Новини для українців всього свту

Monday, Oct. 26, 2020

До 200-річчя Шевченка не знімуть жодного фільму

Автор:

|

Грудень 25, 2013

|

Рубрика:

До 200-річчя Шевченка не знімуть жодного фільму

У зв’язку з 200-літтям Тараса Шевченка, а також з огляду на те, що нашого Кобзаря вшановують по всьому світу, на початку цього року Україна звернулася до ЮНЕСКО з ініціативою 2014-й Роком Тараса Шевченка. На жаль,на Генеральній конференції ЮНЕСКО, яка відбулася наприкінці листопада, постановили інакше. Мабуть, це рішення декого так засмутило, що в них аж руки опустилися. Адже досі фактично не знято жодного з присвячених Кобзарю фільмів, що мали бути представлені в березні 2014 року. А часу вже не залишається.

Неприпустимо – ігнорувати класика!
Ми вирішили згадати художні проекти, які зараз перебувають на різних стадіях виробництва. Два з них знімається із залученням державних коштів. Найбільше надій покладалося на фільм Михайла Іллєнка «Толока». Це – єдина ігрова стрічка за твором Шевченка “У тієї Катерини хата на помості”, яку планували до 200-річчя Кобзаря. У липні цього року зйомки ще проходили успішно, було знято велику частину фільму. Проте нещодавно пан Михайло повідомив невеселу новину – зйомок довгоочікуваної стрічки не ведуть уже із серпня! На запитання, чому режисер відразу не забив на сполох, Іллєнко тільки зітхає: ще сподівався, що спонсор виконає зазначені в угоді зобов’язання з фінансування фільму.
«Проблема полягає в тому, що літня дія фільму – найважливіше, – пояснює Михайло Іллєнко. – Ми втратили дорогоцінні знімальні дні в серпні, а осінь або зима за сюжетом з’являються рідко. Роботи над стрічкою заморожено, а я, правду кажучи, розгублений, тому що на 60 % фільм – готовий! Коли планували зйомки, підписували угоду: половина фінансування йшла від Державного агентства України з питань кіно, іншу взяла на себе приватна особа – благодійний фонд «Велика родина». (Загальний бюджет – трохи більше за 28 млн грн, частка Держкіно – 50%. – Авт.) Держава всі свої зобов’язання виконала, а от фонд, на жаль, ні. Уже три місяці минуло, ми з ніг збилися в пошуках коштів. Держава може компенсувати й другу половину витрат на фільм, але тільки по завершенні зйомок. Це – безпрецедентний випадок, Україна й так заборгувала Шевченкові, адже за 50 останніх років (із часів фільму Володимира Денисенка «Сон») не було знято жодної стрічки за мотивами творів Тараса Григоровича! Це неприпустимо – так ігнорувати класика!»

До договору справа не дійшла
Другий проект – фільм «Таразі. Прощання з пустелею» режисера Олександра Денисенка, компанія-виробник – «ІнсайтМедіа», загальний бюджет – 65,6 млн грн; частка Держкіно – 16,031 млн грн, стрічку планують знімати у копродукції.
Нагадаємо, 2012 року Олександр Денисенко став одним із переможців конкурсу кіносценаріїв, який проводив фонд «Велика родина». «Фільм розповідає про життя Тараса Шевченка на солдатській службі в Новопетрівській фортеці, що на Мангишлаку, зокрема про найтяжчі для нього останні тижні перебування на чужині», – ідеться в синопсисі стрічки.
У торішньому інтерв’ю Олександр Денисенко розказав, що кошти для фільму «Прощання з пустелею» є, і велика їх частина акумульована в уже згаданому фонді «Велика родина». А що сьогодні? «Ні фонд, ні держава ніяких коштів на стрічку не виділили, до підписання договору справа не дійшла, – каже п. Денисенко. – Зараз працюю над іншим проектом: знімаємо п’ять серій документального фільму про Шевченка. У цієї стрічки багато виробників – і Національна радіокомпанія, і Національна телекомпанія. Це – великий проект із багатьма акторами з різних країн.»

Побачити Шевченка по-новому
Рік тому було заявлено про ще одну ініціативу – створити кіноальманах Shevchenko, for You (“Шевченко. Для тебе”). На прес-конференції в жовтні минулого року ідею позиціонували так: «Один із найамбітніших проектів року ініційовано Інститутом президента Віктора Ющенка. Мета альманаху – відкрити нові грані, переосмислити постать “великого, видатного” Шевченка й побачити його по-новому, адже чимало таємниць його біографії ще лишилося нерозгаданими.»
Цей культурний проект включав проведення конкурсу на найкращі сценарії, значну підтримку для їх екранізації та в підсумку – створення кіноальманаху “Шевченко. Для тебе”. Національна прем’єра цього проекту з 10 кіноновел планувалася на осінь 2013-го – весну 2014 року. Передбачалася також подальша фестивальна дистрибуція «фільму, що об’єднає людей любов’ю не до міста, як то вже стало традицією в Парижі, Нью-Йорку, Лондоні, а до Людини».
Проект 2012 року навіть було представлено в Українському національному павільйоні на Кіноринку 65-го Каннського міжнародного кінофестивалю. Проте, як нам удалося з’ясувати, наразі його заморожено.

Нічим порадувати?
Також у березні 2014 мав бути представлений серіал «Історія одного доносу», автор сценарію – закарпатський письменник Олександр Гаврош. Це мала бути майже детективна історія, у якій фігурують відомі історичні постаті — Шевченко, Куліш, Костомаров. Але не буде…
«На жаль, нічим порадувати вас не можу, «Історії одного доносу» не буде, – констатував пан Гаврош. – Сценарій пройшов конкурс, разом із медіа- продакшн Pronto Film я вів перемовини з телеканалами, які мали стати партнерами проекту. Телеканали зацікавилися, але ні продюсерське агентство, ні кінокомпанія не погодилася виділити коштів на серіал про Тараса Григоровича. Причину пояснювали тим, що це – історичне кіно, а його знімати – дорого. Однак я продовжую працювати над темою Шевченка, удосконалюю сценарій. Звичайно, ніякого фільму вже не вдасться зняти – часу немає, але постараюся хоча би п’єсу поставити».

Повернемося до класики
Що ж доведеться українцям задовольнитися старою-доброю класичною «Шевченкіаною». Вибір тут хоч і невеликий, зате рівень стрічок вартує перегляду. Приміром, перший німий фільм про Шевченка-поета, якого зіграв Амвросій Бучма, «зробив касу» вже у 1920-х роках. У другій екранізації в 1950-х молодий Сергій Бондарчук утілив образ Шевченка-борця. У фільмі часів хрущовської відлиги в ролі поета дебютував Іван Миколайчук. Окрім цих фільмів образ Шевченка був присутній ще в художніх кінострічках «Сторінка життя» 1964-го, серіалі «Тарас Шевченко. Заповіт» і фільмах «Поет і княжна» 1999-го та «Братство» 2005 років.
А крім того до ювілею Тараса Шевченка Держкіно пообіцяло від реставрувати й оцифрувати низку класичних кінострічок, які відображають життя й творчість українського генія, зокрема “Сон” В. Денисенка (1964), “Наймичка” В. Молостової й Ст. Лапокниша (1963 ), “Тарас Шевченко” П. Чардиніна (1926) і “Тарас Шевченко” В. Савченкова (1951).
Така ініціатива Держкіна не може не тішити, однак, як сказав Олександр Гаврош, «якщо українці не знімуть про свого генія фільму, вартого ХХI століття, то гріш нам ціна».

Документалки будуть!
Не аж так сумно виглядають справи з документальними фільмами про Шевченка. Тут, принаймні, дві із 12 відібраних Держкіном стрічок мають реальні шанси дійти до глядача у березні 2014-го. Так, у листопаді в Києві стартували зйомки докфільму «Тарас Шевченко. Ідентифікація».
За концепцією, це буде «фільм про народні уявлення образу Тараса Шевченка, у яких простий український люд ідентифікував поета з  легендарними героями та міфологічними постатями».
«Що ближче ми до 200-річчя Тараса Григоровича Шевченка, – говорить режисер фільму Сергій Проскурня, – то актуальнішою стає і все вище виростає проблема ідентифікації Поета, Художника, Артиста у багатомірності цього значення. Існує декілька канонів Великого Кобзаря. Сьогодні не можна визначити, який з них найбільш вбивчий для явища на ймення Тарас – чи радянський, чи  новітньо-попсовий… Образ Шевченка в рушниках серед ікон у селянській хаті й обвітрені, обдерті білборди з деклараційним “Кобзар єднає Україну!” – це різні Шевченки. Буденне й епічне, суєта сувенірного ринку і музейна тиша, невігластво і мудрість – на протиставленні, на конфлікті фактур виростають ритми фільму. Множинність популярного Шевченка, набираючи сили, викликає інстинктивне бажання очистити метафізичний шевченківський простір, відчистити, відмити, олюднити Тараса…».
Компанія «Продакшн №1» на замовлення Державного агентства України з питань кіно (Держкіно) розпочала зйомки неігрового повнометражного фільму «Кобзар» режисера Тараса Ткаченка.
Стрічка є документальним дослідженням історії зажиттєвих видань найвідомішої книги Тараса Шевченка Кобзар». Це фільм-біографія,  персонажем якої виступає не людина, а книга, яка має цілком людську долю. Автори фільму шукають відповіді на такі питання: як складалась доля книги, як «Кобзар» впливав на культуру в контексті світової  історії, історії автора та історій звичайних людей.

Дзвінка Камінь

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply