Новини для українців всього свту

Tuesday, Jul. 16, 2019

Іллєнко зніме стрічку за твором Шевченка

Автор:

|

Березень 21, 2013

|

Рубрика:

Іллєнко зніме стрічку за твором Шевченка

Художню стрічку «Толока», із думкою про яку український режисер Михайло Іллєнко жив півтора останніх десятиліття, зараз знімають у музеї народної архітектури та побуту «Пирогове», упродовж року буде ще кілька локацій, а на прем’єру обіцяють запросити навесні 2014–го – до 200-річного ювілею Тараса Шевченка.
Це все-таки Шевченко!
Вірш «У тієї Катерини хата на помості», який ліг в основу сюжету картини, є одним із найкоротших у Кобзаря – усього 67 рядків. Але це ніяк не завадило авторам проекту «розмахнутися» в часі аж на 400 років.
Стрічка охопить 14 важливих фрагментів історії України. «Екранізуючи Шевченка, ми не викидаємо жодної коми, але тут буде також передмова, післямова, — розповідає режисер. — Тобто, є вірш Шевченка, і є наша кінематографічна обкладинка. Намагатимемося зробити її сучасною, цікавою для глядача. Дуже хочеться, щоби ця драма перетворилася на певний імпульс, який не буде ані депресивним, ані фатальним… До речі, спочатку «У тієї Катерини…» була народною піснею. І якби Шевченко її не записав, не адаптував, не переробив — твір би просто забули. Він писав цей вірш у засланні, для Шевченка було важливо нагадати цю історію. У цій поезії йдеться про взаємини, які сьогодні можуть здивувати… А ми будемо розповідати про складні часи, героїчні характери, тут перетинатимуться потужні силові лінії…»
Фільм розрахований і на тих, хто знає Шевченка, хто любить його. І окремо на тих, хто впевнений, що Шевченко – це відомий футболіст. Саме їм, стверджує п. Іллєнко, треба повернути Тараса, нагадати про нього, «а той, хто любить Шевченка – і далі любитиме його.»
… і місточок у сьогодення
До творів Кобзаря українське кіно було байдужим кілька десятиліть — п’ятдесят років Тарас Шевченко не екранізувався в Україні. «Це – фантастичний факт, – каже режисер. – Був один виняток — фільм за твором Шевченка «Капітанша» режисера Бориса Квашньова. Але цю картину, датовану 1987 роком, мало хто бачив. Кажуть, гарне кіно… Зараз багато запитань із приводу того, як із такої невеликої поезії можна зробити повнометражний фільм. Але ж це — Шевченко. У нього й один рядок — величезна коштовність. Якщо ж розглядати це запитання з позиції мінімально допустимої концентрації Шевченка в українському кінематографі, то, зважаючи на те, що кіно півстоліття бойкотувало Кобзаря, не думаю, що ті кількадесят рядків — це дуже мало. Нам треба повертати Шевченка поступово. Це як людина голодувала тривалий час, а потім починає потроху їсти. До того ж, цей невеличкий твір виходить за межі власного сюжету, він просто проситься, щоби детально розказали про його героїв… Він викликає бажання закинути місточок у сьогодення — сюжет «Толоки» простягається аж до наших днів.»
До речі, у фільмі будуть вкраплення й з інших творів Шевченка. Наприклад, це – вірш «Молитва». «Оці два вірші – і наша кіношна «палітурка» з двох боків», – пояснює Михайло Іллєнко.
За формулою “ми – для нас – про себе”
Фільм «Толока» – це екранізація невеликого твору – романтично-драматичної балади буквально на одну сторінку. «Але ця сторінка – настільки енергомістка! – захоплюється режисер. – Почалося з того, що захотілося трошечки подивитися на ту епоху – це часи козаччини – і побачити тих героїв. Бо в цьому вірші Тараса Шевченка навмисно дуже скупо про них сказано. Це схоже на лібрето – гарну драматичну пружину, просто унікальну.»
У Шевченковому вірші “У тієї Катерини хата на помості” йдеться про жінку, яка пообіцяла свою прихильність тому, хто визволить із турецької неволі її брата. Як виявилося згодом, мова йшла не про брата, а про коханого. За цю брехню Катерині відрубали голову, але в Іллєнковій екранізації вона не помре від шаблі ревнивого козака.  «Воно так само виросло, щоби розказати про тих людей – як вони зустрілися, хто вони такі, із чого починалося це все, – пояснює автор стрічки. – І ми дійсно жодної букви не змінюємо у Тараса Шевченка… А далі (хочете – вірте, не хочете – не вірте) пішла така післямова. І сягає вона фактично нашого сьогодення. Останні епізоди пов’язані вже з днями чорнобильськими.»
Іллєнко підрахував, що в Шевченка в головної героїні три репліки – 31 слово. «Але в цій передмові, в історії, про яку я сказав, між ними досить цікаві взаємини – драматичні, парадоксальні, абсолютно несподівані. Бо в цій передмові якраз ідеться про те, як складалася ця пружина», – наголошує п. Іллєнко.
Центральний образ – хата
Головні ролі в «Толоці» виконують Богдан Бенюк, Дмитро Рибалевський, донька режисера Іванка Іллєнко (вона — балерина, зараз живе та працює у Чехії), Дмитро Лінартович… Чимало артистів, які знімаються в «Толоці», були учасниками попередніх картин Іллєнка. І це – не просто збіг. Вони – однодумці режисера, а в такій роботі це багато значить, переконаний він: «Актори переходять із фільму у фільм, бо стрічки – споріднені. Це – невипадково. Від символізму я далекий, але сподівань багато.»
Центральним образом картини, який об’єднає в єдине ціле Шевченка та його нащадків, буде хата. Та, із якої вийшли ми всі… Хата Михайла Іллєнка — у селі Легедзиному, туди він їздить на толоку. А принагідно згадує, як 1984 року, повернувшись в Україну після 44 років мандрів радянськими просторами — ударні будівництва потребували працьовитих рук, — його мама порахує й скаже, що їм із батьком довелося переселятися 14 разів. «Чотирнадцять дахів, дверей, ключів… Героїня «Толоки» Катерина також чотирнадцять разів прощалася з хатою й знову підіймала її», — проводить аналогію зі своєю стрічкою Михайло Іллєнко.
У київському національному музеї «Пирогове» вже зняли одну з фінальних сцен фільму. «У театрі є вихід на поклін – коли усі актори ще раз виходять на сцену, – роз’яснює свою ідею Михайло Герасимович. – Щось подібне хотів зробити й у фільмі. Щоби ще раз показати тих, хто пройшов крізь цю хату. Тих, хто вийшов із неї, усіх, кого вона зігріла, прихистила, нагодувала. Ну, дуже хочеться, щоби вони ще раз вийшли й усміхнулись глядачу. Будемо знімати таку ж проходку ще влітку, навесні й восени.»
Чому «Толока»?
На зйомки нового фільму Михайла Іллєнка “Толока” витратять 28 млн гривень. Як для українського кіно гроші – серйозні. Фінансування «Толоки» — як державне, так і приватне: порівну спонсорують Держкіно та компанія “Іллєнко Фільм”. За підсумками третього конкурсного відбору Державного агентства України з питань кіно кінопроект «Толока» став одним із переможців конкурсу на отримання державного фінансування та ввійшов до «Програми виробництва та розповсюдження національних фільмів на 2012-2013 рр». Виробництво фільму здійснює «Іллєнко Фільм» за сприяння Благодійного фонду «Велика родина».
«Зараз зібралося 150 людей, нам виділили великі кошти, ми цю історію вибудовуємо по краплині — як бджоли носять мед до вулика… – розказує режисер. – Зрозумілі труднощі викликають і ті чотири століття, які охоплює наш фільм, вони потребують відповідного відтворення на екрані, наші художники працюють дуже напружено. Усі, хто виходить з цієї хати в сцені, яку ми знімали, — це різні люди. І я також вийшов із хати, яку часто згадую, згадую діда Тараса, бабу Надю. У когось ця хата – під соломою, у когось – під шифером, а ще в іншого — під черепицею… Нам сьогодні треба згадати, що таке толока, як вона об’єднувала людей. Адже це основне призначення толоки — не стільки побудувати хату, як зібрати всіх разом. Навіть якщо хтось із кимось полаявся — на толоку все одно прийдуть, гріх не прийти… Толока — це й символ порятунку громади, і приклад консолідації заради благородної мети…»

Дзвінка Камінь

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...