Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Sunday, Sep. 23, 2018

«Їдке кіно» запрацювало!

Автор:

|

Червень 11, 2015

|

Рубрика:

«Їдке кіно» запрацювало!

Йод

В українському кінематографі виникло нове явище під назвою «Йод-1». Цей альманах — спроба започаткувати сатиру в кіно нової доби. Автори стрічок гостро висловлюються з актуальних питань української дійсності, унаочнюючи і висміюючи фальш, якою просякнуте наше — у першу чергу політично-владне — життя.

Змусити владоможців навік забути про жадібність
6 червня в українському кінопрокаті стартував кіноальманах «Йод» виробництва «Лабораторії проектів» Національної спілки кінематографістів України (НСКУ). Це — збірник сатиричних художніх, документальних та анімаційних короткометражок, присвячених особливостям українського буття, хронометраж яких складе від 30 секунд до 3 хвилин.
Куратором проекту став кінорежисер, сценарист і продюсер Дмитро Томашпольський. «21-хвилинний альманах — неформат для традиційних кінотеатрів, — розповів кінорежисер. — Тож майданчиком для нас стане Інтернет і, можливо, телеканали на кшталт “Громадського телебачення”, “Еспресо TV” чи “UA: Першого”».
Використовуючи тільки доступні кінематографістам ресурси, автори проректу хочуть змусити владоможців навік позабути про власну жадібність, дурість і нахабство. «Будь-які прояви перерахованого вище сатиричною луною відгукнуться в короткометражках нашого альманаху», – застерігають вони.

Теми корупції й «світлого майбутнього»
Прем’єра ж альманаху відбулася кількома днями раніше, 28 травня, в межах вручення премії Національної спілки кінематографістів України (НСКУ) у Будинку кіно. Цікаво, що тематика робіт збірки цілковито збіглася з головною думкою виступу голови НСКУ Сергія Тримбача, який наголосив, що кінематографічне братство має довести державі, що фінансувати треба не тільки війну, а й діячів мистецтв. Адже більшість робіт присвячено саме новому етапу стагнації української кіногалузі, що настав після бурхливого періоду зйомок понад 50 кінострічок нової хвилі українського кіно.
Приміром, у фільмі «Одкровення» кінорежисера Павла Острікова головний герой – актор зазнає смертельного поранення через те, що з міркувань економії в нього стріляють справжніми, а не холостими патронами. У ході «п’єси» з’ясовується, що на знімальному майданчику немає ані каскадерів, ані кваліфікованих спеціалістів.
А героїня стрічки «Останній бюджет» Дмитра Томашпольского зазирає до рота прем’єр-міністру — її погляд сягає вглиб аж до органів травлення, проте й там вона не знаходить жодних ознак коштів на фінансування кіно. Зате цей можновладець радіє звістці, що українські кінематографісти вимерли, й тішиться думкою поховати їх у землі, на якій творив Олександр Довженко. Далі за сюжетом — поетична кіномова з ремінісценцій фільмів самого кіномайстра. У головній ролів стрічці знялася працівник Держкіно Ярослава Беззабава, випускниця КНУ театру, кіно і телебачення імені Карпенка-Карого.
Також автори робіт торкаються теми корупції («Детектор своїх» Валерія Симончука), Майдану («Задовбали» із чотирилогії Антоніни Ноябрьової) і «світлого майбутнього».

«Йод» — це від зеленки
Дати проекту назву «Йод» автори вирішили, відштовхуючись від української традиції поливати політиків зеленкою. Саме з такої хроніки й починається показ збірки.
Усі ці роботи можна назвати «міні-короткометражними». Їх автори намагалися творити в жанрі сатиричної комедії. Прихильником цього жанру є Дмитро Томашпольський, який уже зняв у ньому близько 15 фільмів.
«Комедія, й особливо сатирична комедія, в Україні абсолютно не має традиції. І те, що сотня людей працювала у цьому напрямку, є великим досягненням, — пояснює куратор альманаху. — Разом із тим, авторам фільмів притаманна нерішучість. Все-таки сатира має бути не просто гострою, а небезпечно гострою, вибухонебезпечною. Все-таки всередині нас ще сидить внутрішній редактор — страх. Тож роботи із першого випуску “Йоду” ближчі до гумору. Це — такий добродушний сміх. Сатира ж має викликати не тільки усмішку, а й біль і бажання щось змінити. В українській культурі такий приклад є. Це — Микола Васильович Гоголь. От на кого треба рівнятися».

Виручав ентузіазм
До виробництва альманаху долучилися автори різних поколінь. Тут — і досвідчені письменники Олександр Володарський та Аркадій Гарцман, і кінематографісти-початківці (Антоніна Ноябрьова), і студенти Дарія Баранова, Дарина Долеско та інші. Загалом їх наразі восьмеро.
Обговорення й проектування майбутніх фільмів відбувалося під час пітчингів, а потім — і досліджень «Лабораторії проектів». Відбувалося це в тій же залі Будинку кіно, де народилося об’єднання «Вавилон’13». Учасники «Йоду», за словами Дмитра Томашпольського, мали цілковиту свободу – працювали без жодного редакторства.
А от бюджету на створення збірки не було. «Цей проект має, скоріше, волонтерський характер, — пояснює Томашпільський. — Він не фінансується з боку держави. Ми все робимо самі. Цього року наша держава зупинила процес кіновиробництва. Але кінематографісти — народ безжурний. Ми придумали “Йод”, і дуже сподіваємося, що таке ставлення влади до кінематографа — тимчасове».
Виручали ж учасників проекту ентузіазм і домовленості зі студіями про безкоштовну допомогу. Саме виробництво тривало три місяці. Кілька новел і досі перебуває в роботі. Швидше за все, вони увійдуть до наступних випусків альманаху.
Технічний рівень робіт можна окреслити як лабораторний. Найбільше зацікавити вони можуть поданими ідеями. Авторські права на кожний фільм належать його творцям. «У випадку з волонтерським проектом договорів ми не укладали», – каже п. Томашпольський.

Нумо працювати разом!
Подальші випуски «Йоду» стосуватимуться не лише теми кіно. «Цього разу ми не могли обійти цю тему: ціле покоління молодих кінематографістів — без роботи, без перспектив. Але в майбутньому буде більше загальнолюдських, загальносоціальних тем. Ми орієнтуємося на запити читача», — зазначає режисер.
Зараз Дмитро Томашпольський продовжує збирати матеріал для нової партії «Йоду». Також він підкреслює, що «Йод» — саме сатиричний альманах. «Поява сатиричних комедій — перша ознака одужання суспільства, — каже кінорежисер. — І якщо з’являться наступні випуски альманаху й вони будуть сатиричними, це буде точною ознакою того, що держава Україна стоїть на правильному шляху. Зараз в Україні трагедій і драм є набагато більше, ніж комедій».
І хоч український кінематограф відроджується, зауважує режисер, все-таки існують проблеми з адекватною оцінкою та прийняттям нових течій в кіно, нової подачею сюжетів. «Молодим авторам, режисерам, тим, хто хотів би спробувати себе в кіно — саме час до нас приєднатися, — запрошує він до співпраці. — Нам потрібна нова кров. Нумо працювати разом!

Степан Коник

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...