Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Wednesday, Dec. 13, 2017

Дебют на фестивалі. Перший фільм режисер зняла про розумово відсталих

Автор:

|

Квітень 05, 2012

|

Рубрика:

Дебют на фестивалі. Перший фільм режисер зняла про розумово відсталих

У рамках фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA, що проходив в Україні наприкінці березня, репрезентували стрічку «Тихе місце» 24-річного режисера Олесі Бортняк. Фільм є одним із переможців першого відкритого конкурсу кінопроектів на отримання державного фінансування. Його зняли в лікувально-виробничій майстерні для людей із психічними відхиленнями.

«Це — мій перший фільм, — каже режисер. — Центр відрізняється від звичайних психічних лікарень, де дають пігулки й уколи. Там проходить реабілітацію близько 60 хворих. Вони соціально адаптовані і проживають у своїх квартирах».

До закладу пацієнти приходять щодня о 9-й годині. «Наші хворі виконують на замовлення неважку роботу: склеюють конверти, можуть шити маленькі мішечки, — каже директор організації, психолог Ніна Горностай. — За свою роботу одержують винагороду. Із великими труднощами вишукуємо якусь роботу для них. Це — інваліди з дитинства, мають розумову відсталість. Вони нещасні, бо не приживаються в суспільстві. Поки знімали фільм, жодного дня не минало, аби його директор не приїхала з гостинцями. Привозила чай, цукерки. Хоча вони й заважали нам зйомками».

Головним героєм стрічки є 54-річний киянин Юрій. «Спочатку я запланувала фільм як сплетіння мікроісторій героїв, — розповідає Олеся Бортняк. — Коли переглядали відзнятий матеріал, виявилося, що 80 % — про Юру. Він забрав усю увагу на себе. Хотіла навіть назвати стрічку «Юра». Він — самотній, брат і мати померли. Живе в трикімнатній квартирі. Має опікуна, який залишає Юрі з державної пенсії тільки 60 грн на місяць. Тому у фільмі він так болісно випрошує собі за роботу 100 чи 50 гривень. Юра цікавий тим, що смішний і водночас трагічний. Для нього найважливіше, щоб його любили. Увесь час про це говорить у фільмі. Із ним у мене взагалі кохання. Він розуміє, що між нами нічого не може бути. Але ми мали дружні стосунки. Для нього я не була режисером — просто Лесею. Тільки заходила до кімнати, починав співати. Увесь час наспівує у фільмі. В одній сцені він замітає віником підлогу і каже: «Бачиш, Лесю, я все вмію, а любові в мене немає».

Виробництво фільму відбулося на кіностудії імені Довженка. Бюджет картини — 130 тис. грн.

Соломія Даць

About Author

MiCT

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...