Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Monday, Dec. 11, 2017

Чому росіяни рвуться в Україну на кінозйомки

Автор:

|

Квітень 13, 2017

|

Рубрика:

Чому росіяни рвуться в Україну на кінозйомки

Олександр Пєсков

У соціальних мережах поширюють пост російського актора Олександра Пєскова, котрий бідкається, що його не пускають зніматися в Україні. За словами актора, послугами українських кіностудій російські кіношники користуються досі. «Днями мені запропонували роботу — роль у російському серіалі для російського каналу з російським бюджетом на виробництво, але на території України зі змішаною знімальною групою (кияни та москвичі). Через кілька днів мені відмовили в участі в цьому проекті! Мотивацією адміністрації знімальної групи була заява про те, що я, не допускаюся до роботи на території України через те, що відвідав Крим після його приєднання до Росії (дізналися, що я в Криму знімався в російському ж серіалі в 2014-2015 рр.). І рішення це було винесене не українською владою, а «нашими» ж, російськими керівниками цього проекту! Політична казуїстика і марення? Страх, що артиста на кордоні завернуть», — написав п. Пєсков у Facebook.
Він обурився, що російські кіношники переслідують винятково фінансові інтереси. «Чому ж тоді російські виробники кіно і серіалів перебувають на українській території? Відповідь проста: там дешевше знімати. Бізнес. (а російських проектів там ой як не мало)», — акцентував актор.
Таким чином, росіяни засвоїли, що українці стежать за своїми кордонами, й одна поїздка в Крим може коштувати ряду прибуткових проектів. Тож відвідини окупованого українського півострова можуть обійтися доволі дорого.
Більше того, російські актори, котрі били себе в груди і торочили про «вєлікую-магучую», наразі відмовчуються і про політику не згадують. Кіношники ж проявляють дива толерантності. «Коли працюєш експертом, тобі часто приходять фільми на стадії зборки. Ти розумієш, що монтаж фільмів для України та Росії буде різним. Прибирають сюжетні лінії, репліки, герої. Вони граються чисто в гроші, їм байдуже, для кого знімати. Росіяни вже докумекали, що заради ринку можна повертітися, хоча українці — не їхній головний споживач», — розповіли видавці Брати Капранови, котрі входили у експертну комісію з питань розповсюдження та демонстрування фільмів.
Але важко не погодитися, що активність російських кіношників в Україні обурює: мовляв, не місце в Україні знімальним групам із країни-аґресора. Писали ж раніше, що всі росіяни взяли і разом перебралися у Білорусь.
Утім, новини про зйомки російсько-українських проектів в Києві регулярно проникають в український медіапростір.
Мотивація російських продюсерів зрозуміла: послуги українських студій дешевші, тож краще замінити одного-двох акторів, ніж іти на додаткові витрати. Тут можуть виникнути складнощі з отриманням дозволу на зйомки, але їхнє рішення очевидне — взяти у партнери українську кіностудію.
Тим паче, що російські фільми, випущені після 2014-го в Україні заборонені, а от продукт, створений у копродукції, крутити вже можна. Себто, відкоригувавши сюжет, підмалювавши зірки на погонах, запросивши українських акторів і відзнявши частину картини в українських декораціях можна стригти дивіденди ще й з українського ринку.
При цьому російські кіношники намагаються нахабніти: створюються дві версії стрічки, і та, яка «у копродукції», прямує на українські екрани. Інша ж, від «російської студії на замовлення російського каналу» — відповідно на російські.
Так, в Україні заборонили до показу серіал із відомою телеведучою Ольгою Фреймут «Готель Елеон» на підставі того, що фільм російський. Стрічку знімали у Києві та Москві для трансляції на російському телеканалі СТС. Над ним працювали російська компанія Yellow, Black & White та український Sister’s Production. Щоправда пізніше, прес-служба телеканалу «1+1» заявила, що стрічку знімали на замовлення 1+1 media.
Схожа ситуація трапилася і зі серіалом «Старша сестра», у якого Держкіно відібрало ліцензію через неправдивість наданих даних. Якщо в Україні він фігурував як українсько-російсько-польський, то а Росії — лише як російський.
Як розповідає Максим Ковбик, активіст громадянського руху «Відсіч», схожа ситуація сталася з фільмом «Життя після життя», який вийшов на каналі «1+1» як український, а про факт, що його знімала російська компанія «Констафильм» телевізійники змовчали. До речі, у відкритих джерелах фільм позиціонується як «знятий на замовлення «1+1» і СТС».
Інша стрічка, «З надією на щастя», вийшла на телеканалі «Україна». «Ніби номери на автомобілях, і поліція українська, але якщо придивитися, то видно, що те все накладено поверх російського. От наприклад, є поліційна машина, з першого погляду, українська, але при перегляді запису помітно, як російські номери змінюються на українські», — коментує п. Ковбик.
Активіст спрямував скаргу на фільм до Держкіно та Національної ради з питань телебачення та радіомовлення, де пояснив, що вбачає в такому «популяризацію або пропаганду органів держави-аґресора й їхніх окремих дій, що створюють позитивний образ працівників держави-аґресора», себто порушення українського законодавства. І заборони стрічки на домігся.
Спільні проекти в Україні — легалізовані. Минулої осені парламент, зокрема, відхилив законопроект, в якому пропонувалося обмежити надання прокатних посвідчень українсько-російським стрічкам. Дозволити ж показ можна було лише за умови, якщо усі задіяні росіяни письмово засудять дії країни-аґресора. Втім, законопроект помірковані патріоти нарекли надто «драконівським» і Верховна Рада за нього не проголосувала.
Чекати ж, що українські продюсери, котрі вічно торочать про нестачу грошей, добровільно відмовляться від співпраці з росіянами, надто наївно. Здається, тут допомогти могли б хіба що продумані законодавчі обмеження чи не менш продуманий тиск громадськості. Або ж інше рішення, казкове: взяти і насипати у мішки українських кіношників кілограми грошей, аби могли зняти власний якісний продукт і самостійно ж на ньому заробити, продавши на інші канали.
Попри всю казковість, такі перспективи відкриває новий Закон про державну підтримку кіно, згідно з яким виробництво телесеріалів може підтримуватися за рахунок безповоротної державної субсидії. Отримані від держави гроші не можуть перевищувати 50 % вартості стрічки, а виділятимуться субсидії винятково для національного виробника.
Пряник від держави бажання співпрацювати з росіянами може відбити — принаймні, частково. Особливо зауваживши, що з копродукцією у росіян біда — за останній рік кількість випущених у партнерстві фільмів знизилася вдвічі. Як зазначають експерти, взнаки даються невелика платіжна спроможність і фінансова нестабільність.

До теми
На окупованій частині Донецької області загинув російський актор Еркін Ісманов. Він був за позивним «Кедр». Ісманов воював на боці терористичної організації Донецька народна республіка» (ДНР) із 2014 року в загоні «Палестина». До війни він розбишакував у Москві. На його рахунку — хуліганство, розбій і вбивство. До 2012-го перебував за ґратами. Інформацію про смерть Ісманова підтвердили інформаційні ресурси окупантів у соціальних мережах.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...