус.
Керівництво російського павільйону повідомило, що фільм показали позапланово, на прохання автора. Воно, мабуть, не було в курсі того, що газета «Известия» написала про показ у Каннах ще 3 квітня.

Соломія Даць

Переможці Канського кінофестивалю
Головний приз кінофестивалю — “Золоту пальмову гілку” — присудили фільму режисера Жака Одіа “Діпа”.
Гран-прі фестивалю отримав фільм “Син Саула” угорського режисера Ласло Немеша.
Премія за режисуру дісталася Хоу Сяосяню з Тайваню, який зняв стрічку “Вбивця”.
Найкращим актором журі Канського фестивалю визнало Венсана Ліндона (“Закон ринку”).
Нагороду за найкращу жіночу роль одержали Руні Мара (“Керол”) і Емманюель Берко (“Мій король”).
Призом журі фестивалю відзначено фільм “Лобстер” грецького режисера Йоргоса Лантімоса.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...