Новини для українців всього свту

Saturday, Sep. 26, 2020

Чи з’являться в кінотеатрах українські фільми?

Автор:

|

Червень 27, 2013

|

Рубрика:

Чи з’являться в кінотеатрах українські фільми?

Чи є в Україні своє кіно? На це запитання можемо без будь-яких сумніві відповісти ствердно. Вітчизняний кінематограф працює, і плоди його діяльності навіть прихильно оцінює весь світ – звісно, на кінофестивалях. А от самі українці не дуже, як-то кажуть, у курсі українських же кіно подій. Чому? Та тому що на широких екранах нечасто побачиш вітчизняний продукт. Немає попиту, розводять руками кінопрокатники. Попит на українське кіно треба виховувати, стверджує, натомість, режисер Валентин Васянович, а для цього необхідно збільшувати прокат вітчизняних фільмів у кінотеатрах. І виходить якесь замкнене коло…

Так не може бути!
“Попит на українське кіно треба виховувати, – твердо переконаний вітчизняний режисер. – Тобто, так що не було, не було, включили, і воно стало – так не може бути. Усі фільми, котрі знімаються в Україні, треба обов’язково “катати” в кінотеатрах”.
Водночас він визнав, що це непросто зробити: “Адже дуже мало залишається вільного екранного часу. Іноземний продукт, скажімо, американський, традиційно займає загалом увесь час. Тож потрапити до глядача саме через кінозал дуже важко”.
Разом із тим, на його переконання, це все одно треба робити, аби призвичаїти глядача до українського кіно. “Думаю, що за пару років можливо досягти успіхів”, – прогнозує режисер. Можливо, одним із фільмів, що приверне увагу українців стане його нова повнометражна кінострічка “Креденс”, яка бере цьогоріч участь у національному конкурсі Одеського кінофестивалю. “Фільм “Креденс” має дуже багато сенсів. Дія стрічки відбувається у Львові, головний герой – віолончеліст, який має відстояти право на свій простір, на повітря в цьому світі, щоб дихати. Це один з аспектів”, – зазначив Васянович.

Усе може вийти
А тим часом, продюсер і заодно голова журі Одеського міжнародного кінофестивалю Олександр Роднянський, переконаний, що Україна може знімати навіть якісне кіно світового рівня .
“В Україні гарне кіно, звичайно ж, може бути. Там багато талановитих людей і, взагалі-то, є певна традиція. Тут було дуже сильне й ігрове кіно, і документальне, і науково-популярне, як його тоді називали”, – зазначає п. Роднянський і водночас нагадує, що в історії українського ігрового кіно було не все так просто, тому що довгі роки й київська студія Довженка, й Одеська кіностудія перебували під тиском комуністичного пресу.
“Проте на плечах традиції, історії та передусім за наявності талановитих людей, звичайно ж, добрі фільми можна робити. Я вірю в те, що все може вийти за присутності волі, критичного розуму талановитих людей і чіткого державного підходу”, – заявив продюсер, додавши, що це – непросте завдання, але здійсненне.

Особливі рефлексії та сентименти
Крім того, говорячи про проведення чергового Одеського міжнародного кінофестивалю, п. Роднянський зауважив, що від цього заходу чекає насамперед на якісне й цікаве кіно.
“Цілком привабливо виглядає міжнародна програма. Попри це, мені дуже хочеться переглянути й українську програму. Я ж – кінематографічна людина, і мені цікаво дивитися та стежити за кінопроцесом”, – зазначив продюсер.
“Якщо є цікава кінематографічна подія, якою на відстані виглядає Одеський фестиваль, то чому би не взяти в ній участь і не подивитися, зокрема, коли йдеться про країну, щодо якої в мене є особливі рефлексії, стосунки та сентименти. Я, звичайно, стежу за тим, що відбувається в українському кіно”, – наголосив Олександр Роднянський.

ОМКФ: про українське
То чим же порадує глядача цьогорічний Одеський кінофестиваль? Уже відомо, що на Українську національну кінопремію ОМКФ, яка вручатиметься у двох номінаціях, претендує чотири фільми в повнометражній секції та 12 короткометражних робіт.
Одразу у двох конкурсних програмах ОМКФ – міжнародній і національній – представлений фільм про легендарного вірменсько-українського режисера «Параджанов» від Сержа Аведікяна й Олени Фетісової.
Крім нього, за Українську національну кінопремію ОМКФ у повному метрі боротимуться візіонерський фільм Ігоря Подольчака Delirium, соціальна трагікомедія Валентина Васяновича «Креденс» і картина Аліси Павловської «Не хочу вмирати».
На Українську національну кінопремію в короткометражній секції номіновано 12 робіт: це – фільм-володар багатьох фестивальних нагород «Ядерні відходи» Мирослава Слабошпицького («Срібний Леопард» МКФ у Локарно, Гран-прі фестивалю «Кіношок»); «Німф» Олега Борщевського – українське еротичне кіно; документальні роботи – незалежний проект Олександра Течинського «Сери і Сеньйори» та «Металобрухт» Дмитра Глухенького з альманаху «Поза Євро»(2012), репрезентованого на фестивалі Docudays.ua, й інші фільми, серед яких переважають дебюти.

Дзвінка Камінь

 

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply