Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Wednesday, Jun. 28, 2017

16 світових кінематографістів, котрі «пішли» торік

Автор:

|

Січень 12, 2017

|

Рубрика:

16 світових кінематографістів, котрі «пішли» торік

Підводячи сумні підсумки 2016 року, пропонуємо згадати тих режисерів, операторів, художників, композиторів і продюсерів, котрих більше з нами немає. Завдяки ним кінематограф останніх 50 років перетворився в щось більше, ніж просто розвага чи форма мистецтва. Він став способом життя й особливим світовідчуттям.

Вілмош Жигмонд

Вілмош Жигмонд
Ласло Ковач із Вілмошем Жігмондом знімали радянську окупацію Угорщині 1956 року, після чого їм довелося втікати з країни. У Голівуді обоє стали легендами: Ковач першим почав знімати проти світла «Безтурботного наїзника», а Жигмонд засвітив відзняту плівку, щоб домогтися нових колірних відтінків у «Мак-Кейбі та пані Міллер». Останній крім Олтмена, працював зі Спілбергом, Скорсезе, Чіміно і Де Пальмою. Наприкінці своєї кар’єри зняв із Кевіном Смітом «Дівчину з Джерзі» і два фільми Вуді Аллена — «Мрія Кассандри» і «Мелінда і Мелінда». Один із найславетніших операторів Нового Голівуду помер 1 січня.

Етторе Скола

Етторе Скола
Молодший колега і приятель Фелліні, Етторе Скола за свою кар’єру зняв 400 фільмів, останній із яких, «Це дивне ім’я Федеріко», присвятив своєму старшому товаришеві. Кращі його стрічки вирізняє стилістична різноманітність, але об’єднує щире людське тепло та незмінний ліризм, чи то цинічна комедія про мешканців нетрів «Огидні, брудні, злі», чи вишукана музична алегорія «Бал» або «Ми так любили один одного» — сентиментальна історія трьох друзів, котрі проносять крізь десятиліття любов до подруги юності і до італійського кіно. Помер 19 січня в Римі (Італія).

Жак Ріветт

Жак Ріветт
Один із останніх французьких представників «нової хвилі» пішов із життя 29 січня. Як і інші колеги по руху, починав кінокритиком в Les Cahiers du cinema, днював і ночував у «Сінематіке», знімаючи фільми, багато імпровізував на майданчику, шукав нові форми кіномови. Його найголовніші стрічки — «Селін і Жюлі зовсім забрехалися» і чотиригодинна «Чарівна пустунка» — шедевр про натхнення і про ціну, яку платить художник за це саме натхнення.

Деніел Герсон

Деніел Герсон
«Піксарівський» сценарист «Тачок», «Вгору», «Корпорації монстрів» і «Міста героїв», котрий узяв роком раніше «Оскар» за кращий анімаційний фільм (у співавторстві з Робертом Бейрдом), Деніел Герсон помер 6 лютого після тривалої боротьби з раком мозку.

Анджей Жулавскі

Анджей Жулавскі
Навіть на тлі фільмів Войцеха Хаса і Романа Поланскі з їхнім сюрреалізмом і героями, які на короткий час із самим Князем світу цього, кращі картини Жулавскі «Диявол» та «Одержима бісом», м’яко кажучи, у жодні ворота не лізуть: абсурд і жорстокість, відвертість на межі порнографії та персонажі, заворожені злом. Ці фільми не завжди приємно дивитися, але без них історія кіно виглядала б інакше. Одна з останніх стрічок режисера — «Шаманка» 1996 року, яка викликала за доброю традицією гучний скандал, навіть потрапила в український прокат, але кращі фільми Жулавскі все ж були зняті в 1970-х.

Даґлас Слокомб

Даґлас Слокомб
22 лютого помер Даґлас Слокомб, джентльмен і оператор, котрий починав ще в 1940-х рр. Серед його найпомітніших робіт — перші три фільми про Індіану Джонса, одна з кращих серій «бондіани» «Ніколи не кажи ніколи», «Бал вампірів» Романа Поланскі й «Ісус Христос — суперзірка» Нормана Джуїсона.

Гато Барбієрі

Гато Барбієрі
Арґентинський саксофоніст Леандро Барбієрі, котрий виступав під прізвиськом Гато (кіт), починав із головоломних фрі-джазових імпровізацій, але свою нішу знайшов в змішуванні джазу та латиноамериканської музики. Померши 2 квітня, Гато залишив після себе не тільки класичні платівки Yestardays і Ruby Ruby, але також і саундтреки до 12 фільмів, найвідоміший із яких — знаменита стрічка Бернардо Бертолуччі «Останнє танґо в Парижі».

Ґай Гемілтон

Ґай Гемілтон
21 квітня не стало Ґая Гемілтона, британського постановника, котрий зняв третій і один із найкращих фільмів «бондіани» — «Ґолдфінгер». Крім ще трьох серій про пригоди агента 007 («Діаманти назавжди», «Живи і дай померти іншим», «Людина зі золотим пістолетом»), Гемілтон поставив «Битву за Британію» — один з найулюбленіших фільмів Джорджа Лукаса, який надихнув його на вражаючі сцени атаки «Зірки смерті» в легендарному фільмі «Зоряні війни: нова надія». Його екранізації Аґати Кристі й Алістера Макліна — взірці найбільшої майстерності.

Олег Каравайчук

Олег Каравайчук
Піаніста-імпровізатора, уродженця Києва Олега Каравайчука називали генієм ще за життя, і в кіно він подався не з власної волі — володіючи кепським і незалежним характером, чоловік пересварився з усім музичним начальством в СРСР, з яким тільки міг. Про його витівки розповідали анекдоти, але головне, звісно ж, не це: прозорі, як повітря, і парадоксальні саундтреки Каравайчука в «Довгих зустрічах», «Нозі» або «Чужих листах» пізнавані з перших тактів і надовго осідають у пам’яті.

Майкл Чіміно

Майкл Чіміно
2 липня перестало битися серце одного з найзагадковіших режисерів Нового Голівуду Майкла Чіміно — чи то злочинно недооціненого, чи надмірно перехваленого постановника. Його «Мисливець на оленів» отримав п’ять статуеток Кіноакадемії, але вже наступна стрічка «Ворота раю» зробила студію United Artists банкрутом. Велич цього епічного вестерну, в якому знявся добрий десяток топ-зірок, стало очевидним тільки через роки, коли на DVD вийшла найповніша, режисерська версія. На жаль, наступний фільм Чіміно «Рік дракона» з Мікі Рурком у головній ролі став останньою творчою удачею режисера.

Аббас Кіаростамі

Аббас Кіаростамі
Один із найзнаменитіших іранських кінорежисерів до того, як прийти в кіно, служив у поліції, а до режисури йшов досить звивистим шляхом — почавши зі створення титрів. Головні фільми Кіаростамі — «Смак вишні» та «Великий план», традиційно викликали невдоволення в Ірані, але визнавалися беззаперечними шедеврами в решті світу. Останній фільм режисера, «Копія вірна», вийшов на екрани шість років тому і приніс канський приз за кращу акторську роботу Жюльєт Бінош. Помер режисер 4 липня.

Ектор Бабенко

Ектор Бабенко
13 липня не стало арґентинського режисера Ектора Бабенка, чиї предки були єврейськими еміґрантами з Польщі й України. Громадянин світу, котрий кочував Європою й Південною Америкою, у 1980-х Бабенко осів у Голівуді, де зняв фільми «Ігри на полях господніх» і «Чортополох», що зібрали ансамбль зірок — від Джека Ніколсона до Тома Вейтса. Але головним його фільмом став «Поцілунок жінки-павука», багатошарова драма, в якій непривабливі будні латиноамериканської в’язниці та боротьба підпільників з таємною поліцією химерним чином переплітаються із старовинним чорно-білим фільмом.

Ґеррі Маршалл

Ґеррі Маршалл
Липень видався особливо «чорним» для режисерів: 19 липня не стало комедіографа Ґеррі Маршала. Романтична комедія «За бортом» із Куртом Расселом і Ґолді Гоун і мелодрама «Френкі та Джонні» з Аль Пачино і Мішель Пфайфер мали величезний успіх і любов глядачів. Але головним гітом режисера стала романтична історія попелюшки зі служби ескорту «Красуня», яка підняла на голівудський «олімп» Джулію Робертс. Маршалл працював до останнього: «Нестерпні люди» вийшла в прокат за три місяці до смерті режисера від наслідків пневмонії.

Артур Гіллер

Артур Гіллер
У жилах канадця Артура Гіллера текла кров польських євреїв. І хоча його кращими фільмами стали детектив «Лікарня» і мелодрама «Істрія кохання», визнані американським культурним надбанням і ввійшли в усі можливі рейтинґи, по-справжньому Гіллер знайшов себе на терені кінокомедій із легким нальотом абсурду («Срібна стріла», «Нічого не бачу, нічого не чую») або мелодрам («Автора! Автора!», «Самотній хлопець»). У 1990-ті, будучи в досить похилому віці, здобув юридичну освіту і очолив Гільдію кінорежисерів США. Помер 17 серпня.

Анджей Вайда

Анджей Вайда
Видатний польський режисер Анджей Вайда, котрий помер 9 жовтня, займає особливе місце навіть у славетному ряді польських кінематографістів, чиї імена відомі далеко за межами Польщі. Постановник 66 фільмів, Вайда асоціюється насамперед з політичним кіно. «Людина зі заліза» отримала «Золоту пальмову гілку», «Дантон» номінувався на «Сезар», «Катинь» потрапила в п’ятірку номінантів на іноземний «Оскар».

Тоніно Валері

Тоніно Валері
Тоніно Валері починав другим режисером у Серджіо Леоне в класичному «спагетті-вестерні» «За жменю доларів», надалі зняв самостійно 19 фільмів, причому кращі його стрічки — «Дні гніву» з Лі Ван Кліфом і «Мене зовуть Ніхто» з Теренсом Гіллом і Генрі Фондою, поставлені саме у ковбойському жанрі. Також знімав кримінальні серіали і цілком стандартні бойовики, які експлуатують теми В’єтнамської війни та тероризму. Помер 13 жовтня.

Олексій Росовецький, «Телекритика»

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...