Новини для українців всього свту

Wednesday, Oct. 28, 2020

Доленосна роль Людмили Алфімової

Автор:

|

Квітень 04, 2013

|

Рубрика:

Доленосна роль Людмили Алфімової

Скоро вже півстоліття, як не сходить з екранів музична комедія «Весілля в Малинівці», та й, мабуть, не зійде ніколи. Фільм, режисером якого був Андрій Тутишкін, є екранізацією однойменної оперети народного артиста СРСР Бориса Олександрова. У рік виходу – 1967-й – стрічку подивилося близько 75 мільйонів глядачів, й абсолютно всім припала до душі головна героїня фільму – солдатка Софія. Проте мало хто знає, що Людмила Алфімова, яка втілила на екрані образ Софії, могла ніколи й не отримати цієї ролі й що актриса покинула зніматися в кіно й нині живе на Вінниччині.

Як не літати, то… грати
У дитинстві Людмила Алфімова мріяла стати льотчицею і навіть закінчила курс навчання в аероклубі, де літала на винищувачі. Проте в інститут її не взяли – не дівчача то справа, сказали. Потім дівчина втупила до Харківського театрального інституту, «щоби хоч у театрі або кіно можна було стати льотчицею», каже вона.
По закінченні інституту почала працювати в Київському театрі юного глядача. Однак швидко зрозуміла, що кіно для неї – ближче, і вже за кілька років Людмилу Алфімову запросили на кіностудію імені О. Довженка. Уперше вона зіграла у фільмі «Моє покоління» Юхима Гаккеля, а потім була роль черниці в комедії «За двома зайцями». Однак справжню славу актрисі принесла головна роль у легендарному радянському фільмі «Весілля в Малинівці».
Як згадує сама Людмила Іванівна, її не відразу затвердили на цю роль, аж надто молодою і життєрадісною здавалася актриса режисерові. «На роль Софії спочатку була запрошена актриса з Ленінградського театру імені Ленінського комсомолу. Проте перед самими зйомками вона захворіла. Тож режисер був змушений почати негайно проби акторів на роль головної героїні. Усі, хто не приходив, не підходили. Я на проби прийшла останньою… Лише коли мене загримували, режисер зрозумів, що саме я маю грати роль Софії», – розповідає Людмила Алфімова.

Кохання переважило
За всю свою тривалу кар’єру Людмила Іванівна знялася в більш ніж 40 фільмах, а озвучила близько 170. І саме роль у фільмі «Весілля в Малинівці» стала для актриси доленосною – вона допомогла їй зустріти кохання всього свого життя, але назавжди закрила дорогу в кіно.
Через п’ять років після виходу на екрани «Весілля в Малинівці» акторка знімалася в картині «Прощавайте, фараони». Зйомки відбувалися в селі Петрашівці, де вона познайомилася з Іваном Кальницьким, 50-річним головою колгоспу. «Коли мене йому представили й  сказали, що я – та сама солдатка Софія з «Весілля в Малинівці», то Іван Сергійович мало не зомлів, – пригадує п. Алфімова. – Ніхто не зрозумів спочатку його реакції. А вже пізніше виявилося, що голова вже кілька років безнадійно був закоханий у актрису, яка грала цю солдатку. Він ніколи не був жонатий – то воював, то потім керівником колгоспу став, тож свого кохання так і не зустрів. А коли побачив солдатку Софію, то фільм «Весілля в Малинівці» став його улюбленим – дивився його сотні разів. І я не змогла встояти – теж закохалася, шалено. Після знайомства з Іваном Сергійовичем я розлучилася із чоловіком і залишилася з двома дочками. До речі, мій перший чоловік потоваришував з Іваном, вони допомагали один одному, й ніхто ні на кого не ображався.»

Назавжди – солдаткою Софією
Чоловік Людмили Алфімової помер 2006 року. Колись він заборонив їй зніматися в кіно, тому навіть після його смерті вона суворо дотримується його наказу. Отож, навряд чи Людмила Іванівна повернеться в кінематограф, проте вона зізнається, що завжди мріяла зіграти Анну Кареніну. Можливо, цю мрію втілить у життя її старша донька Єлизавета, яка пішла стежкою матері.
Однак про те, що залишила кіно, актриса не шкодує – усе це було зроблено заради великого кохання. Нині вона ходить на творчі зустрічі та відвідує в Америці молодшу доньку. У 78-річної Людмили Алфімової – двоє доньок, четверо онуків і троє правнуків, але вона самотньо живе у  будинку графської побудови в селі Печері Тульчинського району.
«Три роки його реконструювала  й тепер маю маєток. – Я пригадую, як ходили легенди, що нібито голова колгоспу, Герой соцпраці, депутат Верховної Ради закохався в актрису й подарував їй палац Потоцького. Проте це – лише напівправда. Так, будинок мені подарував другий чоловік, але він лише розташований на території помістя графа Потоцького й побудований у той же час, що й палац – у цьому будинку колись жив управляючий маєтком», – пояснює актриса.
До речі, кінострічку «Весілля в Малинівці» показували в Канаді, Іспанії, Америці, й актриса часто отримує звістки від друзів із-за кордону, що вони знову бачили її в кіно. І вона завжди залишиться для них, для нас і для самої себе солдаткою Софією…

Дзвінка Камінь

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply