Новини для українців всього свту

Tuesday, Oct. 15, 2019

Хмельницький — в інакшому ракурсі

Автор:

|

Вересень 19, 2013

|

Рубрика:

Хмельницький — в інакшому ракурсі

В Україні задумали зняти фільм про Богдана Хмельницького. Виявляється, наш кінематограф не надто балував великого гетьмана своєю увагою. Його образ створено Миколою Мордвиновим у фільмі Ігоря Савченка «Богдан Хмельницький» (1941), Віктором Добровольським у стрічці Володимира Петрова «300 років тому…» (1956), Богданом Ступкою у польській кінокартині Єжи Гофмана «Вогнем і мечем» (1999), а також у документальній стрічці «Богдан Хмельницький» (1990). Окрім того, 1996 року на студії «Укркінохроніка» було створено фільм «Богдан Хмельницький». Ну, і 2008-го на широкі екрани вийшов український «Богдан-Зиновій Хмельницький» Миколи Мащенка. Оце й усе…

Більш вдумливо й об’ємно
І ось у жовтні в Україні запустять зйомки фільму про гетьмана, якого завдяки п’ятигривневій банкноті знають навіть ті, хто отримував з історії тільки «двійки». Вітчизняний продюсер Сергій Горбик зайнявся художньо стрічкою під робочою назвою «Гетьман».
Мова у фільмі йтиме про непрості взаємини Богдана Хмельницького з Кримським ханством. А роль кримського хана Іслам-Гірея зіграє актор Ахтем Сейтаблаєв. Його вже затвердили на цю роль. «Мене, як кримського татарина, тішить, що вперше буде розказана історія відносин Запорізької Січі й Кримського ханства — Богдана Хмельницького та Іслам-Гірея, образ якого втілюватиму я», — сказав актор.
Ахтем Сейтаблаєв вважає, що в будь-якому художньому творі, який стосується цього періоду й цих стосунків, говориться про те, що українці програли битву під Берестечком саме тому, що їх зрадив кримський хан. Також він зазначив, що в цьому фільмі історія буде подана більш вдумливо й об’ємно. А також актор розповів, що в новій стрічці покажуть, що все тоді було не зовсім так, як звикла вважати більшість навіть українців. Уже відомо, що зйомки проходитимуть у Києві, Львові, Кам’янці-Подільському та Бахчисараї.

Під пильним оком «старшого брата»
Перший фільм про життя гетьмана Війська Запорозького Богдана Хмельницького «Богдан Хмельницький» 1941 року було знято на Київській кіностудії режисером Ігорем Савченком.
Наприкінці 1930-х тотальний терор у СРСР незбагненним чином поєднувався з кон’юнктурним поверненням до національно-історичної тематики. От і радянський історично-патріотичний фільм  «Богдан Хмельницький» став дивовижним симбіозом вимушеної заангажованості держзамовлення й очевидної режисерської та акторської обдарованості.
Сюжет — простий і однозначний. 1648 рік… Україна страждає під гнітом Речі Посполитої. Шляхта безчинствує, спалюючи села одне за другим. Гетьман війська запорізького Богдан-Зиновій Хмельницький збирає на Січі армію захисників Вітчизни…
Вочевидь, фільм задовольнив усі вимоги того часу, бо вже наступного року влада вирішила його серйозно відзначити: Сталінську премію першого ступеня отримав оператор Юрій Єкельчик за зйомки стрічки; Сталінську премію першого ступеня дали актору Миколі Мордвинову за виконання головної ролі; Сталінською премією відзначили роботу режисера Ігоря Савченка.

Уже за незалежності
Спробою зняти епічну картину про нашого гетьмана став «Богдан-Зиновій Хмельницький» — вітчизняний фільм 2007 року про історичні події Хмельниччини, виробництва київської кіностудії імені Олександра Довженка на замовлення Міністерства культури й туризму України.
За словами самого режисери, цей фільм-епопея народжувався сім років. за початковим задумом, це мав бути серіал, й одну серію «Збараж», яку вдалося зняти, навіть було показано на МКФ «Молодість» восени 2002 року. Проте режисеру довелося відмовитися від зйомки серіалу через брак фінансування. Таким чином було скомпоновано односерійний фільм.
Художній фільм розповідає про один із найважчих і трагічних моментів визвольної війни українського народу проти панування шляхетської Польщі (1648-1657 рр.) – битву під Збаражем. На чолі з Богданом Хмельницьким козацьке військо взяло в щільну облогу містечко Збараж. Польська шляхта, очолена Яремою Вишневецьким, опинилася в пастці: закінчилися продовольчі запаси, почався голод, хвороби; Ярема посилав десятки гінців до польського короля з благанням про військову допомогу, але жоден із гінців не зміг прорватися крізь козацьку облогу.
Здавалося б, незабаром запорозьке козацтво святкуватиме остаточну перемогу, але трапилося непередбачене: зрадою обернувся для Хмельницького союз із кримським ханом – посеред запеклої битви орда покинула поле бою. Гетьман опинився перед важким вибором – одержати дорогою ціною перемогу над Польщею, утопивши Україну в крові, або погодитися на принизливі й украй невигідні умови мирної угоди.
Крім історичних подій у стрічці йдеться про особисте життя Богдана Хмельницького, його кохання та зраду Мотрі Чаплинської. Режисер показав, що Богдан Хмельницький – великий полководець і стратег — водночас був звичайною людиною зі своїми недоліками, слабостями й проблемами.

Із точки зору сусідів
Звісно, поляки теж не забували про Хмельницького. Його образ присутній як у художній літературі, так і в кінематографі. І зважаючи на історичні події, образ, напевно, — негативний… Однак кінокласик Кшиштоф Зануссі так не вважає: «Я не думаю, що такий уже негативний. Ми сьогодні вже трохи «виросли» із Сенкевича, який, проте, був геніальним письменником. Ми усвідомлюємо, що його твір багато в чому історично несправедливий. Він промовчав про обставини, що штовхнули Хмельницького на крок, який, як нам здається, мав негативні наслідки для України. Може, якби ваша країна залишилася в межах ослабленої Речі Посполитої, то, напевно, усе ж домоглася б незалежності? Унаслідок того, що Україна піддалася Росії, яка саме набирала силу, ваша країна й здобула незалежність лише під кінець ХХ століття».
І саме про це, каже Кшиштоф Зануссі, намагається розповісти у своєму фільмі «Вогнем і мечем» Єжи Гофман. Поляки не залишили Хмельницькому іншого вибору. А пізніше й спроба Мазепи змінити такий стан справ виявилася невдалою.
Тому, стверджує метр польського кіно, Хмельницький не є негативною постаттю для людей, які хоч трохи знають історію, і свідомих поляків, а швидше – трагічною: «Він, зрештою, зробив Україні ведмежу послугу. Однак за тих обставин іншого вибору не було. Усе це були політичні спроби людини в надзвичайно складній ситуації. Тож ніякого негативізму й легковажності щодо постаті Хмельницького!»
А у фільмі Гофмана, запевняє п. Зануссі, гетьман навіть деякою мірою був реабілітований, якщо порівнювати з літературним образом.

Дзвінка Камінь

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...